м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/9443/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з адміністративним позовом до Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю «Будівельник» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в загальній сумі 24705,05 грн за період грудень 2024 по червень 2025 року по ОСОБА_1 . Оскільки відповідач самостійно не сплачує відповідних витрат, позивач звертається до суду з адміністративним позовом щодо примусового стягнення спірної заборгованості.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого зауважив, що не погоджується із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 , що підлягають відшкодуванню, а саме з часткою плати підприємства у розмірі 41,66 %, а також вказує що атестація робочого місця не проводилась, отже заперечує обов'язок підприємства на відшкодування витрат за даним розрахунком.
Крім того, відповідач заявив клопотання про об'єднання справ №120/17356/24 та 120/9443/25 в одне провадження.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому він вказує на необґрунтованість заперечень відповідача та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.08.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об'єднання в одне провадження справ №120/17356/25 та 120/9443/25.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд встановив, що АТ "Немирівське міжгосподарське товариство по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за таким об'єктом, як фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
За відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та за п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в загальній сумі 24705,05 грн за період грудень 2024 року по червень 2025 по ОСОБА_1 .
Заявлена сума заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про наявну заборгованість, розрахунком позовних вимог, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та інше.
Вказана заборгованість станом на день подання адміністративного позову відповідачем не сплачена, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV), зокрема, серед іншого, визначені принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 дію вказаного Закону поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі Закон №400/97) визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону №400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 1, список № 2).
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 21-1 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції № 21-1 (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За змістом пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Водночас, суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв'язку з тим, що не погоджується із часткою плати підприємства, визначеною у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню за формою додатку 6 до Інструкції, а також заперечує проведення атестації робочого місця пенсіонера.
В розрахунку фактичних витрат частка плати підприємства складає 41,66 %, а стаж роботи на підприємстві визначено на рівні 5 років 2,5 міс., при необхідному стажу для призначення пенсії 12 років 6 міс.
Будь-яких невідповідностей судом не встановлено, при цьому частка витрат підприємства відповідає первинним документам, що свідчать про призначення особі пільгової пенсії, отже, посилання відповідача на те, що розмір відшкодування пенсії повинен складати не більше 11,29 % замість встановленої частки 41,66 % є хибним.
Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі не стосується перевірки законності раніше призначеної пенсії на пільгових умовах, а тому вирішуючи справу по суті, суд не може робити висновки щодо наявності чи відсутності у осіб права на отримання пільгової пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Таким чином, підставою для нарахування відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначених пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Відтак, суд вказує на безпідставність доводів відповідача у частині того, що розрахунки не є належними доказом понесених витрат.
На виконання вимог чинного законодавства, позивачем було надіслано відповідачу повідомлення щодо відшкодування пільгових пенсій із розрахунками від 14.01.2025 №0200-0503-8/5339 та від 10.03.2025 №0200-0503-8/2800 у яких зазначено розрахунок заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по Списку № 2.
При цьому, суд наголошує, що вищезазначений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржений не був, а, отже, є узгодженим.
Суд не приймає до уваги наведені відповідачем доводи щодо відсутності підстав для задоволення позову, позаяк вони є хибним трактуванням статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003.
Водночас варто звернути увагу відповідача, що відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснюється саме відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню за відповідний період.
Аналогічна правова позиція узгоджується з подібними правовими висновками, викладеними у постановах Верховного суду від 14.09.2022 № 817/1943/17 та від 05.01.2021 № 640/18421/19.
Відтак, у відповідача наявний обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій.
З огляду на викладене та враховуючи те, що на час розгляду судом адміністративної справи заборгованість по сплаті невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії призначених на пільгових умовах відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення позивача з позовом щодо її стягнення.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Немирівського міжгосподарського товариства по будівництву з обмеженою відповідальністю «Будівельник» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2 за період з грудня 2024 року по червень 2025 року в загальній сумі 24705,05 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п'ять гривень 05 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Немирівське міжгосподарське товариство по будівництву з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (вул. Соборна, 98, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22800, ЄДРПОУ 03582882)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна