Справа№ 953/11514/25
н/п 1-кп/953/1106/25
"17" листопада 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001539 від 13.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
11 жовтня 2025 року близько 15 години 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні насліди і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, перебуваючи біля будинку № 96/30, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до автомобіля марки ВАЗ, модель, 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 та яким фактично користується ОСОБА_6 , звідки взяв, тим самим таємно викрав магнітолу марки Alpine, модель UTE 92 ВТ, вартістю 4733,33 грн.
Того ж дня близько 17 години 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за вищевказаною адресою, шляхом вільного доступу через відчинені двері автомобіля марки ВАЗ, модель, 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , проник в середину автомобіля, звідки взяв, тим самим таємно викрав належні ОСОБА_6 твіттери (високочастотні динаміки рупорні) марки Ultimate XCT-1 SPL, у кількості двох штук, загальною вартістю 1050,00 грн.
Після чого 11 жовтня 2025 року близько 21 години 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за вищевказаною адресою, шляхом вільного доступу через відчинені двері автомобіля марки ВАЗ, модель, 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , проник в середину автомобіля звідки взяв, тим самим таємно викрав належні ОСОБА_6 середньостатичний динамік Kicx, модель Head Shot М65, вартістю 1176,00 грн, автосабвуфер чорного кольору, без маркування, з підсилювачем звуку, марки Blaupunkt, модель BSX 150, вартістю 1025,03 грн.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 984,36 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого ОСОБА_6 , який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та залишення цивільного позову без розгляду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів експертиз та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її та бажає залагодити провину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні покарання суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, який не одружений, офіційно не працевлаштований, його вік та стан здоров'я, репутацію, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих вину обставин, той факт, що викрадене майно обвинувачений повернув потерпілому, який жодних претензій до нього не має, позицію сторони обвинувачення, яка просила застосувати стосовно обвинуваченого положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також положення диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На думку суду, призначене обвинуваченому покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, та відповідає меті, визначені у ч. 2 ст. 50 КК України.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час строком до 28 грудня 2025 року. З огляду на те, що клопотання про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу від сторони обвинувачення не надходило, враховуючи, що суд звільняє обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд скасовує застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки вважає його подальше застосування недоцільним.
Потерпілим ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування був пред'явлений цивільний позов.
17 листопада 2025 року від потерпілого ОСОБА_6 на адресу суду надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Згідно зі ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Враховуючи заяву потерпілого, суд залишає цивільний позов ОСОБА_6 без розгляду.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у порядку ст.124 КПК України.
Відповідно до вимог статті 374 КПК України суд при постановленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2025 року накладений арешт на майно, суд скасовує вказаний арешт та вирішує питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Національний -науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 15392 від 20 жовтня 2025 року у розмірі 3392 гривні 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/121-25/26706-Д від 27 жовтня 2025 року у розмірі 3565 гривні 60 копійки.
Скасувати арешти, накладені на підставі ухвал слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2025 року.
Речові докази:
- 2 твіттера (високочастотний динамік) з маркуванням на задній частині «Ultimate XCT Super Tweeter», з основою сірого кольору, з обідком чорного кольору, на сірій основі з маркуванням червоного кольору «Ultimate», автомагнітолу з маркуванням Alpine, модель UTE - 92PT, в металевому корпусі, з дротами різного кольору, з маркуванням на нижній частині: D70638517C, S/NO AL92BTJ5F38517, динамік акустичний, на задній частині якого наявне маркуванням Kicx Head Shot M65, штрих код - 201266300014590065, номінальна потужність 150 W, автосаббуфер чорного кольору, висота 78 см, ширина 35 см., з 2 динаміками, без маркування, з підсилювачем звуку з маркуванням Blaupunkt BSX 150, від якого відходять дроти - вважати повернутим власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1