Справа №444/3200/25 н/п 2/766/12542/25
17 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В
розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник ТОВ «УМ Факторинг» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1310093, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 10100,00 грн. на строк 350 днів, зі сплатою процентів кожні 25днів. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до умов договору виконав у повному обсязі. Однак відповідач, у порушення умов кредитних договорів, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за існуючим кредитним зобов'язанням.
18 грудня 2024 року між ТОВ Селфі Кредит та ТОВ «УМ Факторинг» укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до якого, ТОВ Селфі Кредит відступає ТОВ УМ Факторинг, а останнє приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №18/12/24 від 18 грудня 2024 року, позивач є Новим кредитором за кредитним договором №1310093 від 17 лютого 2024 року з усіма наступними додатками та змінами. У зв'язку із невиконанням зобов'язань утворилась заборгованість за кредитним договором №1310093 від 17.02.2024 року, становить 98475,00 грн. в т.ч.:- заборгованість по кредиту 10100,00грн.;- заборгованість по процентам 88375,00грн. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості та судовий збір.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що у позовній заяві та доданому до неї розрахунку заборгованості чітко зазначено, що сума нарахованих процентів за користування кредитом розрахована виключно за період в межах строку дії договору, а саме за 350 днів: 10 100,00 грн (сума кредиту) * 2,5% (денна ставка) * 350 днів (строк кредиту) = 88 375,00 грн. Позивач не нараховував та не вимагав до стягнення жодних процентів за період після спливу строку кредитування, як це помилково стверджує відповідач. Просить позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, представник відповідача надав відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначив, що згідно кредитного договору № 1310093 від 17.02.2024 року сума кредиту складає 10 тисяч гривень, а розмір відсотків, нарахованих відповідачем, складає більше 90 тисяч гривень, що більш ніж у 9 разів перевищує суму запозичених коштів, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків за шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «УМ Факторинг».
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1310093, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 10100,00 грн., шляхом їх зарахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20250708-1370 від 08.07.2025 13:17:27, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS4318980.
Відповідно до кредитного договору Строку кредитування 350 днів, процентна ставка за користування коштами 2,5% від суми кредиту в день протягом дії договору.
18 грудня 2024 року між ТОВ Селфі Кредит та ТОВ УМ Факторинг укладено договір факторингу №18/12/24, відповідно до якого, ТОВ Селфі Кредит відступає ТОВ УМ Факторинг, а останнє приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №18/12/24 від 18 грудня 2024 року, позивач є Новим кредитором за кредитним договором №1310093 від 17 лютого 2024 року з усіма наступними додатками та змінами.
В зв'язку з чим станом на 31.01.2025 року заборгованість за кредитним договором №1310093 від 17.02.2024 року, становить 98475,00 грн.в т.ч.:- заборгованість по кредиту 10100,00грн.;- заборгованість по процентам 88375,00грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до вимог ст. 11 ч. ч. 3 та 4 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідно до вимог ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями статті202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст.207 ЦК України).
Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, договір № 1310093 від 17.02.2024, укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст.207,208,1047,1055 ЦК України.
Окрім того, укладений між позивачем та відповідачем договір відповідає вимогамст.1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем умови договору не виконувалися, заборгованість та проценти за користування кредитом не сплачувалися.
Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано позивачем, оскільки відповідачем цей розрахунок не спростований і свій не надано. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитом та відсотками становить в сумі 98475,00 грн.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача не приймаються до уваги судом, як такі, що спростовані в судовому засіданні обставинами.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки позивач не наводить достатнє обґрунтування належності і допустимості доказів, які він просить витребувати та доказів неможливості отримання позивачем вказаних доказів самостійно.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду копією договору про надання правової допомоги, копією детального опису робіт, копією акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, ордером адвоката, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
З урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, що підтверджується актом виконаних робіт та сума гонорару складає 6000,00грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 6000,00 грн., що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст. ст.526, 599, 611, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 43,49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УМ Факторинг (04060, м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, офіс 7/1, код 40274286) заборгованість за кредитним договором №1310093 від 17 лютого 2024 року в сумі 98475,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УМ Факторинг (04060, м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, офіс 7/1, код 40274286) понесені судові витрати у розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.(шість тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна