Справа № 646/10047/25
№ провадження 2/646/4972/2025
13.11.2025 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря Скриннік А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся через систему «Електронний суд» до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 24528,95 грн., яка складається з: 13000,00 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 10578,95 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками, штраф у розмірі 950,00 грн., поклавши судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн на відповідача, а також судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, 11 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У цій анкеті-заяві відповідач погодився з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами та зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
11 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою рахунком, у якій просив відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт.
Відповідно до вищезазначеної заяви сума кредиту - від 1 000,00 грн до 200 000, 00 грн, строк кредитування - 240 місяців.
Згідно з паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода» тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання, ліміт кредиту - до 200 000, 00 грн, строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження, мета кредиту - на споживчі потреби, спосіб надання - встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, процентна ставка - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8 % річних), повернення кредиту - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом.
Таким чином, 11.03.2024 між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі укладено Кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10078063287), відповідно до якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строки повернення коштів, строк кредитування. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідно до Довідки позивача за картками ОСОБА_1 , було відкрито рахунок № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) та видано картки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , строком дії до 12/31 та встановлено кредитний ліміт, розмір якого відображено у Довідці за лімітами.
В свою чергу, Позичальник своїх зобов?язань за кредитним договором належним чином не виконав, з Виписки по картці вбачається, що відповідач фактично отримав кредитну картку, за допомогою якої скористався наданими банком грошовими коштами в межах кредитного ліміту та неодноразово порушував вищевказані умови договору, не сплачував обов?язкові платежі у встановлені строки, що призвело до виникнення заборгованості, яка відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором кредиту б/н від 11.03.2024, станом на дату здійснення розрахунку, становить 24528,95 грн., яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -13 000,00 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами -10 578,95 грн.; штраф -950,00 грн. У зв'язку з вищевикладеним позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану,Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 Куп'янський міськрайонний суд Харківської області змінив територіальну підсудність судових справ на Червонозаводський районний суд м. Харкова.
У зв'язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Закону № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» Червонозаводський районний суд міста Харкова змінив найменування на Основ'янський районний суд міста Харкова.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 07.10.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. Просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що 11 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», що містить його анкетні дані .
Проставленням власноруч свого підпису під заявою відповідач, серед іншого, підтвердив, що підписана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого відповідачці зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
11.03.2024 ОСОБА_1 заповнив та підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої відповідач просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: - вид послуги - відкриття та обслуговування поточного рахунку.
Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода», підписаний ОСОБА_1 11 березня 2024 року простим електронним підписом.
Згідно з довідкою за картами, наданої головою правління АТ «А-Банк», вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_6 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_7 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_8 строком дії до грудня 2031 року.
Відповідно до довідки за лімітами вбачається, що 11.03.2024 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт 13 000, 00 грн.
На підтвердження розміру заявлених позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, виписку по картці за період з 11 березня 2024 року по 15 липня 2025 року.
З розрахунку заборгованості вбачається, що загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 11780,52 грн, загальний залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 1219,48 грн.; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 871,88 грн; залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 9707,07 грн., штраф - 950,00 грн., що разом складає 24528,95 грн.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З огляду на викладене, суд вважає, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносин з приводу отримання відповідачем кредиту у АТ «Акцент-Банк». Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий банком розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку банку не повернуті.
Отже, ОСОБА_1 не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано позивачем та підтверджений випискою з особового рахунку відповідача. Відповідачем цей розрахунок не спростований.
Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати боргу за договором, а також факт наявності заборгованості у розмірі 23578,95 гривень, яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13000,00 грн.; загальний залишок заборгованості за процентами -10578,95 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу, суд виходить з такого.
Разом з цим, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.03.2024 в частині штрафу 950.00 гривень задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.
На підтвердження понесених витрат суду надано копії укладеного між АТ Акцент Банк та АО «Правовий курс» договору про надання правової допомоги від 08 квітня 2025 року №22012025 додаткової угоди № 1 від 08.04.2025 року; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22012025 від 08 квітня 2025 року.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський суд з прав людини застосовує такі критерії - заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим та мати мають розумний розмір.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних, процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значної витрати часу на їх виготовлення і вироблення правової позиції в спірних правовідносинах.
Також суд вважає, що складення позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази.
При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не брав, справа не представляє великої складності, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів. Тому, справедливим і співмірним буде розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді - 5000 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, що складаються із суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, слід виходити з такого.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як роз'яснено в абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК України) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір»).
Оскільки позовні вимоги АТ Акцент Банк підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2323,84 грн., виходячи з наступного: розмір заявлених вимог - 24528,95 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 23578,95 грн., розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом - 2 422,40 грн. (2422.40 грн х 23578,95 грн : 24528,95 = 2323,84 грн).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23578 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 95 коп., яка складається з наступного:
- 13000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
-10 578,95 гривень загальний залишок заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 2323 (дві тисячі триста двадцять три) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень (п'ять тисяч гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄРДПОУ 14360080, м. Дніпро, вул. Батумська, 11;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Шиховцова