Справа № 646/11759/25
№ провадження 2/646/5610/2025
про залишення позовної заяви без руху
17.11.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
14.11.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором № TDB.2020.0001.17730 від 13.10.2020 в сумі 33295,85 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 12082,02 грн, заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 21213,83 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 11200,00 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 13.11.2025 та підписані представником позивача адвокатом Журавльовим Станіславом Георгійовичем, який діє на підставі ордеру.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про залишення позовної заяви без руху через невідповідність вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році було установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн.).
Позивачем до позовної заяви була додана платіжна інструкція кредитового переказу коштів №3742 від 31.10.2025 на суму 2422,40 грн., однак, дослідивши вказану платіжну інструкцію, суддя вважає, що врахувати її як належний доказ сплати судового збору не можливо, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
При перевірці платіжної інструкції №3742 від 31.10.2025 на суму 2422,40 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана платіжна інструкція вже подавалась до Основ'янського районного суду міста Харкова під час звернення з позовом у справі №646/11328/25, № провадження 2/646/5491/2025.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 11.11.2025 у справі №646/11328/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто позивачу.
Згідно з ст. ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.
Таким чином, у кожному випадку звернення особи до суду судовий збір цією особою обов'язково повинен бути сплачений за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу, в тому числі не передбачено звільнення особи від сплати судового збору в разі його сплати за іншим позовом між тими ж сторонами проте з іншим предметом спору, який було визнано неподаним та повернуто позивачу.
В той же час, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі №646/11328/25 в будь-який час, оскільки позовна заява була повернута позивачеві.
Отже, оскільки надана позивачем платіжна інструкція №3742 від 31.10.2025 на суму 2422,40 грн. вже врахована у іншій справі, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору саме за подання цієї позовної заяви, який згідно інформацією щодо зарахування коштів, яка надається Державною казначейською службою України, перевіряється та у разі підтвердження надходження таких коштів приєднується до облікової картки саме цієї цивільної справи, або надати до суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім цього, згідно з ч.ч.1,4,6 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.5,6,8 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 передбачено, що підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Згідно з п.10 Положення №1845/0/15-21 обов'язковість реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС для окремих категорій суб'єктів визначається процесуальним законодавством.
Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (п.16 Положення №1845/0/15-21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Тобто, особи, які виконали свій обов'язок, встановлений ч.6 ст.14 ЦПК України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» можуть звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: id.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
При цьому, п.24 підрозділу 2 розділу ІІ Положення № 1845/0/15-21 встановлено, що Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Згідно з вимогами пунктів 26, 27 підрозділу 2 розділу ІІ Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Крім того, відповідно до ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Обмеження, пов'язані з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Однак з позовної заяви, поданої позивачем ТОВ «ФК «Єврокредит», який зареєстрований в підсистемі «Електронний суд», вбачається, що така не є сформованою безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду, та відповідно не містить дати її формування та не підписана кваліфікованим електронним підписом її підписувача. Крім того, зі змісту позовної заяви не встановлено, в чому саме полягає неможливість формування позивачем позовної заяву в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора.
Накладення представником юридичної особи Журавльовим С.Г. електронного цифрового підпису на позовну заяву не свідчить про її формування безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду та дотримання вимог щодо її підписання, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя А.О. Шиховцова