Номер провадження: 22-ц/813/4791/25
Справа № 498/1035/23
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Кострицький В. В.
11.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»
позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Землякова Олексія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Чернецької Н.С., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії,-
установив:
Короткий зміст позовних вимог.
17 липня 2023 року позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ « Укр кредит Фінанс» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-Сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ « Укр Кредит фінанс», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0822-5089.
Зазначений кредитний договір: як вбачається із його змісту, разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч.1 ст. 13 ЗУ « Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ « Про електронну комерцію».
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А522, для підписання кредитного договору 0822-5089 від 18.10.2021 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: 20000,00 грн. - сума кредиту; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк -21 днів; знижена відсоткова ставка -2,00 відсотки в день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 відсотки в день. Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди.
Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
На підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до цієї позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525,526,530,536,610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 02.07.2023 року, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору ( сума кредиту і процентів), становлять: 141400,00 грн., що складається з: 20000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 121400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Таким чином , з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0822-5089 від 18.10.2021 року в розмірі 141400,00 грн. з яких 20000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 121400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
В матеріалах справи наявна зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії.
Свої вимоги він мотивує тим, що підставою для звернення до суду первісному позивачу із позовною заявою про стягнення коштів є те, що ОСОБА_1 не сплачує кошти за договором про відкриття кредитної лінії № 0822-5089 від 18.10.2021 року, проте ОСОБА_1 не погоджується із доводами викладеними в первісній позовній заяві та вважає, що деякі пункти договору є такими, що підлягають визнанню недійсними виходячи з наступного.
18 жовтня 2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 0822-5089 надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн. Відповідно до п. 2.4. договору заявлений строк користування кредитом складає 21 календарних днів з дня надання кредиту.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3 відсотки ( три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2 відсотки ( дві цілих, нуль десятих відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4-3.9 цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01 відсотки ( нуль цілих, одна сота відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.- 3.6 цього договору). Пунктом 2.8. договору, передбачено, що строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів ( до 13.08.2022 ) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування.
В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 572 462 відсотки. Згідно п. 2.10 договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору ( за весь строк кредитування) складає: 200000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 180000,00 грн. Сума процентів до сплати в останній календарний день заявленого строку у разі використання позичальником права користування за пільговою та/або зниженою процентною ставкою, складає 8400,00 гр. У разі користування позичальником кредитом у заявлений строк за стандартною процентною ставкою: сума процентів до сплати 12600,00 грн. Пунктом 5.2 договору передбаченому , що кредитодавець має право у разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у останній календарний день заявленого строку та/або у певний черговий день сплати процентів, нарахувати, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми кредиту. Сукупна сума неустойки ( штраф,пеня) нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі цього договору, не може перевищувати половини кредиту, одержаного позичальником за договором. У зв'язку з недобросовісними діями відповідача за зустрічним позовом та відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України « Про захист прав споживачів» умови договору щодо строку кредитування мають тлумачитись на користь позивача за зустрічним позовом, а саме: строк кредиту має становити 21 календарний день, а п.2.8. Договору підлягає визнанню недійсним. Умови договору встановлюють вимогу щодо сплати позивачкою непропорційно великої суми плати за користування кредитними коштами ( 180000 грн. ), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Умова договору про сплату відсотків суперечить принципу добросовісності породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків споживача, що виявилося у покладенні на нього вимоги про сплату 572 462 відсотки річних від суми неповернутого кредиту. Такий розмір відсотків при застосуванні цих умов призводить до встановлення непропорційно великої суми компенсації, тобто понад 50 відсотків вартості кредиту і плати за користування кредитними коштами і її наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Пункти оспорюваного договору, зокрема п.2.10 відповідно до якого при розмірі кредиту у 20000,00 грн. проценти за користування кредитом 180000 грн.
Пунктом 2.6, п. 2.9, п. 3.4., п. 3.6 щодо встановлення процентної ставки у розмірі 2 та 3 відсотки від погашеної суми кредиту за кожен день користування, що становить 572 462 відсотки на рік, а також п. 5.2. щодо права кредитодавця у останній календарний день заявленого строку та/або у певний черговий день сплати процентів , нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми кредиту, є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України « Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційної великої суми компенсації ( понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором . Вказані положення договору встановлюють вимоги зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Тому просить суд визнати недійсним пункти 2.6, 2.8., 2.9, 2.10, 3.4, 3.6 та 5.2 договору про відкриття кредитної лінії № 0822-5089, укладеного 18 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю « Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії - відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що кредитний договір № 1039-8599 від 01.02.2022 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. 2.6. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3 відсотки( три цілих нуль десятих відсотка) за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою) Знижена процентна ставка 2 відсотки ( дві цілих, нуль десятих відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.9. цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01 відсотків ( нуль цілих, одна сота відсотка) право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4-3.6 цього договору).
Тобто, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» дотримано вимоги ст. 1048,1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана позивачу, оскільки відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічною позовною заявою не заперечується ( визнається) укладання договору на вищезазначених умовах.
Отже, ТОВ « Укр Кредит Фінанс» має право на нарахування процентів ( згідно п. 2.6. договору ) протягом строку договору, що визначені в п. 2.8. договору, що останнім і було здійснено.
Відповідно до п. 2.8. Договору « Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів ( до 13.08.2022 ) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором)». Тобто строк кредитування становить саме 300 днів.
Судом встановлено, що укладення кредитного договору визнається сторонами, вказаний договір укладено за ініціативи відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 при цьому останній свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах та на час його укладення ОСОБА_1 не заявлялось додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином при підписанні кредитного договору відповідача за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо його виконання.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
З огляду на наведене, з відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ « Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 141400,00 гривень.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить судскасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06.02.2025 в частині, що перевищує стягнення 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 8 400 грн. - нараховані проценти за користування кредитом у строк користування кредитом, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06.02.2025 в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними пункти 2.6, 2.8, 2.9, 2.10, 3.4, 3.6 та 5.2 Договору про відкриття кредитної лінії № 0822-5089, укладеного 18 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 категорично не погоджується з рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06.02.2025 в частині, що перевищує стягнення 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 8 400 грн. - нараховані проценти за користування кредитом у строк користування кредитом, та у відмові в задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії , вважає в цій частині рішення абсолютно незаконним та необґрунтованим, ухваленим за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права та таким, що підлягає скасуванню в частині.
Вказує, що частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачяться на користь споживача.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування, який складає 21 календарний день - відсутні.
Нарахування процентів за Договором після закінчення строку кредитування, який визначений Договором у 21 день - є протиправним та безпідставним.
Зазначена у розрахунку позивача заборгованість зі сплати процентів у розмірі 121 400,00 грн., що більше ніж у шість разів перевищує саму суму заборгованості за тілом кредиту, є несправедливою та не узгоджується з вимогами вищенаведених норм права, тому не може підлягати задоволенню.
У зв'язку з недобросовісними діями відповідача за зустрічним позовом та відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови Договору щодо строку кредитування мають тлумачитись на користь позивача за зустріним позовом, а саме: строк кредиту має становити 21 календарний день, а п. 2.8 Договору підлягає визнанню недійсним.
Пункти оспорюваного Договору, зокрема: п. 2.10, відповідно до якого при розмірі кредиту у 20000 грн., проценти за користування Кредитом 180 000 грн. (тобто в дев'ять разів перевищують суму кредиту); п. 2.6, п. 2.9, п. 3.4, п. 3.6 щодо встановлення процентної ставки у розмірі 2 та 3 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування, що становить 572 462 % на рік, а також п. 5.2. щодо права кредитодавця у останній календарний день Заявленого строку та/або у певний черговий День сплати процентів, нарахувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від Суми Кредиту, є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
Вказані положення договору встановлюють вимоги зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Позиція учасників справи.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06.02.2025 - без змін.
В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції правомірно було зазначено, що за умовами укладеного сторонами договору кредиту № 0822-5089 від 18.10.2021р., ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу суму кредиту - 20000 грн.; строк кредитування - 300 днів, до 13.08.2022р. (пункти 2.1, 2.8 договору), а відтак судом було законно зазначено, що сторонами було погоджено істотні умови, зокрема щодо строку кредитування протягом якого здійснюється нарахування процентів за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України), який становить 300 календарних днів, а відтак рішення суду першої інстанції є законне та прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а отже апеляційна скарга скаржника є безпідставна та така, що не підлягає задоволенню.
Відповідачем детально було описано інформацію як щодо заявленого строку користування кредитом на умовах Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою так і щодо строку кредиту (строку кредитування), що визначено в п. 2.8 Договору, а відтак судом першої інстанції правомірно було встановлено строк кредитування, а також відсутність підстав щодо визнання п. 2.8 договору недійсним.
В діях відповідача відсутні дії щодо порушення ст. 11,18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 230 ЦК України та введення в оману позивача щодо істотних умов договору, а відтак умови договору відповідають закону, внутрішній волі позивача та погоджені між сторонами у спосіб та засіб визначеним законодавством.
Не погоджуючись з доводами відзиву на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 надав відповідь на відзив в якому звертає увагу, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач визнає, що Договором передбачено два строки - 21 календарний день та 300 календарних днів.
Однак, частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачяться на користь споживача.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування, який складає 21 календарний день - відсутні.
Також представником ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано заперечення щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) Позивачу за зустрічним позовом, оскільки останнім не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах.
Щодо явки сторін.
Представник позивача прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконфернції та надав свої пояснення, інші учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи не з'явилися до судового засідання, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року лише в частині, що перевищує стягнення 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 8 400 грн. - нараховані проценти за користування кредитом у строк користування кредитом та в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0822-5089.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр кредит фінанс» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору про відкриття кредитної лінії № 0822-5089 від 18.10.2021 року, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 20000,00 грн.
Згідно п. 2.4. вищевказаного договору, заявлений строк користування користування кредитом складає 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Позичальник має право достроково до закінчення строку кредитування, передбаченого у п. 2.8. цього договору сплатити кредит повністю у останній календарний день заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1.-2.4.5. цього договору.
Пунктами п.2.4.1.;2.4.2.;2.4.3.;2.4.4.;2.4.5. вищевказаного договору передбачено, що датою початку заявленого строку/дата видачі кредиту є 18.10.2021 року; останній календарний день заявленого строку/дата першої сплати процентів за користування кредитом( дострокове повернення в кінці заявленого строку) 07.11.2021 року; сума кредиту - 20000,00 грн.; нараховані проценти за користування кредитом у заявлений строк - 8400,00 грн.; разом до сплати - 28400,00 грн.
Згідно п. 2.6. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3 відсотки ( три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2 відсотки ( дві цілих, нуль десятих відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.9. цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01 відсотки ( нуль цілих, одна сота відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього договору).
Пунктом 2.8. вищевказаного договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів ( до 13.08.2022) з моменту перерахування кредиту позичальнику ( далі строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно пункту 2.9. реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 572462 відсотки.
Згідно пункту 2.10 орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору ( на весь строк кредитування ) складає: 200000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 180000,00 грн.
Станом на 02.07.2023 заборгованість за кредитом становить 141400,00 гривень, з яких: 20000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 121400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Суд першої інстанції задовольнив первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі, а задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання частково недійсним договору про відкриття кредитної лінії відмовив, виходячи з такого.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що кредитний договір № 1039-8599 від 01.02.2022 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. 2.6. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3 відсотки( три цілих нуль десятих відсотка) за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою) Знижена процентна ставка 2 відсотки ( дві цілих, нуль десятих відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.9. цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01 відсотків ( нуль цілих, одна сота відсотка) право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4-3.6 цього договору).
Тобто, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» дотримано вимоги ст. 1048,1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана позивачу, оскільки відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічною позовною заявою не заперечується ( визнається) укладання договору на вищезазначених умовах.
Отже, ТОВ « Укр Кредит Фінанс» має право на нарахування процентів ( згідно п. 2.6. договору ) протягом строку договору, що визначені в п. 2.8. договору, що останнім і було здійснено.
Відповідно до п. 2.8. Договору « Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів ( до 13.08.2022 ) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором)». Тобто строк кредитування становить саме 300 днів.
Судом встановлено, що укладення кредитного договору визнається сторонами, вказаний договір укладено за ініціативи відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 при цьому останній свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах та на час його укладення ОСОБА_1 не заявлялось додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином при підписанні кредитного договору відповідача за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо його виконання.
Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов'язань, суду не надано.
Проте колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом, в порушення умов договору, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
Станом на 02.07.2023 заборгованість за кредитом становить 141400,00 гривень, з яких: 20000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 121400,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Як вбачається з поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним визнає укладення договору та нараховані відсотки у сумі 8 400 гривень та не оскаржує їх, однак у своїй позовній заяві зазначає про визнання недійсним пункти договору, які зокрема встановлюють нараховані відсотки.
Також вказує, що частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачяться на користь споживача.
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування, який складає 21 календарний день - відсутні.
Нарахування процентів за Договором після закінчення строку кредитування, який визначений Договором у 21 день - є протиправним та безпідставним.
Однак колегія суддів не погоджується з вказаними доводами з огляду на таке.
Апеляційним судом встановлено, що 18.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 0822-5089
Укладення договору № 0822-5089 від 18.10.2021р. (надалі - Договір) між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» визнається сторонами, а відтак, відповідно до ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.
Відповідно до п. 2.8 Договору, Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 13.08.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором).
Згідно п. 2.4 Договору визначено, що «Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк)».
Згідно даного пункту (п. 2.4 Договору) між сторонами було погоджено, що: «Заявлений строк користування Кредитом складає 21 календарних днів з дня надання Кредиту».
Поряд з цим, згідно ж даного пункту (п. 2.4 Договору), визначено, шо: « Позичальник має право достроково до закінчення Строку кредитування, передбаченого у п.2,8. цього Договору сплатити Кредит повністю у останній календарний день Заявленого строку, як зазначено у п.п. 2.4.1 - 2.4.5. цього Договору.
Тобто, між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 2.8 Договору, а саме 300 календарних днів (до 13.08.2022), протягом якого позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом, розмір яких визначено в п. 2.6 Договору.
Позивачем в умовах договору детально описано, що є саме заявленим строком, а саме: «Заявлений строк - це обраний Позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом протягом якого може бути використано право користування Кредитом за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою (далі - Заявлений строк) (п. 2.4 Договору)» та інформація про строк договору (кредитування), а саме: «Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 13.08.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування (п. 2.8 Договору)».
Також в розділі 3 Договору «Порядок повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом» визначено, зокрема:
п. 3.1 договору - Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит, проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 2.8. цього Договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені Кредитодавцем та діють на дату цього Договору (далі - Правила).
п. 3.2 договору - Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий Кредит, тобто до закінчення Строку кредитування у будь-який момент
п. 3.7 договору - Якщо Позичальник сплачує Проценти за користування Кредитом протягом Заявленого строку в останній календарний день Заявленого строку, то такі Проценти нараховуються на неповернену суму Кредиту за ставкою, вказаною у п. 3.4. цього Договору. В подальшому якщо Позичальник, як Сумлінний Позичальник, сплачує проценти за користування Кредитом не пізніше ніж кожний черговий День сплати процентів, то проценти нараховуються на неповернену суму Кредиту за Зниженою ставкою, зазначеною у п. 2.6, цього Договору та (на дату укладення цього Договору) складають: 8 400 (вісім тисяч чотириста цілих, нуль десятих відсотка) грн. Знижена процентна ставка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника, з метою сумлінного користування Кредитом.
п. 3.8 договору - Якщо Позичальник не скористається правом користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою при виконанні умов, передбачених п.3.7. цього Договору, то сплата Процентів за користування Кредитом після останнього календарного дня Заявленого строку та/або після відповідного Дня сплати процентів здійснюється за Стандартною ставкою.
З наведеного вбачається, що позивачем детально було описано інформацію як щодо заявленого строку користування кредитом на умовах Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою так і щодо строку кредиту (строку кредитування), що визначено в п. 2.8 Договору, а відтак судом першої інстанції правомірно було встановлено строк кредитування, а також відсутність підстав щодо визнання п. 2.8 договору недійсним.
Крім того, аналогічна інформація щодо заявленого строку користування кредитом на умовах Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою, а також інформація про строк кредитування викладена в правилах відкриття кредитної лінії.
Так, відповідно до п. 7.1 Договору: «Цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним».
Відповідно до п.п.12, п.2.1 Правил: «Заявлений строк - строк користування Кредитом, що обраховується від дати видачі Кредиту до визначеної Позичальником, погодженої Кредитодавцем та зазначеної у Договорі про відкриття кредитної лінії дати, коли Позичальником може бути використано право користування Кредитом на умовах Пільгової та/або Зниженої процентної ставки. Заявлений строк обирається Заявником/Позичальником при подачі Заявки на Кредит».
Відповідно до п.п.28, п.2.1 Правил: «Строк кредитування - 300 календарних днів. Визначається як період часу у календарних днях, починаючи від дати видачі Кредиту (дати перерахування Кредитодавцем суми Кредиту на банківський рахунок Позичальника) до останнього дня Строку кредитування, який визначений у Договорі про відкриття кредитної лінії».
З наведеного вбачається, що Товариством детально було описано інформацію як щодо заявленого строку користування кредитом на умовах Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою так і щодо строку кредиту (строку кредитування), що виключає будь-які неправомірні дії зі сторони ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Так, судом першої інстанції правомірно було зазначено, що за умовами укладеного сторонами договору кредиту № 0822-5089 від 18.10.202., ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачу суму кредиту - 20000 грн.; строк кредитування - 300 днів, до 13.08.2022р. (пункти 2.1, 2.8 договору), а відтак судом було законно зазначено, що сторонами було погоджено істотні умови, зокрема щодо строку кредитування протягом якого здійснюється нарахування процентів за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України), який становить 300 календарних днів, а відтак рішення суду першої інстанції в цій частині є законне та прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, та доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтованими.
Щодо нарахованих відсотків, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0822-5089, у відповідності до умов якого, ТОВ «Укр кредит фінанс» надав останнтому грошові кошти в сумі 20000,00 грн., строком на 300 днів.
Згідно п. 2.6. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3 відсотки ( три цілих, нуль десятих відсотка) за кожен день користування кредитом ( вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка 2 відсотки ( дві цілих, нуль десятих відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4.-3.9. цього договору). Пільгова процентна ставка 0,01 відсотки ( нуль цілих, одна сота відсотка) ( право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього договору).
Разом з тим, відповідач як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, зокрема, посилається на те, що вимоги щодо нарахування відсотків є несправедливими і значно перевищують розмір за тілом кредиту.
Апеляційний суд погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.
Колегія суддів стверджує, що дійсно розмір відсотків є завищеним відносно тіла кредиту, непропорційними і нерозумними, що є за своєю суттю несправедливим, оскільки порушують права споживачів кредитних послуг.
Так, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що кредитором застосовувалися відсоткова ставка у розмірі спочатку 2% за кожен день користування кредитними коштами, а в подальшому 3 %, з 08.11.2021. При цьому, умовами договору (п. 2.9) передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572462 відсотків річних.
Вимога про нарахування та сплату вищезазначених відсотків, з огляду на розмір тіла кредиту (20000 грн), є явно завищеною та не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність та нерозумність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 20000 грн, що не перевищує тіло кредиту та відповідатиме балансу інтересів кредитора та боржника та принципу пропорційності.
Крім того, колегія суддів доводи апеляційної скарги про визнання пунктів договору 2.6, 2.9, 2.10, 3.4, 3.6 та 5.2, не приймає, оскільки укладення кредитного договору визнається сторонами, вказаний договір укладено за ініціативи відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 при цьому останній свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах та на час його укладення ОСОБА_1 не заявлялось додаткових вимог щодо умов спірного договору. Таким чином при підписанні кредитного договору відповідача за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов'язання щодо його виконання.
Окрім цього, колегія суддів, зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник визнає договір укладеним, та нараховані відсотки у розмірі 8400 гривень, однак в цій же апеляційній скарзі просить і визнати вказані пункти недійними, тобто сама позиція скаржника є суперечливою.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.
Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача підлягає зміні та становить 40000 грн (20000 грн (тіло кредиту) + 20000 грн (відсотки за користування кредитом)).
З огляду на наведене, з відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ « Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 40000,00 гривень.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи зміну судового рішення, необхідо зменшити стягнення з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрат по сплаті судового збору за подання позову з 2147,20 грн. до 607,44 грн..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1847,77 грн.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
На підставі п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»,
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Землякова Олексія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2025 року - змінити, зменшивши стягувану суму з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до 40 000 грн., з яких: 20 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 20 000 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Зменшити стягнення з ОСОБА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрат по сплаті судового збору за подання позову з 2147,20 грн. до 607,44 грн..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1847,77 грн..
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко