м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/2769/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що 18.01.2025 звернувся до відповідача з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із здійсненням постійного догляду за своєю матір'ю ОСОБА_2 , як особою з інвалідністю ІІ групи. Згідно з письмовим повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.02.2025 № 451 у наданні відстрочки позивачу відмовлено через відсутність документів, що підтверджують наявність родинних зв'язків військовозобов'язаного і особи з інвалідністю ІІ групи.
Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується та вважає його протиправним, тому звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі № 120/2769/25.
Ухвалою від 07.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Цією ж ухвалою витребувано у сторони відповідача додаткові докази.
21.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що позивач звернувся з заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з наявністю у матері ІІ групи інвалідності. За результатами розгляду заяви позивача, рішенням комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яке оформлене протоколом від 31.01.2025 № 5, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують наявність родинних зв'язків військовозобов'язаного і особи з інвалідністю ІІ групи.
У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_6 вказує, що комісія з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з наданих громадянином ОСОБА_1 документів, враховуючи положення пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку № 560, а також враховуючи те, свідоцтво про шлюб матері позивача було видано органом реєстрації актів цивільного стану Бурятської АРСР, яка зараз є складовою частиною російської федерації та не було легалізовано на території України у встановлений законодавством спосіб, що не дозволяє встановити факт родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на відстрочку згідно Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, а саме документів, що підтверджують наявність родинних зв'язків військовозобов'язаного і особи з інвалідністю ІІ групи.
Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем у своїй позовній заяві не спростовується наявність у його матері - ОСОБА_2 чоловіка - ОСОБА_3 , який в силу вимог СК України має її утримувати.
Перебування за кордоном чоловіка ОСОБА_2 (про яке стверджує позивач проте не підтверджує жодними належними і допустимими доказами) не позбавляє його обов'язку, щодо утримання дружини у разі такої необхідності.
25.03.2025 представник позивача подала відповідь на відзив, в якій, спростовуючи аргументи сторони відповідача вказала, щодо свідоцтв, що видані органами колишніх союзних республік у складі СРСР, окрім УРСР, у такому випадку проставлення апостилю здійснюється уповноваженими органами цих держав. Отже, легалізувати даний документ на території України станом на сьогодні не є можливим, оскільки будь-які дипломатичні зв'язки з російською федерацією розірвані.
Разом з тим представник зауважила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" уже оформлювалась відстрочка від мобілізації ОСОБА_1 за ідентично поданими документами до заяви на відстрочку та на цій же підставі. Питання щодо неможливості підтвердити родинні зв'язки між його матір'ю та позивачем не виникало. Родинні зв'язки були встановлені на підставі свідоцтв про народження і видана відстрочка від мобілізації позивачу. Втім, підстава для відстрочки у позивача не змінилась, як і документи, що подавались для її оформлення, проте ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправно відмовляє в її оформленні, посилаючись на неможливість встановлення родинних зв'язків між позивачем та його матір'ю, що фактично не відповідає дійсності.
Крім того, щодо решти доводів сторони відповідача відносно наявності начебто невійськовозобов'язаної особи представник звернула увагу суду, що причина для відмови у відстрочці була в неможливості встановити родинні зв'язки між позивачем та його матір'ю, що фактично не відповідає дійсності, оскільки попередньо по цій же підставі ІНФОРМАЦІЯ_4 була оформлена відстрочка від мобілізації.
Більше того, ОСОБА_3 (відповідно до свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 додавалось до позовної заяви ) народився в 1946 році. Саме цим свідоцтвом позивач підтверджував зміну прізвища матері з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " при подачі заяви на відстрочку для додаткового розуміння родинних зв'язків.
Враховуючи, що місце перебування ОСОБА_3 невідоме, як і невідомо те чи живий він взагалі та чи проживає в РФ зараз (м.Улан-Уде, там був укладений шлюб), утримувати ОСОБА_2 як свою дружину він би не зміг (не може), оскільки відповідно до законодавства України сам є (був) непрацездатним, бо досяг пенсійного віку (79 років).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть від 25.09.1971 серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно свідоцтва про шлюб від 08.01.1968 серії НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прізвище " ОСОБА_4 " змінено на " ОСОБА_5 ".
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 319550 мати позивача - ОСОБА_2 , має ІІ групу інвалідності (причина інвалідності - по опорно-руховому апарату), яка 09.06.2010 встановлена їй безтерміново.
22.01.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою від 18.01.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із здійсненням постійного догляду за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
До вказаної заяви було додано: паспорт громадянина України, РНОКПП та військового квитка ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 10.07.1971 року ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_4 ; довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №319550 ОСОБА_2 ; посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_5 від 29.08.2011 року ОСОБА_2 ; паспорт громадянина України, РНОКПП ОСОБА_2 ; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 25.09.1971 року відносно ОСОБА_6 ; заява ОСОБА_2 про підтвердження здійснення догляду від 09.07.2024; заява ОСОБА_2 про відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб від 17.01.2025; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ; довідка Ободівської сільської ради від 17.01.2025 № 5; лист-обґрунтування щодо наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; довідка Ободівської сільської ради від 16.09.2024 року № 680.
Протоколом засідання підкомісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 від 31.01.2025 № 5 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію через відсутність документів, які б підтверджували наявність родинних зв'язків військовозобов'язаного і особи з інвалідністю ІІ групи.
Про вказане рішення позивачу повідомлено листом -повідомленням від 03.02.2025 № 451.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, вказуючи, що він є єдиною особою, яка може здійснювати догляд (утримувати) за своєю свою матір'ю, як особою з інвалідністю та наголошуючи на тому, що його вітчим не проживає на території України, та наразі невідомо де знаходиться взагалі, є непрацездатною особою (пенсіонером за віком) ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який наразі триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні триває, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частин 3, 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено випадки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, зокрема, згідно пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території якого вони розміщуються (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів, де військовозобов'язані працівники перебувають на військовому обліку). До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
За приписами пункту 58-1 Порядку військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути
Отже, Порядком № 560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов'язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку.
Додатком 5 Порядку № 560 передбачено перелік документів, що підтверджують право на відстрочку.
Так, у випадку подання заяви про відстрочку на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII документами, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, є:
для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Так, за обставин справи позивач 22.01.2025 звертався до відповідача із заявою від 18.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, як особа, яка має матір з інвалідністю ІІ групи.
Разом із такою заявою подав необхідні документи, що визначені Додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 319550 мати позивача - ОСОБА_2 , має ІІ групу інвалідності (причина інвалідності - по опорно-руховому апарату), яка 09.06.2010 встановлена їй безтерміново.
За результатами розгляду поданих документів підкомісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколом від 31.01.2025 № 5 відмовлено позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з огляду на відсутність документів, які б підтверджували наявність родинних зв'язків військовозобов'язаного і особи з інвалідністю ІІ групи.
Проте, на переконання суду, такі доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки як встановлено судом в підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_9 та його матір'ю ОСОБА_2 надавались:
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 серії НОМЕР_7 ;
- свідоцтво про шлюб від 08.01.1968 серії НОМЕР_3 , за яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прізвище " ОСОБА_4 " змінила на " ОСОБА_5 ".
Таким чином, на переконання, суду підтвердженою та обставина, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Більше того, оцінюючи спірне рішення суд зазначає, що відповідно до пунктів 59, 60 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць регулює Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів".
Згідно із частиною 8 статті 5 вказаного вище Закону, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів", до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру відомості, зокрема, персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов'язаного, резервіста (ст. 7 Закону).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників військовозобов'язаних та резервістів", актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Отже, з аналізу вищевказаних норм Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" слідує, що інформацію, яку не надав позивач, відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен перевірити за необхідності від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді, чого зроблено не було.
При цьому відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 разом із заявою від 18.01.2025 подав підтвердні документи щодо родинних зв'язків із його матір'ю ОСОБА_2 .
Таким чином, суд вважає, що сукупність наданих позивачем документів відповідає вимогам до переліку документів, які згідно з Додатком 5 до Порядку № 560 є необхідними та достатніми для підтвердження права на відстрочку відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
Іншим аргументам відповідача, що наведені у відзиву на позовну заяву, суд не надає оцінку, адже такі не були покладені в основу спірного рішення.
Більше того, при вирішенні цього спору суд враховує, що попередньо відповідач вже надав ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, про що свідчить довідка ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.10.2024 № 721. Водночас після закінчення строку дії відповідної відстрочки відмовив позивачу у наданні такої повторно, хоча обставини для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не змінились.
Наведене вище, додатково свідчить про правильність висновків суду, висловлених за наслідками розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявних в матеріалах справи документів було достатньо для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, адже такі документи підтверджують як наявність матері позивача із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, так і наявність родинних зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом від 31.01.2025 № 5 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, які є необґрунтованими, а інших підстав для відмови не вбачається, тому, виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Водночас не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 видати довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", після повторного розгляду заяви ОСОБА_1 , як передчасні, адже питання про надання згаданої довідки вирішуватиметься відповідачем після набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч. 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити частково, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
За відсутності доказів інших документально підтверджених витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 31.01.2025 № 5, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.11.2025.
Суддя Томчук Андрій Валерійович