Справа № 953/8614/24
Провадження № 2/638/1886/25
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові про зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2024 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 вересня 2016 року між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності, посвідченої 20 квітня 2016 року Державним Нотаріусом Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_4 , зареєстрованої у реєстрі за №К962362, та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений договір довічного утримання від 09.09.2016 р. посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С., зареєстровано в реєстрі а № 6-1192.
09 вересня 2016 року між ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності, посвідченої 20 квітня 2016 року Державним Нотаріусом Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_4 , зареєстрованої у реєстрі за №К962362 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений договір довічного утримання від 09.09.2016 р. посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С., зареєстровано в реєстрі а № 6-1194.
На підставі вказаних договорів позивачу передано в цілому право власності на квартиру по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позивач звернувся до Шостої Харківської державної нотаріальної контори для зняття заборони відчуження зазначеної квартири. Від нотаріуса позивач отримав лист роз'яснення, що припинення договору довічного утримання оформлюється нотаріусом після надання набувачем оригіналів свідоцтва про смерть відчужувача та примірник договору.
У зв'язку з повномасштабними вторгненням позивач виїхав за межі України та не зміг поховати відчужувачів, як наслідок у останнього відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Проте позивачем 20 серпня 2024 року була відшкодована вартість похорон ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в повному обсязі.
При зверненні до відповідача для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , позивачу було відмовлено у видачі оригіналів свідоцтв.
Позивач просить суд, зобов'язати відповідача видати дублікати свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №5657 від 02.07.2022 р. та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть 2531 від 21.02.2024 р. для подальшого зняття заборони на квартиру по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду від 30.09.2024 цивільну справу передано до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.08.2025 представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що проведеною перевіркою архівних даних відділу виявлено актовий запис про смерть № 5657, складений 02.07.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (сучасна назва - Перший відділ ДРАЦС у місті Харкові СХМРУМЮ) відносно ОСОБА_5 . Державна реєстрація смерті проведена за заявою співробітника відділу судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Свідоцтво про смерть при державній реєстрації смерті не видавалось. В подальшому, 07.03.2023 до Відділу звернувся ОСОБА_6 з заявою про внесення змін, доповнень до актового запису про смерть матері ОСОБА_5 . За результатом розгляду вказаної заяви 22.03.2023 Відділом на підставі висновку внесені відповідні зміни до актового запису про смерть та ОСОБА_6 видано первинне свідоцтво про смерть. Згідно архівних даних відділу виявлено актовий запис про смерть № 2531, складений 21.04.2024 Відділом відносно ОСОБА_6 . Державна реєстрація смерті проведена за заявою співробітника відділення № 2 відділу судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. На підтвердження факту державної реєстрації смерті заявнику 21.04.2024 видано первинне свідоцтво про смерть. Представник відповідача зазначив, що особа - набувач за договором довічного утримання, не входить в коло осіб, що мають право на отримання повторного свідоцтва про смерть, не є близьким родичем відчужувача, не входить до жодної з черг спадкування за законом та не є спадкоємцем за заповітом.
В судове засідання сторони не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, представник позивача позовні вимоги підтримала.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності, посвідченої 20 квітня 2016 року Державним Нотаріусом Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Ентоні Хезелгрейв Вілсоном, зареєстрованої у реєстрі за №К962362, і ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір довічного утримання посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С., зареєстровано в реєстрі а № 6-1192, а також договір довічного утримання з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С., зареєстровано в реєстрі а № 6-1194.
На підставі вказаних договорів позивачу передано в цілому право власності на квартиру по АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Згідно п. ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю Відчужувача.
Згідно п. 3 ст. 749 ЦК України набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Згідно абз. 3 п. 6 Договору Набувач зобов'язується здійснити поховання Відчужувача після смерті, або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання Набувачем самостійно через поважні причини.
В матеріалах справи містяться докази відшкодування позивачем КП «РИТУАЛ» вартість поховання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в повному обсязі. Таким чином, з боку позивача виконані положення Договорів.
Частина третя статті 49 ЦК України встановлює, що актами цивільного стану, які підлягають державній реєстрації є народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Відповідно до частини четвертої цієї статті державна реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Відповідно до частини 2статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого на підставі їх заяви та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.
Статтею 744 глави 57 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Набувачем у договорі довічного утримання може бути фізична або юридична особа. З огляду на вищенаведене, особа - набувач за договором довічного утримання, не входить в коло осіб, що мають право на отримання повторного свідоцтва про смерть, не є близьким родичем відчужувача, не входить до жодної з черг спадкування за законом та не є спадкоємцем за заповітом.
Згідно ст. 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У справі «Маркс проти Бельгії» (Marckx v. Belgium), 1979, §§ 63-64, Суд вперше заявив, що: «... Визнаючи, що кожна людина має право мирно володіти своїм майном, стаття 1 по суті гарантує право власності. Таке чітке враження справляють слова «майно» та «користування майном» (французькою мовою: “biens», “propriete», “usage des biens»); а “travaux preparatoires», своєю чергою, недвозначно це підтверджують: автори постійно говорили про «право власності» або «право володіти майном», коли описували суть ряду проєктів, які були попередниками нинішньої статті 1. Дійсно, право розпоряджатися своїм майном становить традиційний і фундаментальний аспект права власності.
Частини перша та друга статті 55 Конституції України гарантують право кожного шукати захисту своїх прав і свобод у суді, оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 9, ч.10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
У зв'язку з тим, що в Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» набувач за договором дарування відсутній в колі осіб, які мають право отримати дублікат свідоцтва про смерть, то слід застосувати інститут аналогії .
Якщо спільні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини.
Так, аналогія договору довічного утримання та спадкування полягає в тому, що обидва договори передбачають передачу майна іншій особі. Результат для набувача/спадкоємця схожий - після смерті особи (відчужувача чи спадкодавця) майно переходить у власність іншої особи. Мотиви укладення - обидва випадки часто мають особистий характер: особа хоче, щоб після її смерті конкретна особа отримала її майно. Майнові наслідки - і в договорі, і при спадкуванні відбувається перехід права власності на нерухомість чи інше майно.
Виходячи з необхідності захисту прав ОСОБА_1 та керуючись вимогами верховенства права, з урахуванням фактичних обставин, встановлених судом, з урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги, оскільки законодавча невизначеність може призвести до порушення прав позивача.
Керуючись ст. ст.744,745,749 ЦК України, ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83,95, 141, 263-264, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видати ОСОБА_1 дублікати свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №5657 від 02.07.2022 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть 2531 від 21.02.2024 для подальшого зняття заборони на квартиру АДРЕСА_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 23320813, адреса: м. Харків, вул. Сумська, 61.
Головуючий суддя О.В. Шишкін