Справа №766/16991/25 н/п 2/766/13766/25
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року cуддя Херсонського міського суду Херсонської області Кузьміна О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Долматівської сільської військової адміністрації про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-
встановила:
До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Долматівської сільської військової адміністрації про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Дослідивши заяву, додатки, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч ч. 5 ст.175 ЦПК України позивачем не викладено всіх обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів на підтвердження всіх обставин, у тому числі завдання позивачу моральної шкоди винними діями відповідача, та між ними є причинний зв'язок.
Також в позовній заяві позивач зазначає про бажання стягнути з відповідача суму середнього заробітку в розмірі 149864,00грн., а в прохальній частині зазначає суму середнього заробітку в розмірі 127864,00грн.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява містить такі позовні вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, стягнення моральної шкоди).
При цьому, позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Поряд з цим, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, що становить 1211,20 грн.
У свою чергу, як вбачається з правової позиції, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду висвітленої у постанові по справі № 761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.п. 1) п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.1) ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з п.п.5) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20грн.
Виходячи з вищевикладеного, позивачам необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачі при наданні до суду квитанції про сплату судового збору має врахувати, що сума сплаченого судового збору повинна бути зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Також, абзацом 2 ч.1 ст.177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання позовної заяви з доданими документами відповідачу до її електронного кабінету або в разі відсутності такого у паперовій формі листом з описом вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення, чим порушено абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України.
Таким чином, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом надання суду доказів надіслання позовної заяви з доданими документами відповідачу до її електронного кабінету або в разі відсутності такого у паперовій формі листом з описом вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Долматівської сільської військової адміністрації про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Кузьміна