Справа № 638/12568/25
Провадження № 3/638/3903/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Тимченко А.М. розглянувши об'єднані матеріали Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.130 КУпАП, -
22 червня 2025 року о 20-54 год. в м.Харкові, вул.Архітекторів, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ21009» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня жвавість мови, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння в закладі охорони здоров?я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога відмовився, водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку на адресу зазначену в протоколах, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.
У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.ст.126, 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідків, показаннями працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП настає у разі дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 22 червня 2025 року о 20-54 год. в м.Харкові, вул.Архітекторів, 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ21009» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня жвавість мови, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння в закладі охорони здоров?я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога відмовився, водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369812 від 22.06.2025 року, за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 22.06.2025 року;
- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 471183,470733,470908 на яких зафіксовано, що поліцейські спілкуючись з ОСОБА_1 виявляють у нього ознаки наркотичного сп'яніння та пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що останній відповів, що він відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння в медичному закладі;
- копією постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КупАП та копією постанови Шевченківського районного суду м.Харкова від 01 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2., 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.4 Розділу І цієї Інструкції, ознаками наркотичного сп'яніння є:
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці;
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідність.
Відповідно до протоколу, інспектором поліції, у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя.
Отже, працівники поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння саме у медичному закладі.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у водія ОСОБА_1 22.06. 2025 року о 20-54 год. явних ознак наркотичного сп'яніння (підвищена жвавість, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя) та його відмову від проходження відповідних до встановленого порядку оглядів на стан наркотичного сп'яніння, які зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, направленні на медичний огляд, та відеозаписах з нагрудної камери поліцейського №№ 471183,470733,470908.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно з довідкою, складеною ст. інспектором ОД ВАП УПП в Харківській області Даніели Чаговець, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Об'єднаної палати Верховного суду від 04 вересня 2023 року, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. У цій постанові суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що узгоджується з положеннями КУпАП.
Враховуючи встановлені обставини, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також положення ч.2 ст.36 КУпАП, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.3 ст.130, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років, та без конфіскації транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки він не є у його приватній власності.
Окрім цього, з ОСОБА_1 , на користь держави, відповідно до п.5 ч. 2 ст.4ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605.60 грн.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.126, 130, 221, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КупАП та застосувати до нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя А.М.Тимченко