Номер провадження 1-кп/641/867/2025 Справа № 641/8826/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові виділені матеріали кримінального провадження № 42016220750000086 від 24.06.2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петровське Чугуївського району Харківської області, громадянина України, одруженого, з повною вищою освітою, працюючого на посаді майстра аварійно-диспетчерської служби Чугуївської дільниці в Чугуївському управлінні експлуатації газового господарства Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України", військовозобов'язаного, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
На розгляді Слобідського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , та особи, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
До суду від Харківської обласної прокуратури надійшла угода про визнання винуватості від 17.11.2025 року, укладена зі згоди потерпілої між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 17.11.2025 року виділено з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016220750000086 від 24.06.2016 року, в окреме провадження матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, для розгляду угоди про визнання винуватості.
Так, ОСОБА_3 відповідно до наказу Національної поліції України № 115 о/с від 07.11.2015 призначений на посаду інспектора роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції, будучи працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади, при здійсненні службових обов'язків, спрямованих на неухильне дотримування положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, після повідомлення екіпажа «0351» про необхідну допомогу, 07.06.2016 приблизно о 20:20 прибув у складі патрульного екіпажу «0306» поліцейських батальйону № 4 роти № 3 УПП у м. Харкові ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 7.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Згідно зі ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом, а саме:
1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
2) гумові та пластикові кийки застосовуються для: відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об?єкт, що перебуває під охороною; затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського; припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;
3) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для: відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об?єкт, що перебуває під охороною; припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень.
Прибувши на місце за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 стало відомо, що особа, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, 07.06.2016 приблизно о 20:14, виконуючи обов?язки у складі патрульного екіпажу «0351», до якого також входили інспектори роти № 3 батальйону № 4 УПП у м. Харкові ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали повідомлення, що за адресою: м. Харків, вул. Маршала Федоренка, 7, водій автомобілю «Опель Вектра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 скоїв дорожньо-транспортну пригоду та створює аварійну обстановку на дорозі. Патрульний екіпаж «0351» прибув на місце 07.06.2016 року приблизно о 20.15, де поліцейські побачили, що ОСОБА_11 сидить у зачиненому автомобілі та постійно тисне на педаль газу, але автомобіль не рухається.
Прибувши за вищевказаною адресою 07.06.2016 приблизно о 20:20 ОСОБА_3 , вийшовши зі службового автомобілю, побачив, як особа, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, приблизно о 20.21, користуючись безпорадним станом ОСОБА_11 , який вже сидів на асфальті з одягнутими на руки за спиною кайданками, наніс не менше ніж два удари правою ногою, взутою у черевик, у життєво важливий орган - в область голови ОСОБА_11 зліва, чим завдав фізичного болю ОСОБА_11 .
У подальшому ОСОБА_3 , 07.06.2016 приблизно о 20:23, підійшовши позаду ОСОБА_11 , побачивши неправомірні дії особи, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, який застосовував фізичне насильство стосовно ОСОБА_11 , помилково розуміючи завдання своєї служби, усвідомлюючи відсутність законних підстав, з метою демонстрації своєї переваги як представника влади, бажаючи принизити людську гідність, явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх, діючи умисно, при відсутності для цього будь-яких підстав, оскільки ОСОБА_11 правопорушень та опору на цей час не вчиняв, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18, п. 2 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», розуміючи протиправність своїх дій та факт знаходження сидячого на землі у кайданках ОСОБА_11 у безпорадному стані, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, приєднався до злочинних дій особи, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та умисно застосував до ОСОБА_11 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні одного удару гумовим кийком в область правої частини спини.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 07.06.2016 року о 20:23, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, користуючись тим, що до ОСОБА_11 були вже застосовані кайданки, які одягнені на його руки ззаду, явно виходячи за межі наданих йому законом прав і повноважень щодо застосування фізичної сили, при відсутності для цього будь-яких підстав, умисно застосував до ОСОБА_11 фізичне насильство, схопивши ОСОБА_11 за волосся на голові, наніс ще два удари гумовим кийком в область правої частини спини останнього.
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 та особа, щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 895-A/17 від 10.08.2017 спричинили ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому переднього відрізку шостого ребра справа з невеликим зміщенням відламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, синець правої біляочневої ділянки, садна на обличчі, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, яке супроводжувалося насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
17.11.2025 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , зі згоди потерпілої ОСОБА_12 , укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Угода містить відомості щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.
Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, основного покарання у виді п'яти років позбавлення волі, та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17.11.2025 року між прокурором і ним, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає інтересам його підзахисного, підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості відсутні, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, зрозумілі та просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, зрозумілі, просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_12 в підготовче судове засідання не з'явилась, матеріали справи містять її заяву про проведення підготовчого засідання без її участі. Угода укладена за згоди потерпілої ОСОБА_12 , що підтверджується її письмовою заявою.
Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, захисника, вивчивши надані матеріали, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, у якому беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України.
Відповідно до ст. 474 КПК України судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Згідно із ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затвердженні угоди.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Судом встановлено, що укладена між сторонами угода про визнання винуватості та вид покарання ОСОБА_3 у виді п'яти років позбавлення волі, додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечить інтересам суспільства, визначено з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, даних про його особу: одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, за місцем роботи у Харківській філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" характеризується як відповідальний за прийняття рішень та їх виконання, поганих звичок не має, за характером спокійний та врівноважений, дисциплінований і пунктуальний.
Судом також враховується досудова доповідь, складена 22.11.2024 року Чугуївським районним відділом № 3 філії Державної установи "Центр пробації" у Харківській області, відповідно до висновків якої дослідження інформації, що характеризує ОСОБА_3 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносини у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлення факторів ризику вчинення повторного кримінального правопорушення контроль за поведінкою та мисленням у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважають доцільним, крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженого покарання та в засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_3 положень ст. 54 КК України, суд з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, дійшов висновку про недоцільність застосування в межах цього кримінального провадження до ОСОБА_3 позбавлення спеціального звання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
Для вирішення питання про долю речових доказів та судових витрат документи учасниками не подавались.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-374, 468, 476 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 листопада 2025 року у кримінальному провадженні № 42016220750000086 від 24.06.2016 року, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Відповідно до ч.4 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки виконувати самостійно.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1