Справа № 953/9500/25
н/п 8/953/10/25
"17" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Мисниченко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції у вигляді судового наказу від 15.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Встановив:
16.10.2025 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Пашкової Ю.Ю. звернувся до суду за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції у вигляді судового наказу від 15.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду, тобто з 10.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування даної заяви вказує, що адреса боржника в заяві про видачу судового наказу була вказана заявником невірно і станом на сьогодні ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, і тому всі ці обставини є підставою для перегляду судового рішення про стягнення аліментів.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з*явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
Представник заявника ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність заявника та його представника.
Представник ОСОБА_2 подав заяву до суду про розгляд справи у відсутність сторони відповідача, просять відмовити у задоволенні заяви.
Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Частиною п*ятою ст. 423 ЦПК України також визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_2 виданий судовий наказ 15.09.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду, тобто з 10.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 302,80 грн. Допущено негайне виконання судового наказу в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує, що заявником неправильно було вказано його місцеперебування та станом на теперішній час він звернувся з позовом про визначення місця проживання дитини.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності нововиявлених обставин, які передбачені вимогами ст. 423 ЦПК України та на які посилаються заявники (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи) приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами немає.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).
Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 передбачено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Суд зазначає, що нововиявленою обставиною може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об*єктивній дійсності на момент ухвалення рішення суду. Не можуть бути визнані ново виявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини. Обставини, які виникли пізніше, є такими, що не могли бути враховані судом при розгляді справи, а тому є підставою для нового звернення до суду.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц.
За висновком суду, обставини, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами щодо іншого місця перебування боржника та наявність спору щодо місця проживання дитини станом на теперішній час, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, з розумінні вимог ст. 423 ЦПК України.
З огляду на викладе суд доходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 15.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу від 15.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Суд звертає увагу, що враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, батьки дитини у разі зміни майнового стану, або за наявністю інших обставин не позбавлені можливості звертатись до суду з вимогами про зміну розміру аліментів, за наявністю обґрунтованих підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 423, 429 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції у вигляді судового наказу від 15.09.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя -