Справа №627/474/25
"06" листопада 2025 р. с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі
головуючої Вовк Л.В.
з участю секретаря судового засідання Тішакіної Л.В.,
учасники справи :
позивачка ОСОБА_1 ,
представник позивачки , адвокат Щербатий Р.Р.,
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача , адвокат Коломієць Я.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник , адвокат Коломієць Яна Леонідівна ,про перегляд заочного рішення у справі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів,
установив :
В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області знаходилася цивільна справа за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей , за період з 01.05.2020 по 01.05.2025 , у сумі 201 926,42 грн .
Заочним рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 25.08.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі.
24.09.2025 відповідач , в інтересах якого діє адвокат Коломієць Я.Л., через систему «Електронний суд» , звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати заочне рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 25.08.2025.
В обґрунтування заяви посилався на те, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи , оскільки проживає не за постійним місцем реєстрації. Крім того, на думку відповідача розмір заборгованості по сплаті аліментів позивачкою обрахований невірно , не враховані квитанції по сплаті відповідачем аліментів .Також змінився сімейний стан відповідача , тому на його думку, розмір неустойки може бути зменшений.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву , просить задовольнити та скасувати заочне рішення.
Представник позивачки у судовому засіданні просив залишити заяву відповідача про скасування заочного рішення без задоволення , оскільки викладені у ній доводи не підтверджені належними та допустими доказами.
Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вислухавши пояснення представників сторін, а також матеріали цивільної справи № 627/474/25, вважає заяву про перегляд заочного рішення такою, що підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5, пункту 2 частини 7, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки підрозписку (пункт 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу , є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , згідно інформації Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 05.06.2025, дійсно зареєстрований на території Пархомівського старостинського округу за адресою : АДРЕСА_1 .( а.с.23)
На виклики суду , відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 30.07.2025 та 25.08.2025 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом отримання під підпис судової повістки за місцем реєстрації, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.07.2025 та 01.08.2025. ( а.с.37,45)
Будь яких заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, зі змісту зазначеної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливо у випадку встановлення судом двох обставин:
-відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;
-докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, відповідач у своїй заяві не зазначає та не надає жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, а лише зазначає про недоведеність позивачем заявлених вимог. Незгода відповідача з правовою оцінкою та аналізом існуючих доказів може бути підставою для апеляційного оскарження рішення суду, а не для скасування заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд приходить до висновку, що обставини, викладені відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.287 ЦПКУкраїни у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Керуючись ст. 12, 81, 260, 287, 288 України, суд
постановив :
Заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник , адвокат Коломієць Яна Леонідівна , про перегляд заочного рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 25.08.2025 у справі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику , що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, поданням до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів, починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Вовк