м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/10898/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця) про стягнення коштів за проходження медичного огляду
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця) про стягнення коштів за проходження медичного огляду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно нараховано кошти в сумі 11134,14 грн. за проходження ОСОБА_1 медичного огляду.
Ухвалою від 16.09.2025 позовну заяву залишено без руху серез іншого і з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
02.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення та продовження процесуальних строків.
Ухвалою від 09.10.2025 продовжено строк виконання ухвали суду від 16.09.2025 на днів з дня отримання даної ухвали.
27.10.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду від 09.10.2025. Зокрема, звернуто увагу суду, що позивач був залучений до льотної роботи для виконання польотних завдань, що підтверджується основним документом, витягом з льотної книжки.
Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Суд також дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому такий строк підлягає поновленню.
05.11.2025 представником військово-медичного клінічного центру центрального регіону до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що позивачем 27.10.2025 подано до суду льотну книжку, у якій містяться відомості про здійснені ним польоти за період з лютого 2022 по червень 2024 року. В поданих позивачем матеріалах містяться відомості про виконувану ним роботу, як фахівця «летчик инженер» за період з лютого 2022 по червень 2024. Водночас, з цього приводу зазначено, що організація праці та трудовий розпорядок таких осіб регулюється насамперед Кодексом законів про працю України з дотриманням передбачуваних трудовим, а не військовим законодавством режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Також представник відповідача наголошує, що надані позивачем відомості обмежуються періодом до червня 2024 року, що не дозволяє зробити висновків про наявність обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в період з липня 2024 по липень 2025 року. Разом з цим акцентує увагу, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не дислокується в районі ведення бойових дій, а працівники, як Національної гвардії України, так і інших збройних формувань зазвичай не залучаються до виконання жодних бойових завдань та виконують доручену роботу за місцем їх постійної дислокації.
У зв'язку з викладеним, суд погоджується з доводами представника відповідача, зазначеними у заяві від 05.11.2025, та вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху з наведених вище підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Отже, як встановлено судом та не заперечується позивачем, про порушення свого права він достеменно дізнався ще 28.12.2023, при цьому до суду звернувся лише у серпні 2025 року, що виходить за межі шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, позивач посилається на підвищену зайнятість та залученні до виконання завдань, пов'язаних із підготовкою військово-льотного складу та обслуговуванням авіаційної техніки в умовах воєнного стану, що об'єктивно унеможливлювало своєчасне звернення до суду.
Разом з тим, як зазначено відповідачем, з чим погоджується суд, організація праці та трудовий порядок за посадою, яку обіймає позивач, регулюються положеннями КЗпП України. Водночас із наданих позивачем відомостей убачається, що вони охоплюють період лише до червня 2024 року, що саме по собі не підтверджує наявність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду із дотриманням установлених процесуальних строків.
За наведених обставин доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду слід визнати неповажними. Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин пропуску, а також надати належні докази на підтвердження таких причин.
У зв'язку із чим, суд вважає за необхідне розглянути клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду після надання оцінки іншим доводам позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене суд вважає, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця) про стягнення коштів за проходження медичного огляду, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску та докази поважності причин його пропуску.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна