Справа № 347/758/21
Провадження № 22-ц/4808/1113/25
Провадження № 22-ц/4808/1114/25
Головуючий у 1 інстанції Кіцула Ю. С.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
11 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,
секретаря Шемрай Н.Б.
за участю представника апелянта адвоката Білана А. М.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у представника ОСОБА_1 (1973 року народження) - адвоката Білана Андрія Михайловича на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2025 року та на додаткове рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2025 року, ухвалені у складі судді Кіцули Ю. С. в місті Косові, у справіза позовом ОСОБА_1 (1952 року народження) до ОСОБА_1 (1973 року народження), ОСОБА_1 (1995 року народження), третя особа: Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області, про встановлення факту прийняття спадщини, скасування державної реєстрації, та визнання недійсним договору дарування,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 (1952 року народження) - адвокат Бакай Л. О. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (1973 року народження), третя особа: Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області, про встановлення факту прийняття спадщини, скасування державної реєстрації, та визнання недійсним договору дарування.
Позов мотивований тим, що матері позивача ОСОБА_2 одноосібно належало на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1 .
19 квітня 1972 року мати позивача подарувала йому 1/2 частини вказаного будинковолодіння на підставі договору дарування, посвідченого виконавчим комітетом Космацької сільської ради, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій за № 29, та запису в господарській книзі № 290. Тобто, ще за життя матері позивач став власником 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/2 частину згадуваного будинковолодіння. Позивач єдиний хто піклувався про матір в останні роки її життя, доглядав за будинком та присадибною ділянкою, обробляв грядки, проводив дрібні ремонтні роботи в будинку та по господарстві. Коли мати померла, він одноосібно займався її похованням та всіма клопотами, пов?язаними з цією подією, починаючи від самої поховальної церемонії і до догляду за її майном та будинком. За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, тому серед спадкоємців першої черги є тільки він, як син померлої. Інших дітей чи спадкоємців першої черги у ОСОБА_2 на момент її смерті не було.
Враховуючи викладене, представник позивача уважає, що наявні підстави для встановлення у судовому порядку факту прийняття позивачем спадщини після смерті матері, оскільки відповідно до норм законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини, позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняв спадщину.
Під час розгляду Косівським районним судом Івано-Франківської області цивільної справи № 347/2004/20 за позовом позивача до Космацької сільської ради про визнання права власності на будинковолодіння, ОСОБА_1 (1973 року народження) - відповідач по цій справі подав заяву про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Згідно з поданою заявою, позивачу стало відомо, що за даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на житловий будинок з його складовими частинами по АДРЕСА_1 , 08 серпня 2018 року зареєстроване за внуком померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на підставі довідки Космацької сільської ради об'єднаної територіальної громади № 94-1/04-07 від 06 липня 2018 року, тобто за його рідним сином.
Вважає, що його син ОСОБА_1 (1973 року народження) незаконно зареєстрував право власності на спірне домоволодіння, оскільки довідка Космацької сільської ради об?єднаної територіальної громади № 94-1/04-07 від 06 липня 2018 року не відповідає фактичним обставинам справи, які описані в позовній заяві. А прийняте державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок є таким, що прийняте з порушенням встановлених вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У зв?язку із наведеним, представник позивача просила суд: встановити факт прийняття позивачем спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати проведену державним реєстратором державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (1973 року народження) на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 42454217 від 09 серпня 2018 року, номер запису про право власності: 27407807, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1617825726236; визнати недійсним договір дарування житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , серія та номер - 1575, виданий 06 жовтня 2020 року, видавник: приватний нотаріус Косівського нотаріального округу Маркуц У. М. (т.1 а.с.1-7).
25 травня 2024 року представник ОСОБА_1 (1952 року народження) - адвокат Бакай Л. О. звернулася до суду із клопотанням про залучення співвідповідача - ОСОБА_1 (1995 року народження), оскільки він є стороною договору, який позивач просить визнати недійсним.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 червня 2021 року вказане клопотання задоволено.
Залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_1 (1995 року народження).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 (1952 року народження) до ОСОБА_1 (1973 року народження), ОСОБА_1 (1995 року народження), третя особа: Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області, про встановлення факту прийняття спадщини, скасування державної реєстрації, та визнання недійсним договору дарування.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувано державну реєстрацію за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 42454217 від 09 серпня 2018 року, номер запису про право власності 27407807, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1617825726236.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу Маркуц У. М. 06 жовтня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за номером 1575.
Додатковим рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 (1973 року народження) в дохід держави судовий збір в розмірі 1135 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (1995 року народження) в дохід держави судовий збір в розмірі 1135 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Представник ОСОБА_1 (1973 року народження) - адвокат Білан А. М. подав апеляційну скаргу на рішення та додаткове рішення суду, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою певні факти, зокрема, що у березні 2019 року позивач звертався до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 (справа № 347/532/19). Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2019 року позов позивача було задоволено, однак апеляційним судом було закрито апеляційне провадження за його скаргою, в інтересах ОСОБА_1 (1973 року народження). В подальшому, Верховним Судом скасовано ухвалу апеляційного суду про закриття провадження у справі та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому ВС у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 347/532/19 встановив обставини щодо вступу в управління та володіння майном після смерті ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 (1973 року народження), а тому такі обставини не підлягають доказуванню у цій справі. Всупереч наведеному, суд першої інстанції встановив інші обставини, зокрема, що після смерті ОСОБА_2 в управління та володіння спадковим майном вступив ОСОБА_1 (1953 року народження). Крім того, ВС у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 347/532/19 встановив, що згідно інформаційної довідки Космацької сільської ради об'єднаної територіальної громади с. Космач № 26/04-07 від 11 березня 2019 року ОСОБА_2 належало все будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 . Ба більше, суд не врахував, що позивач не заявляв вимог про припинення чи скасування права ОСОБА_1 (1973 року народження) на спірне будинковолодіння, яке останній набув після смерті своєї баби та про яке внесено відомості в погосподарські книги. Водночас задоволення вимоги про скасування реєстрації прав власності без припинення права власності на майно є неможливим.
Також суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки розглянув справу без його, як представника відповідача, участі, незважаючи на те, що у нього були поважні причини неприбуття у судові засідання, та про які він повідомляв суд. Окрім цього, суд долучив нові докази, викликав та допитав свідків без з'ясування позиції відповідача та його представника, позбавив відповідача можливості клопотати про своїх свідків для допиту у судовому засіданні.
Представник відповідача також уважає, що якщо суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача, то повинен був застосувати до спірних правовідносин вимоги законодавства щодо пропуску строку позовної давності, оскільки позивач з 1976 року по 2019 рік не цікавився своїм майном та протягом цього часу у нього були відсутні перешкоди для звернення до суду за захистом своїх прав.
В обґрунтування скасування додаткового рішення суду представник відповідача зазначає про те, що оскільки ОСОБА_1 (1973 року народження) просить скасувати оскаржуване рішення суду в цілому та відмовити у задоволені позову, то відсутні підстави для стягнення судових витрат із відповідачів.
Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 (1973 року народження) - адвокат Білан А. М. просить скасувати рішення та додаткове рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 (1952 року народження) у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вирішити питання судових витрат відповідно до частини сьомої статті 141 ЦПК України.
Позиція інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бакай Л. О. подав відзив на апеляційну скаргу. Вказаний відзив необхідно повернути заявнику без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи, що представник ОСОБА_1 - адвокат Бакай Л. О. подала відзив на апеляційну скаргу, проте до такого не долучила докази надсилання його копій всім учасникам справи, зокрема, третій особі - Космацькій сільській раді Косівського району Івано-Франківської області, апеляційний суд уважає за необхідне повернути поданий відзив без розгляду.
Заяви (клопотання) учасників справи
У судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав, просив її задоволити.
Позивач та його представник скаргу не визнали, просили її відхилити.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явилися.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 21.07.2018, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.10).
Відповідно до копії довідки, виданої Космацькою сільською радою від 21.04.2021 за № 74/04-07.356/02.2-17, ОСОБА_1 1952 р.н. сільською радою надано виписку із погосподарських книг сільської ради про склад господарства в с. Космач, по господарству ОСОБА_4 1921 р.н. за 1969 - 1990 роки (т.1 а.с.11-12). Згідно даних погосподарських книг за 1974-1976 роки за ОСОБА_2 числилось господарство, а саме: 1/2 житлового будинку 1931 року побудови, стайня 1932 року, земельна ділянка, 1,20 га. В додаткових відомостях зазначено, що половина будинку належала ОСОБА_1 . В подальшому з 1977 року по 1990 рік інформація про належність половини будинку ОСОБА_1 1952 року народження в даних погосподарських книг відсутня.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 27.05.2016 року - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.13).
Відповідно до копії договору дарування від 19.04.1972 року ОСОБА_2 подарувала своєму синові ОСОБА_1 половину жилого будинку із східної сторони, одну кімнату площею 25 кв. м і стайню площею 9 х 5м, 45 кв. м (т.1 а.с.14).
Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2018 року - 08.08.2018 року державним реєстратором Цалином А.Б. на підставі довідки Космацької сільської ради № 94-1/04-07 виданої 06.07.2018 року - було здійснено державну реєстрацію житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (тобто відповідачем 1973 р.н.) (т.1 а.с.15).
Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 - ОСОБА_1 , 1952 р.н. є інвалідом І групи загального захворювання (т.1 а.с.18).
Згідно фотокопії Витягу з Державного реєстру від 06.10.2020 року (т.1 а.с.16) та копії Договору дарування житлового будинку від 06.10.2020 року - ОСОБА_1 , 1973 р.н., РНОКПП НОМЕР_3 (дарувальник) подарував ОСОБА_1 , 1995 р.н., РНОКПП НОМЕР_5 (обдарований) - належний дарувальнику на праві приватної власності житловий будинок за АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га кадастровий номер 2623684001:03:001:0327 (т.1 а.с.71-73).
Відповідно до копії довідки №23/2.2-26 від 01.04.2024 року виданої Космацькою сільською радою - ОСОБА_1 , 1952 р.н. є власником житлового будинку (договір дарування житлового будинку від 19.04.1971 року зареєстрованого за №29), розташованого на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2623684001:03:001:0327 площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.2 а.с.179).
Згідно копії Наказу №9 від 18.06.2024 року виданого настоятелем храму Св. апп. Петра і Павла в с. Космач та копії аркушів книги похоронів - в храмовій книзі реєстрації похоронів за №23 записано, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 хоронив син ОСОБА_1 1952 р.н. (т.2 а.с.199, 200-207).
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій судових рішень, в Косівському районному суді перебувала на розгляді справа №347/532/19 за позовом ОСОБА_1 1952 р.н. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та справа №347/1783/21 за позовом ОСОБА_1 1995 р.н. до ОСОБА_1 1952 р.н. про визнання недійсним договору дарування від 19.04.1972 року.
В ході розгляду справи № 347/532/19 судом касаційної інстанції у мотивувальній частині судового рішення від 27.11.2019 року зазначалося, « … Аналіз матеріалів свідчить, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначав, що перебував на утриманні ОСОБА_2 , після її смерті вступив в управління та володіння спадковим будинком і відповідно до частини першої статті 531 та частини першої статті 549 ЦК УРСР (в редакції станом на ІНФОРМАЦІЯ_1) є спадкоємцем ОСОБА_2 .
Пізніше, після нового розгляду постановою Верховного Суду від 12.06.2020 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 1952 р.н. і залишено в силі постанову апеляційного суду від 24.12.2019 року, якою у його позові відмовлено (т.2 а.с.45-61).
В ході розгляду справи № 347/1783/21 постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.08.2022 року залишено в силі рішення Косівського районного суду від 25.05.2022 року , яким позов ОСОБА_1 1995 р.н. до ОСОБА_1 1952 р.н. про визнання недійсним договору дарування, залишено без задоволення (т.1 а.с.109-114).
Відповідно до копії довідки від 06.07.2018 року та копії довідки №3630 від 19.09.2011 року, виданої Космацькою сільською радою - згідно облікових документів Космацької с/ради ОСОБА_1 1973 р.н. є головою господарства в АДРЕСА_1 , за яким числиться житловий будинок 1931 року побудови, земельна ділянка розміром 1,20 га (т.3 а.с.7, 24).
Згідно доданої представником відповідача Біланом А.М. копії Договору про користування електричною енергією №28012013 від 07.08.2015 року - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) як споживач, уклав договір про користування електричною енергією об?єкта розташованого в АДРЕСА_1 (т.3 а.с.20-23).
Відповідно до копії Виписки з погосподарських книг №106/04-07 від 06.08.2018 року, виданої Космацькою сільською радою - з 30.03.1990 року по даний час 2018 року - у господарстві за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , 1973 р.н. та ОСОБА_7 , 2006 р.н. (т.3 а.с.25).
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року. Спірні правовідносини стосуються фактичного прийняття спадщини яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті ОСОБА_2 , а відтак до спірних правовідносин застосовуються положення ЦК УРСР 1963 року, в редакції, чинній станом на ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Статтею 553 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємець за законом або заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або заповітом Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
З урахуванням змісту статті 76 ЦПК України прийняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з положеннями ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Згідно постанови ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 689/572/23, провадження № 61-13552св23 суд зазначив, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тобто внаслідок спадкування на майно, яке належало спадкодавцеві на праві власності, право власності на це майно у спадкоємця виникає з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 328 ЦК України установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Отже, ефективним способом захисту прав спадкоємця, який вважає себе таким, що прийняв спадщину, є вимога до інших спадкоємців (в разі їх відсутності, усунення їх від спадкування чи неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття до відповідної територіальної громади за місцем відкриття спадщини (стаття 1277 ЦК України)) про визнання права власності на спадкове майно.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просив встановити факт прийняття ним спадщини, скасувати державну реєстрацію права та визнати недійсним договір дарування.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він прийняв спадщину після смерті матері, оскільки вступив в управління нею, однак під час слухання іншої справи дізнався, що відповідач зареєстрував право власності на неї та подарував своєму синові, тому вважав, що його право підлягає захисту шляхом встановлення факту та як похідні - скасування правовстановлюючих документів відповідачів .
Отже, предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення, з метою оформлення ОСОБА_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Обгрунтовуючи ухвалене рішення суд з посиланням на Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» дійшов висновку, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач фактично намагається захистити своє право на спадщину, оскільки воно порушене відповідачами шляхом оформлення права. Тобто наявний спір про право на спадщину, проте вимоги про захист порушеного права на спадщину не заявлено. Тому, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності заявленого позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відновлює порушених прав та інтересів позивача. Встановлення певного факту без вирішення вимоги про право не має наслідком захист права.
Схожі висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 09 квітня 2019 року у справі № 148/2087/17 (провадження № 61-46481св), від 30 березня 2022 року у справі № 567/995/19 (провадження № 61-12568св20).
Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з наведених підстав.
Оскільки суд дійшов висновку про скасування рішення суду, то наявні також підстави й для скасування додаткового рішення суду.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_1 (1973 року народження) - адвоката Білана Андрія Михайловича задоволити.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2025 року та додаткове рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 (1952 року народження) до ОСОБА_1 (1973 року народження), ОСОБА_1 (1995 року народження), третя особа: Космацька сільська рада Косівського району Івано-Франківської області, про встановлення факту прийняття спадщини, скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору дарування відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
І. О. Максюта