м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/2358/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області №1059221-2410-0207-UA05120050000063063 від 07.10.2024 року на суму 10299,25 грн., №0631620-2410-0207-UA05120050000063063 від 28.05.2024 року на суму 16158,39 грн. та №0631621-2410-0207-UA05120050000063063 від 28.05.2024 року на суму 52295,80 грн.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач у 2022 році не здійснював діяльність, як сільськогосподарський товаровиробник, відповідно відсутні підстави для застосування вимог підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України при нарахуванні податку на об'єкти нерухомого майна за вказаний податковий період.
Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0631620-2410-0207-UA05120050000063063 та №0631621-2410-0207-UA05120050000063063 від 28.05.2024 року, оскільки такі є скасованими (відкликаними).
Ухвалою суду надано позивачу строк для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог.
Від позивача надійшло клопотання у якому останній вказав, що не заперечує стосовно задоволення клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0631620-2410-0207-UA05120050000063063 та №0631621-2410-0207-UA05120050000063063 від 28.05.2024 року.
Ухвалою суду провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області №0631620-2410-0207-UA05120050000063063 та №0631621-2410-0207-UA05120050000063063 від 28.05.2024 року закрито.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у власності ОСОБА_1 обліковується нежитлова нерухомість, а саме: будівля корівника, загальною площею 316,9 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено розрахунок податку на зазначений об'єкт нерухомого майна за 2022 рік та прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2024 року №1059221-2410-0207-UA05120050000063063 на суму 10229,25 грн.
Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з підстав того, що будівля корівника є аварійною, має сільськогосподарське призначення, не використовується та не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).
Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, йдеться у статті 266 ПК України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відтак, умовою звільнення подібних об'єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Аналіз приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить, що її застосування передбачає наявність двох умов. Одна з них - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель). Залежно від періоду (до і після 01 січня 2019 року) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).
Подібні за змістом правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі № 380/18104/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 120/1337/21-а та ряду інших.
Таким чином, в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
З огляду на викладене, суду необхідно встановити чи відноситься належна позивачеві будівлі до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, та чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права.
В ході судового розгляду встановлено, що з 2016 року у власності ОСОБА_1 перебуває будівля корівника, загальною площею 316,9 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннями Національного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, до класу (код 1271) "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" належать будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, онюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Отже, належна позивачу будівля корівника відноситься до класу 1271 "Нежитлові сільськогосподарські будівлі".
Разом із тим, визначальним у цій справі також є встановлення факту, чи використовуються позивачем такий об'єкт нерухомого майна як сільськогосподарським товаровиробником.
Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19, від 10 квітня 2020 року у справі № 823/1751/17 та ряду інших.
У цих постановах Верховний Суд зауважив, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тобто, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").
Разом із тим визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Більше того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Зміст наведених приписів дає підстави вважати, що поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечить його визначенню, наведеному у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Вказане свідчить, що в розумінні підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Суд звертає увагу, що фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №380/18104/21 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №120/10463/24.
Однак, будь-яких доказів того, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю (виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) та є сільськогосподарським товаровиробником, окрім тверджень позивача, матеріали справи не містять.
При цьому, доказів того, що будівля корівника перебувала в аварійному стані або була непридатна до використання, позивачем до суду не надано.
Долучені до матеріалів справи висновки технічного обстеження будівель та споруд №1-23-352/2 та №1-23-353/2 від 16.08.2023 року стосуються інших об'єктів нерухомості.
Відтак, підстав для звільнення позивача від сплати податку на нерухоме майно у порядку, визначеному підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд не вбачає.
За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2024 року №1059221-2410-0207-UA05120050000063063 прийнятого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ: ВП 44069150).
Суддя Свентух Віталій Михайлович