621/3253/25
2/621/1673/25
іменем України
(заочне)
17 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.,
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС",
представник позивач - Паладич А. О.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Гетьман О. М.,
розглянувши за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
03.10.2025 від ТОВ "СВЕА ФІНАНС" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1629408 від 14.07.2024 у загальному розмірі 44 479 грн 99 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.07.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір № 1629408 про надання споживчого кредиту, в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
За умовами договору договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 10 000 грн 00 коп., шляхом їх зарахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становить 350 днів, а стандартна процентна ставка за користування коштами - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредитування.
ТОВ "Селфі Кредит" на виконання умов договору споживчого кредиту виконало свої зобов'язання в повному обсязі, а саме надало відповідачу кошти шляхом їх зарахування на банківську картку вказану в договорі.
В подальшому, 29.04.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено договір факторингу № 01.02-09/25, за умовами якого ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями по договору споживчого кредиту № 1629408 від 14.07.2024.
Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором споживчого кредиту № 1629408 від 14.07.2024 не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 44 479 грн 99 коп., яка складається з: 9 999 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 31 200 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 3 280 грн 00 коп - пеня.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.10.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 17.11.2025
04.11.2025 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначив, що дійсно 14.07.2024 між ним та ТОВ "Селфі Кредит" укладено договір № 1629408 про надання споживчого кредиту, який було підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором. За умовами договору йому надано кредит у розмірі 10 000 грн 00 коп строком на 350 днів, умовами договору передбачено сплату відсотків у розмірі 549,00% річних (1,50% в день). Умови договору не передбачають сплату пені за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань. Крім того, на виконання умов договору ним було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 13 870 грн 01 коп., таким чином кредитна заборгованість у розмірі 10 000 грн 00 коп. ним погашена в повному обсязі. Водночас проценти за користування кредитом йому нараховані не правомірно, оскільки починаючи з 01.07.2019 та по теперішній час він перебуває на військовій службі та за приписами ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він звільняється від нарахувань процентів за користування кредитом (а. с. 70-79).
17.11.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися повторно.
Представник позивача Паладич А. О. в телефонному режимі повідомила, що сторона відповідача не має наміру подавати відповіді на відзив, просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гетьман О. М. подала заяву в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності відповідача, з урахуванням доводів, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024, Графіку платежів (Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1629408 від 14.07.2024), Інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг, Паспорту споживчого кредиту, Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" (нова редакція), затверджених Наказом № 22-ФК від 22.04.2024 директора ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", які набрали чинності 22.04.2024, інформацією щодо зарахування коштів за кредитним договором на банківську картку від 08.05.2025 вих. № 20250508-570, підтверджується, що 14.07.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав 10 000 грн 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_1 , на строк 350 днів, зі стандартною процентною ставкою 1.5% в день. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 52 500 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 62 500 грн 00 коп. Договір та його складові містять електронні підписи ОСОБА_1 в якості позичальника. (а. с. 7-24, 29).
Право вимоги ТОВ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором позики № 1629408 від 14.07.2024 виникло на підставі договору факторингу № 01.02-09/25 від 18.12.2024, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС", та підтверджується відомостями платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10049 від 30.04.2025, Реєстром боржників до Договору факторингу від 29.04.2025 № 01.02-09/25, Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу від 29.04.2025 № 01.02-09/25 (а. с. 30-44).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1629408 від 14.07.2024, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 44 479 грн 99 коп., яка складається з наступного: 9 999 грн 99 коп. - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 31 200 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 3 280 - пеня (а. с. 25-28).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку укладанням 14.07.2024 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 договору № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", та подальшим укладенням договору факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС", за яким право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "СВЕА ФІНАНС",та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.
При цьому у підписаному відповідачем договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку.
Вказане вище свідчить, що сторони беззаперечно погодили умови кредитного договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, суми складових заборгованості, які просить стягнути позивач з відповідача нараховані в межах та у сумах погоджених умовами кредитного договору.
Щодо посилань відповідача на неправомірність нарахування відсотків під час дії особливого періоду, оскільки він відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України "Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", в редакції чинній на дату укладення кредитного договору, військовослужбовцям які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.
Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період" у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). Так, у постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію".
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.
Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
На підтвердження факту перебування відповідача на військовій службі, як на підставу для списання відсотків за кредитним договором, відповідачем надано довідку командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 від 13.10.2025 № 7063, відповідно до якої зазначено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 з 01 липня по теперішній час, та копію військового квитка Серія НОМЕР_3 , відповідно до якого 23.04.2019 ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України №22/2019 від 30.01.2019 звільнений в запас та 01.07.2019 зарахований до складу військової частини НОМЕР_4 (а. с. 77, 78).
Однак, інформації про дату призову на військову службу вказані довідка та копія військового квитка не містять, як і не містять інформації, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або що він брав/бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації .
Також і будь-якими іншими доказами не підтверджено факту саме безпосередньої участі ОСОБА_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Лише безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дала б підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18), від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18) та від 04 вересня 2019 року у справі № 554/10264/17 (провадження № 61-42778св18).
Разом з тим, під час укладення договору № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024відповідач не пред'явив кредитору докази наявності права на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо не нарахування процентів за користування кредитом. В той же час, ним було підписано кредитний договір, в якому зазначений розмір та порядок нарахування процентів. Крім того, вказаний договір було підписано вже під час дії особливого періоду.
Відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування за договором № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024, їх розмір не перевищує погодженого в договорі та додатками до нього розміру, з вказаною сумою відсотків погодився ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту, з якими ознайомився та підписав своїм електронним підписом відповідач.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за договором № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024у розмірі 31 200 грн 00 коп.
Щодо вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями за договором № 1629408 від 14.07.2024.
Відповідно до п. п. 18 і 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року:
"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)"
З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано - 3 280 грн 00 коп. як пені за договором № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024, під час дії воєнного стану на території України (а. с. 23).
Враховуючи, що вимагається до стягнення: 3 280 грн 00 коп. - заборгованість за пенею, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в частині стягнення заборгованості за пенею.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "СВЕА ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1629408 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 14.07.2024у розмірі 41 199 грн 99 коп., з яких: 9 999 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 31 200 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
У задоволенні решти позову належить відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (а. с. 6).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 41 199 (сорок одну тисячу сто дев'яносто дев'ять) грн 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 2 243 (дві тисячі двісті сорок три) грн 63 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124; код ЄДРПОУ: 37616221.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 17.11.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко