14 листопада 2025 року
Справа № 642/6334/25
Провадження № 3/642/1578/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
06 жовтня 2025 року о 18 год. 12 хв. в м. Харків, вул. Беркоса, буд. 98 гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Opel Kadett д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARNF-0032, принтер ARCC 5040. Результат тесту 1,17 проміле.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №475436 від 06.10.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином - шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання вказаною в протоколі. Згідно рекомендованого повідомлення ОСОБА_1 поштову кореспонденцію тримала, що підтверджується її особистим підписом.
Крім того, ОСОБА_1 направлялися за вказаним номером мобільного телефону смс- повідомлення про виклик до суду, які остання відповідно до довідки про доставку отримала.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, хоча їй достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова.
Натомість, протокол ОСОБА_1 підписала.
За таких обставин, на підставі ч.1ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, отримала смс-повідомлення про виклик до суду, але не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до вимог п.п.6,7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 4 розділу ІI Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. 5 розділу ІI Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 7 розділу ІI Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №475436 від 06.10.2025;
- роздруківки результату тестування спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARNF-0032, принтер ARCC 5040. Результат тесту 1,17 проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальці рук;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд у медичному закладі не проводився;
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №475436 від 06.10.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest на місці зупинки транспортного засобу, а від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовилася;
- рапорту.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за цією статтею Кодексу не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
На відеозаписі подій від 06.10.2025 долученого до матеріалів справи зафіксовано як ОСОБА_1 сідає на водійське сидіння та починає рух «взад-вперед, взад-вперед» (18 год. 11 хв. 17с.- 18 год. 11 хв. 50с.).
Як вбачається з відеозапису бодікамер працівників поліції (ID реєстратора 470923), під час перевірки документів та спілкування з ОСОБА_1 ними було виявлено та озвучено їй ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальці рук (18год. 54хв. 39с., 18год. 54хв. 48с.), на що остання відповіла «Я не спорю, да, випила» (18год. 54хв. 42с.).
Після чого, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6820, а також, роз'яснено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або її незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладі охорони здоров'я. Ро'яснено порядок та процедуру проведення огляду (18год. 55хв. 40с.).
ОСОБА_1 погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомого газоаналізатора Drager Alcotest 6820, ARNF-0032, принтер ARCC 5040. Результат тесту 1,17 проміле. ОСОБА_1 підписала акт огляду та результат огляду, з яким вона погодилася.
ОСОБА_1 роз'яснено її права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП(19год. 30хв. 05с.).
Окрім того, на відео зафіксовано (19 год 32 хв 50 с) як поліцейський ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом, який остання підписала без жодних зауважень.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Реалізувавши своє право керувати автомобілем, ОСОБА_1 тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Досліджені судом докази не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції до особи правопорушника.
Судом також не встановлено обставин, які перешкоджали б ОСОБА_1 в разі незгоди з показниками алкотестеру, пройти огляд в медичній установі у встановленому порядку.
На відео не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 висловлювала незгоду з показаннями Alcotest Drager 6820 чи наполягала на її обстеженні у лікарні. Також, водій після оформлення адміністративних матеріалів, у випадку незгоди з результатами огляду, могла самостійно пройти медичний огляд у вибраному ним закладі, але цього не зробила та медичний висновок суду не надала.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Із довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних НАІС ДДАІ не отримувала посвідчення водія.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.
Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
(Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код класифікації доходів бюджету21081300, код за ЄДРПОУ37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП),рахунок отримувача UA168999980313020149000020001).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу 34000 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло