Провадження №3/748/1627/25
Єдиний унікальний № 748/3475/25
17 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Костюкової Т.В.,
при секретарі - Гофрик К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , учасника бойових дій , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за статтею 185 КУпАП,-
З протоколу серії «ВАД» №587150 від 14.10.2025 року про адміністративне правопорушення встановлено, що 14.10.2025 року о 09 год. 43 хв., ОСОБА_1 , за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, південний під'їзд до м. Чернігів, БП №3 «Стелла», будучи водієм транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виражалась у відмові особи надавати документи, що посвідчують особу, майору поліції Ященко Андрію Івановичу, який перебував на чергуванні (БП №3 «Стелла»), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що злісну непокору законній вимозі працівнику поліцію не чинив, предявив посвідчення учасника бойових дій, в якості документу, що посвідчує його особу, свідками чого були 3 особи, які з ним знаходилися у транспортному засобі. Вказує, що його дані були безперешкодно встановлені і зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції при виконані ним службових обов'язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Суб'єкт адміністративного проступку загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені, які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка засвідчує явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
При цьому суддя звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст.185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не вказано яку саме законну вимогу ставив поліцейський до водія транспортного засобу «Toyota Corolla», ОСОБА_1 , та яким нормативним актом передбачена законність його вимоги, оскільки ст.185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, а також в чому виражалась «злість непокори» чи «зухвалість відмови» ОСОБА_1 , що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
З наявного в матеріалах справи Рапорта старшого інспектора УПІ ГУНП в Чернігівській області майора поліції Ященка Андрія Івановича вбачається, що ним було зупинено транспортний засіб «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який на вимогу працівника поліції відмовився надавати документи, чим порушив «ст.22 ЗУ «Про поліцію». Також було повідомлено на лінію «102» для приїзду наряду поліції, для складання в подальшому адміністративних матеріалів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію», а стаття 22 даного закону регламентує основні повноваження керівника поліції.
Нормативно правова база України не містись Закону України «Про поліцію».
Ці обставини свідчать про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії «ВАД» №587150, не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків. А наявний в матеріалах справи письмовий доказ «рапорт старшого інспектора, майора поліції Ященка Андрія Івановича», взагалі ставить під сумнів законність його вимоги.
Даючи оцінку долученим до матеріалів справи документам, суд дійшов висновку, що вони не містять в собі даних про злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції з боку ОСОБА_1 , в той час як і у самому протоколі про адміністративне правопорушення не відображено, які саме законні вимоги працівника Нацполіції особа, що притягається до адміністративної відповідальності не виконала.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Доказова база, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення не містить належних доказів, які підтверджують винуватість особи у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши досліджені докази, суд робить об'єктивний висновок про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського і за таких обставин склад правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у його діях відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 п.3 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В.Костюкова