Справа № 953/9378/25
Провадження № 2-др/953/52/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірукової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача, адвоката Балла Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
28 жовтня 2025 року по вказаній справі ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
28 жовтня 2025 року на електронні адреси сторін по справі доставлено копію рішення.
03 листопада 2025 року в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача, адвоката Балла В.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. Про вказані витрати було повідомлено суд представником відповідача до судових дебатів, а саме у відзиві на позовну заяву подану до суду 20 жовтня 2025 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року позовну заяву передано судді Юрлагіній Т.В. для розгляду.
На обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення у справі 953/9378/25, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., вказала, що 28 жовтня 2025 року рішенням Київського районного суду м. Харкова було відмовлено у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Зазначив, що при подачі відзиву до суду було зазначено, шо орієнтовний розмір судових витрат відповідача по даній справі становить 15000 грн. разом з заявою долучено докази на підтвердження вартості наданих послуг. При поданні відзиву в Попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Відповідачем в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України було зроблено заяву про те, що Відповідач може користуватись платними послугами Адвоката, нести витрати, пов'язані з проведенням в разі необхідності експертиз, залучення спеціалістів тощо, нести витрати, пов'язані з розглядом справи в суді, які у випадку постановлення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог має намір стягнути з Позивача, докази понесення яких будуть подані до суду відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. У зв'язку з вищевикладеним представник відповідача звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В судове засідання представник відповідача адвокат Балла В.В. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення розгляд заяви просить проводити без участі позивача та його представника.
В судове засідання представник позивача адвокат Павленко Д.О. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення розгляд заяви просить проводити без його участі, просить зменшити загальний розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000 грн, виходячи із незначної складності даної категорії справи, оскільки заявлені витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критеріям реальності таких витрат.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, прийшов до наступного.
08 вересня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 29.01.2025-100003257 від 29.01.2025 у розмірі 85 400,00 грн. Крім того, просить стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2025 року по вказаній справі відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За змістом ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Так, представником відповідача адвокатом Балла В.В. про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. повідомлено суд у відзиві поданому до суду 20 жовтня 2025 року
03 листопада 2025 року в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача, адвоката Балла В.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., разом з додатками.
Вимоги ст. 134 ЦПК України відповідачем та його представником були виконанні.
Щодо строків подання доказів, які б підтверджували розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, про витрати на правову допомогу представником відповідача зазначено у відзиві, повний текст судового рішення отримано 28 жовтня 2025 року.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В тому числі, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Представником відповідача подано заяву про ухвалення додаткового рішення 03 листопада 2025 року та про наявність таких доказів щодо судових витрат, повідомлено ще у відзиві та зазначено, що вони будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення. Тому, суд вважає, що строк на подачу цих доказів не пропущений.
Відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.
Стороною відповідача суду надано копію договору № б/н про надання правничої (правової) допомоги від 12 вересня 2025 року відповідно до якого сторони погодили, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за договором складає 1500,00 грн. (п.п.3.1) та акт приймання передачі наданих послуг від 30 жовтня 2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до акту виконаних робіт складеного 30 жовтня 2025 року представником на виконання договору виконані наступні роботи/надані послуги: ознайомлення з матеріалами судової справи, підготовка та направлення запиту, здійснення аналізу практики, підготовка та подача відзиву.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Аналогічні положення викладені в ч. 1, ч. 2 ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики).
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
З огляду на викладене, суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов'язання про сплату та строки сплати.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19, від 21.04.2021 року у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).
Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача подано заперечення щодо ухвалення рішення про стягнення витрат на правову допомогу оскільки представником відповідача надано правову допомогу у справі не значної складності, а вартість виконаних робіт представником позивача є завищеною та такою, що не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону з урахуванням наданих доказів дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні на користь якої ухвалене рішення.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом першої інстанції.
Заперечення представника позивача, суд не приймає до уваги оскільки взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих заявнику послуг, дійшов висновку, що стягненню на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, тому саме така сума підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст.133,137,141,142, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Балла Владислава Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 953/9378/25, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000( п'ятнадцять) тисяч, 00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання, АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2025 року.
СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна