Справа № 953/12075/25
н/п 1-кс/953/7371/25
"17" листопада 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025221130001661 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
12 листопада 2025 року до Київського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025221130001661 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якому просить накласти арешт на автомобіль Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 08.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130001661 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.11.2025 приблизно о 07:49 за адресою: м. Харків, вул. Чорноглазівська, буд. 12 сталось зіткнення автомобіля "Opel Zafira", д.н.з НОМЕР_1 та автомобіля "Mersedes - Benz" д.н.з НОМЕР_3 (ЖЄО 35596 від 08.11.2025).
08.11.2025 слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Чорноглазівська, 12, в ході якого оглянуто та вилучено транспортний засіб - автомобіль легковий марки "Opel Zafira", д.н.з НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля легкового марки Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 ., є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Під час огляду автомобіля Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 , були виявлені механічні пошкодження та відповідно до положення ст.98 КПК України, вказаний автомобіль є речовим доказом, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, з метою збереження речових доказів відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті автомобіля Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 .
Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний для проведення автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, а також для проведення слідчого експерименту.
Прокурор зазначає, що необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі, зазначив, що призначено проведення судово-медичної експертизи для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та їх взаємозв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що її чоловіку стало погано, у нього стався інсульт, вказала, що його не оглядали з приводу наявності тілесних ушкоджень, однак у нього є забій ноги, зазначила, що на даний час у неї відсутня будь-яка медична документація.
Заслухавши прокурора, власника майна, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221130001661 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
08.11.2025 в період часу з 09 год. 20 хв. по 10 год. 10 хв. проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого було вилучено автомобіль Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 107.
Постановою старшого слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 автомобіль легковий марки Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025221130001661 від 08.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Положення кримінального процесуального закону зобов'язує слідчого суддю встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.
З огляду на зазначене, тимчасово вилучене майно, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025221130001661 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Opel Zafira, д.н.з НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду
м. Харкова ОСОБА_1