Номер провадження: 22-ц/813/8089/25
Справа № 495/14027/23
Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.
Доповідач Назарова М. В.
12.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя - доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі свого представника Садовського Василя Євгеновича
на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 січня 2024 року
у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та відібрання дитини,
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та відібрання дитини - задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 10 листопада 2018 року у Київському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис за № 2287, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_2 та відібрано малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав у зв'язку з фактом самостійного виховання та утримання дитини батьком ОСОБА_2 без участі матері.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 21.10.2025 ОСОБА_1 в особі свого представника Садовського В.Є. звернулася до суду з апеляційною скаргою.
До апеляційної скарги додана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що повний текст рішення не був надісланий відповідачу поштою бо іншим чином, у зв'язку з чим представник відповідача звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з заявою про видачу копії рішення, яке отримано скаржником -21.10.2025.
Інших доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить.
Перевіривши апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку апеляційного провадження, рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України).
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
При цьому за змістом частини 2 статті 358ЦПК України поновлення апеляційним судом пропущеного строку можливе виключно у разі подання апеляційної скарги у межах присічного річного строку, а в разі недотримання останнього з'ясування поважності причин строку на апеляційне оскарження взагалі не має істотного значення та не може жодним чином вплинути на однозначне вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12.11.2018 у справі №54/239.
Оскаржуване рішення ухвалено 08.01.2024.
Останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 07.02.2024.
Апеляційна скарга подана через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області 21.10.2025, що підтверджується штампом суду на апеляційній скарзі, тобто через 1 рік та 9 місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Визначальним для правильного застосування процесуального закону, що регулює питання про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення поза межами річного строку згідно частини другої статті 358 ЦПК України є виключно подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, або пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що 08.01.2024 відповідачка ОСОБА_1 надіслала до суду першої інстанції заяву про визнання позову (а.с. 18).
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує щодо написання нею вказаної заяви, що свідчить про належне повідомлення останньої про розгляд справи та про обізнаність заявниці про судове провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку про інформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.
Як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення отримано 21.10.2025.
Згідно із частиною третьою статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів вважає, що можливість подання апеляційної скарги протягом розумного строку залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Не проявивши належну зацікавленість у розгляді судового провадження, ОСОБА_1 як особа, яка була обізнана про таке судове провадження, пропустила встановлений законом присічний строк для апеляційного перегляду
Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Скаржником не наведено існування на її боці обставин непереборної сили, які б перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою до суду протягом року.
Не є такими обставинами посилання заявниці щодо не направлення судом першої інстанції повного тексту рішення поштою або іншим чином та отримання нею оскаржуваного рішення лише 21.10.2025.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Таким чином, враховуючи наведене та те, що апеляційна скарга подана після спливу одного року (протягом понад 1 рік та 9 місяців), тому у відповідності до вимог п. 2 статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 358 ЦПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі свого представника Садовського Василя Євгеновича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 січня 2024 року.
Копію цієї ухвали надіслати усім учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький