Справа № 619/3983/25
н/п 2/953/3540/25
/заочне/
17 листопада 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
встановив:
10 липня 2025 року АТ «Універсал Банк» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31.05.2021 у розмірі 25 491,85 грн.
Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу позивач посилався на встановлення відповідачем мобільного додатку «Monobank», укладення 31.05.2025 між ним та відповідачем Договору про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу наданий кредит у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, який останнім своєчасно не повернутий, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду не з'явились. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за своєю відсутністю та ухвалити заочне рішення, відповідач причину неявки не повідомив.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстави передбачені ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи судом не встановлені.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на повторну неявку відповідача до судового засідання, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:
31.05.2021 між позивачем та відповідачем укладений договір про надання банківських послуг «Monobank», за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, що підтверджено анкетою-заявою.
Позивач своє зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, що підтверджено випискою по рахунку.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідачем,
виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25 491,85 грн.
Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновує:
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст.526, ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За змістом ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31.05.2021 належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25 491,85 грн.
Відповідачем не надані належні та допустимі докази на спростування наведених вище висновків, як і не надані належні докази на підтвердження відсутності боргу за вказаними договорами перед позивачем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 31.05.2021 у розмірі 25 491 (двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 85 коп. та витрати зі сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал банк», ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений 17.11.2025.
Суддя Н.В. Єфіменко