Справа№ 953/10072/25
н/п 3/953/2711/25
"17" листопада 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.,
прокурора Курченко І.Г.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
представника особи Батіг В.В.
розглянув матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічного розслідування 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
До суду надійшов указаний адміністративний матеріал.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 21.04.1998 квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 44,8 м, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна суб'єкта 11.10.2023 о 09:53 здійснено державну реєстрацію права власності (спільної сумісної) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на вказане нерухоме майно, реєстраційний номер якого 2816518763120. Підставою для здійснення цієї державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , стала відповідна заява про державну реєстрацію, яку підписали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.07.2025 № 14703/12166-3-25/40 вартість квартири АДРЕСА_3 , станом на 11.10.2023 могла становити в діапазоні від 835 000 до 925 000 гривень.
Відповідно до наказу директора Комунального підприємства "Міськсвітло" від 29.04.2016 № 63-К ОСОБА_1 з 04.05.2016 призначено на посаду заступника директора з виробництва Комунального підприємства.
На підставі наказу директора Комунального підприємства від 05.11.2018 № 92 з 01.11.2018 назву посади "заступник директора з виробництва" замінено на "заступник директора".
ОСОБА_1 22.03.2024 о 10:40 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік, в якій в розділі 3 "Об'єкти нерухомості" не відображено відомості про квартиру АДРЕСА_3 .
19.04.2024 ОСОБА_1 о 11:17 год. подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік, в якій в розділі 3 "Об'єкти нерухомості" не відображено відомості про квартиру АДРЕСА_3 .
За результатами проведення Національним агентством із запобігання корупції (далі - НАЗК) вторинного контролю декларації складено висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, який затверджений заступником Голови НАЗК 12.08.2025.
Відповідно до вказаного висновку ОСОБА_1 у декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 835 000 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання цієї декларації.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 609 від 23.09.2025 ОСОБА_1 , будучи заступником директора Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Харківської міської ради, згідно з пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону подав завідомо недостовірні відомості у виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік, в розмірі 835 000 грн, що відрізняється від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані, як порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону "Про запобігання корупції", за що передбачено адміністративну відповідальність ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Процесуальні дії у справі
Суд призначив справу до розгляду на 07.10.2025, про що повідомив учасників адміністративного провадження.
07.10.2025 від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надійшли пояснення у справі, в яких він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а у разі встановлення події і складу адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Пояснення мотивовані таким:
-Київський науково-дослідний інститут судових експертиз не здійснював будь-якого експертного дослідження та/або оцінки майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", обмежившись лише припущеннями щодо ринкової вартості квартири;
-відповідно до п. 3 відповіді на запитання 63 роз'яснень НАЗК з питань декларування, якщо об'єкт нерухомого майна набуто внаслідок використання права на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків, відновна вартість такого об'єкта нерухомості не є його вартістю для цілей декларування та не зазначається у декларації. У разі відсутності інших даних про вартість майна при заповненні відповідного поля декларації слід обрати позначку "Не застосовується";
-відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 21.04.1998 відновна вартість квартири становить 7,84 грн, а тому, у разі внесення ОСОБА_1 достовірних відомостей про квартиру, останній би зазначив у полі декларації "Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою, грн" позначку - "Не застосовується". Відповідно, недостовірні відомості про квартиру не відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП;
- ОСОБА_1 визнає та не оспорює факт невнесення відомостей про квартиру у розділ 3 щодо об'єктів нерухомості;
- ОСОБА_1 фактично, усунув виявлені НАЗК порушення, усвідомлює факт формального вчинення адміністративного правопорушення, суспільну шкідливість наслідків у разі такого вчинення такого виду порушення та здійснить усі необхідні заходи для того, щоб в подальшому не допускати такого виду порушення. Такі обставини свідчать про малозначність обставин справи про адміністративне правопорушення та наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності відповідно до ст. 22 КУпАП.
07.10.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилась у судове засідання, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 31.10.2025.
31.10.2025 у судове засідання з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, її представник та прокурор. Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави. ОСОБА_1 та його представник надали пояснення. Просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а у разі встановлення події і складу адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням з підстав наведених у поясненнях. У судовому засіданні було оголошено перерву до 17.11.2025.
17.11.2025у судове засідання з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, її представник та прокурор. Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави. ОСОБА_1 та його представник просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а у разі встановлення події і складу адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Частиною четвертою статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність заподання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП є формальним, тобто таким, який не передбачає обов'язкових елементів об'єктивної сторони - мети, мотивів та наслідків, для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.
Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.
Таке, усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в пп. а п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшла спеціальну перевірку, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю.
Згідно з абзацом 3 Примітки до статті 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також приміткою до ст. 172-6 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Диспозиція частини першої статті 172-6 КУпАП є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, зокрема, Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону "Про запобігання корупції" особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Згідно з абзацом третім частини другої статті 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1.1, 1.3, розділу 1 статуту Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Харківської міської ради Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" Харківської міської ради зареєстроване на підставі Розпорядження № 1283 від 08.10.1992 Харківської міської ради народних депутатів Харківської області. Засновником Підприємства є Харківська міська рада.
Тобто підприємство створено розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, відповідно, є юридичною особою публічного права, а тому ОСОБА_1 є суб'єктом декларування згідно з до пп. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону "Про запобігання корупції".
Відповідно до підпункту а пункту 2 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), затвердженим наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23 у розділі 3 "Об'єкти нерухомості": 1) зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та/або членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; 2) якщо у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї наявні об'єкти для декларування в розділі 3 "Об'єкти нерухомості", суб'єкт декларування зазначає дані про: вид об'єкта; характеристику об'єкта: загальну площу (м-2), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки); дату набуття права; місцезнаходження об'єкта; вартість на дату набуття права або вартість за останньою грошовою оцінкою; права на цей об'єкт; особу, якій належить об'єкт (суб'єкт декларування та/або член його сім'ї, третя особа).
Отже, відповідним положенням встановлено обов'язок декларанта відображувати у розділі 3 декларації "Об'єкти нерухомості" відомості про майно, зокрема, яке перебуває на праві спільної власності, вид, характеристику об'єкта (загальну площу, реєстраційний номер), дату набуття права, місцезнаходження, вартість та інше.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 21.04.1998 квартира 77, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 44,8 м, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Тобто ОСОБА_1 з 1998 року володів часткою у праві спільної власноті (квартири). Також відповідне право було зареєстроване у 2023 році (11.10.2023).
Відповідно, у ОСОБА_1 , як у суб'єкта декларування, був наявний обов'язок задекларувати право спільної власності в об'єкті нерухомого майна (квартирі) із наведенням характеристик відповідного об'єкту.
Суд вважає безпідставним посилання ОСОБА_1 на те, що йому було невідомо про реєстрацію відповідного права власності з огляду на положення частини четвертої статті 319 ЦК України (власність зобов'язує, а тим паче особу, яка згідно із законом є суб'єктом декларування). До того ж 11.10.2023 відбулось реєстрація права власності. При цьому реєстрація права є лише офіційне посвідчення державою відповідного права, підстава ж набуття у даному випадку є свідоцтво від 21.04.1998. а тому доводи ОСОБА_1 та його представника визнаються необґрунтованими.
Посилання на допущення такого порушення з необачності також не може бути підставою для звільнення відповідальності, оскільки власне неуважність особи, яка прирівняна до особи, уповноваженої на виконання функцій держави та суб'єкта декларування, якого ознайомлено з обов'язком та порядком декларування, не може звільняти особу від відповідного обов'язку відображати відомості про нерухоме майно та відображати його в декларації та, відповідно, бути підставою для звільнення від відповідальності,
Як вбачається з копії декларації ОСОБА_1 за 2023 рік така подана 22.03.2024. Декларант у розділі 2.1. "Інформація про суб'єкта декларування" вказав зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 . У розділі 3 "Об'єкти нерухомості" вказані три об'єкти: квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_6 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 . Власник: ОСОБА_3 . Дані про власність (частку у праві спільної власності) в об'єкті нерухомого майна, квартирі за адресою: АДРЕСА_4 відсутні. Така інформація також не вказана у виправленій декларації за 2023 рік, поданій 19.04.2023.
Отже, ОСОБА_1 допустив порушення пункту 2 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" та пункту 4 розділу IV Порядку, а саме не вказав право спільної власності у об'єкті нерухомого майна.
Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 та його представника, що він вказав відповідне майно у розділі 2.1. декларації, як місце реєстрації з огляду на те, що місце реєстрації не підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна і не наділяє особу відповідним правом (особа може бути зареєстрованою за певною адресою, однак не мати права власності на відповідний об'єкт нерухомості). Відповідно саме у розділі 3 "Об'єкти нерухомості" має бути відображено про право власності (користування) на майно декларанта, що відповідає меті декларування (відображенні нерухомого майна, яке перебуває у власності, користуванні особи).
Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.07.2025 № 14703/12166-3-25/40 вартість квартири 77, що знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 108-А, станом на 11.10.2023 могла становити в діапазоні від 835 000 до 925 000 гривень.
Станом на 2023 рік 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складало 402 600 грн, тобто, навіть з урахуванням часткової власності особи у майні та мінімальної вартості майна (835 000 грн), таке перевищувало 150 розмірів прожиткового мінімум для працездатних. Відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою вказаної статті.
При цьому суд відхиляє посилання особи, що указана вартість зазначена в листі установи з огляду на те, що особа не заперечує визначеної вартості, а лише зауважує на формі документу. При цьому жодного доказу на спростування вказаної вартості (висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності тощо) суду не надає.
Також суд відхиляє заперечення щодо того, що у свідоцтвопро право власності на житло від 21.04.1998 зазначено, що відновна вартість складає 7,84 грн, а тому, у разі внесення ОСОБА_1 достовірних відомостей про квартиру, останній би зазначив у полі декларації "Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою, грн" позначку - "Не застосовується", оскільки вказана відновна вартість не спростовує обов'язку декларанта вказати (відобразити) відповідне нерухоме майно і зазначити у графі "Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою, грн" позначку: "Не застосовується", як про це вказує представник. Тобто наявність тільки відновної вартості не скасовує обов'язку декларанта відображати відповідне майно, а тому відповідний аргумент визнається необґрунтованим. При цьому у даному випадку доводи представника є суперечливими, оскільки він сам визнає обов'язок задекларувати відповідне нерухоме майно і фактично вказує, що у такому випадку у графі відомостей про вартість мало б бути вказано "не застосовується", тобто не заперечує факту правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП доведена матеріалами адміністративного провадження, а саме: свідоцтвом про право власності на житло від 21.04.1998; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна суб'єкта щодо нерухомого майна, реєстраційний номер якого 2816518763120; листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.07.2025 № 14703/12166-3-25/40; наказом директора Комунального підприємства "Міськсвітло" від 29.04.2016 № 63-К; наказом директора Комунального підприємства від 05.11.2018 № 92 з 01.11.2018; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічною за 2023 рік та виправленою за 2023 рік; висновком НАЗК щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення від 12.08.2025; протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 609 від 23.09.2025, з яких вбачається, що декларант не відобразив відомості про нерухоме майно, вартість якого перевищувала 150 розмірів прожиткового мінімум для працездатних,чим порушив пункт 2 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" та пункту 4 розділу IV Порядку.
Щодо можливості застосування попередження
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Застосування статті 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Крім того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню правопорушенням у цій сфері.
При цьому одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
У суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність,
Суд також враховує, що склад правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 172-6 КУпАП є формальним, тобто таким, який не передбачає обов'язкових елементів об'єктивної сторони: мети, мотивів та наслідків, для констатації наявності якого встановлення суспільно небезпечних наслідків не вимагається.
Причин, які б об'єктивно вказували та не відображення відомостей про майно суд не встановив і ОСОБА_1 не навів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не встановив.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. При цьому суд враховує, що таке правопорушення вчинено особою вперше, а тому вважає за можливе застосувати нижню межу санкції частини статті, а не верхню, як про це вказує прокурор, та накласти на особу стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмір тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 1, 22, 33, 38, 40-1, 172-6, 245, 252, 268, 283 - 285, 294 КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 17.11.2025.
Суддя Роман ВІТЮК