Справа №766/8419/24
н/п 1-кп/766/707/25
17.11.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3
обвинуваченої (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4
захисників: ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона, проведеному в режимі відеоконференції з Державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор», кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2024 під №22024230000000225 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, заміжньої, неповнолітніх утриманців не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованої, депутат Херсонської обласної ради, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),
передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.07.2022, реалізуючи прямий умисел прийняла пропозицію та добровільно зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме: в окупаційній адміністрації держави-агресора, так званого «начальника Управління охорони здоров'я Департаменту соціальної політики Військово-цивільної адміністрації Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області», при цьому використовувала псевдонім « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 » (мовою оригіналу (російською) - «начальника Управления здравоохранения Департамента социальной политики Военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области»), яке здійснювало свою діяльність на території м. Херсон.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду свою вину визнала частково. Дала показання про те, що приблизно наприкінці березня - на початку квітня 2022 року їй призначили зустріч із ОСОБА_9 , який запропонував їй очолити медицину м. Херсона, на що вона згоди не дала, а повідомила, що має подумати. Після зустрічі вона зібрала колектив свого Управління, приблизно 10 осіб, і озвучила їм вказану пропозицію, на яку вона ще не погодилась, але вони також могли подумати і прийняти для себе рішення. За спливом певного часу вона повідомила, що відмовляється від пропозиції зайняття посади, а запропоновану їй посаду зайняла інша людина.
Приблизно на початку липня 2022 року мер м. Херсона був заарештований окупаційною владою і Управління охороним здоров'я Херсонської міської ради майже припинило свою діяльність, оскільки жодні вказівки їм більше не надходили. На той момент була призначена нова в.о. мера міста Херсона, вона перебувала на підконтрольній Україні території і вже вона надавала якісь вказівки, пов'язані з роботою Управління охорони здоров'я, які керівники медичних установ не хотіли виконувати, оскільки представники окупаційної адміністрації повідомили їм про те, що Управління охорони здоров'я ХМР припинило свою діяльність.
Готівкові кошти на той момент було вже важко зняти у банкоматі, проте вона знімала кожного дня майже по 100 тисяч гривень і розвозила їх по лікарнях, щоб хоч якось допомогти лікарям, які не хотіли отримувати гроші у російських рублях, хоча їй на той момент вже заборонили заходити до лікарень, а тому керівники виходили до неї на вулицю і забирали гроші там.
Це була вся діяльність, яку вона здійснювала під час окупації м. Херсона. Якби вона працювала на нову владу, то і не було заборони на відвідування медичних закладів.
На початку серпня 2022 року до неї знову приїхали і знову запропонували роботу на аналогічній посаді, яку вона займала до окупації, але вже при створеній окупаційній адміністрації, посилаючись при цьому на Женевську конвенцію, яка мала гарантувати їй відсутність відповідальності у майбутньому. Вона повідомила, що вже спілкувалась з ОСОБА_9 з цього питання і працювати не збирається, проте люди, які до неї приїхали і яких вона не знала наполягали на її роботі.
Загалом вона спілкувалась з представниками окупаційної влади може раз 5, один з них відбувався у присутності військових, проте все її спілкування зводилось лише до особливостей організації медичної системи м. Херсона, а також один раз було прохання допомогти знайти ліки, що вона і зробила.
Дійсно рази три вона відвідувала наради, організовані новою владою, проте з єдиною метою - роз'яснити як все працює. Зауважила, що навіть свідки не змогли зазначити, які саме організаційні функції вона виконувала, якщо дійсно їх виконувала під час окупації і на користь окупаційної влади.
Також визнала, що дійсно особисто привела свідка ОСОБА_10 до відділу кадрів новоствореного управління охорони здоров'я, але з єдиною метою, щоб допомогти їй працевлаштуватись за відсутності фінансової можливості проживати м. Херсон.
Просила врахувати, що долучена до матеріалів справи відповідь свідку, начебто за її підписом, взагалі ніколи не входила до її службових обов'язків, відповідно не могла вона її видавати ні на чию заяву.
Дійсно вона зустрічалась зі своїми підлеглими біля будівлі екстреної медичної допомоги, де і підписувала значну кількість документів, які їй привозили, проте вищезазначеного документу там жодного разу не було і звідки він взявся можна лише здогадуватись. Мало місце підписання нею пустих аркушів паперу і її підлеглі про це знали, жодних підписів на російських бланках вона не ставила.
Вона зверталась у подальшому до СБУ і повідомляла про проблеми, які виникли після окупації, а жодних претензій до неї як такої, що співпрацювала з новоствореною адміністрацією не виникало.
Також зазначила, що як депутат обласної ради продовжувала приймати участь у засіданнях ради та голосувати за ті питання, які були предметом обговорення. Коли розпочалась евакуація, то їй також пропонували виїхати, на що вона відмовилась, оскільки жодної вини за собою не відчувала і мала доглядати свого важкохворого батька.
Поставила під сумнів зайняття нею посаду і з тієї причини, що не було виявлено жодних документів, які б свідчили про зайняття нею відповідної посади. Крім того вважає, що на її користь свідчить і та обставина, що вона залишилась у м. Херсоні і нікуди не виїхала.
Прокурор під час судових дебатів вважала вину ОСОБА_4 доведеною, про що свідчить обсяг зібраних під час досудового розслідування доказів, досліджених і під час судового розгляду. Просила застосувати до обвинуваченої покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права зайняття посад строком на 15 років та з конфіскацією всього належного на праві власності майна.
Сторона захисту просила перекваліфікувати дії обвинуваченої на ч. 1 ст. 111-1 КК України. Поставила під сумнів докази зібрані під час досудового розслідування, враховуючи наступне.
Щодо матеріалів НСРД.
Щодо змісту листування, то воно лише підтверджує позицію обвинуваченої, яку вона висловила під свого допиту. У той же час, враховуючи відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про здійснення передбаченої законом процедури розсекречування матеріалів, встановленої Порядком засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, сторона захисту вважає використання у якості доказу стороною обвинувачення матеріалів НСДР недопустимим доказами.
Щодо висновку судово-почеркознавчої експертизи.
Лист №1 від 02.09.2022 підписаний від імені ОСОБА_7 речовим доказом не визнавався, його оригінал стороні захисту не відкривався. Здобутий він був у рамках кримінального провадження №….412 від 04.09.2023 за результатами допиту свідка ОСОБА_11 , проте огляд слідчим документа не проводився і подальше визнання речовим доказом не здійснено. Крім того експерт у своєму дослідженні зазначає, що вищезазначений лист №1 містить відбиток штампу «об'єкт дослідження Кіровоградський НДЕКЦ МВС України», тоді як наданий стороні захисту документ відповідного відбитку не містить. Вказаний документ подавався суду окремо від інших матеріалів кримінального провадження, не був підшитий до матеріалів кримінального провадження.
Крім того вважає, що експерт при дослідженні вільних зразків підпису ОСОБА_4 мав порушити клопотання щодо надання більшої кількості зразків підпису, а не тільки 7 вільних зразків наданих слідчим. Таким чином «лист №1» є недопустимим доказом, відтак за принципом плодів отруйного дерева недопустимим доказом є і висновок експерта.
Щодо огляду приміщень.
У якості доказів стороною обвинувачення надано протоколом огляду приміщень кабінетів Херсонської міської ради та Перинатального центру. Лист про надання дозволу на огляд приміщень кабінетів Херсонської міської ради, адресований голові Херсонської військової адміністрації не містить інформації про надання або ненадання такого дозволу, а відповідь на цей лист у справі відсутня.
Хід та результати проведених слідчий дій має бути зафіксовано у протоколі, проте відомості про хід вказаної слідчої дії останні не містять, тоді як містять відомості лише про час та місце складання, а також про вилучені документи, тоді як додатком до протоколу зазначений лише оптичний диск. Жодних зазначень про процедуру вилучення та упакування вказаних документів та долучення їх до протоколу слідчої дії у якості додатків немає. Немає у протоколі і зазначення реквізитів оптичного носія інформації щодо фіксації слідчої дії. Наведені обставини свідчать про недопустимість досліджених доказів, тим більше більшість вилучених документів є незасвідченими копіями.
Щодо огляду Інтернет-ресурсів.
Інтернет-публікації, які підтверджують факти, що мають значення для справи, можуть бути використані як докази у разі визнання їх електронними доказами, проте зміст досліджених судом публікація представляють собою твердження або припущення автора без зазначення джерела не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються кримінальним провадженням.
Щодо показань свідків.
На переконання сторони захисту протоколи впізнання ОСОБА_4 свідками, які у подальшому не були допитані судом, є недопустимим доказами, які підлягають виключенню з обсягу доказів у даному кримінальному провадженні.
Крім того вважає, що жоден з допитаних судом свідків не надав достовірних свідчень про те, що ОСОБА_4 зайняла посаду «начальника управления здравоохранения ВГА Херсонской городской территориальной громады». Не надали свідки і жодних показань про виконання обвинуваченою конкретних організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на цій посаді. Не вказали свідки і на те, що ОСОБА_4 представлялась як « ОСОБА_12 » або вони отримували документи за підписом « ОСОБА_12 ».
Щодо співпраці.
Наявне в матеріалах справи розпорядження голови окупаційної ВЦА м. Херсона Кобця від 09.08.2022 адресоване ОСОБА_4 свідчить лише про те, що її як начальника управління охорони здоров'я поставили вимогу приступити до виконання своїх повноважень, у протилежному випадку її дії могли бути розцінені як порушення вимог Женевської конвенції. Крім того органом досудового розслідування не було здобуто жодних документів на підтвердження факту прийняття обвинуваченої на інкриміновану їй посаду.
Долучені ж до справи стороною обвинувачення документи свідчать про те, що ОСОБА_4 у списках працівників так званої «ВГА г. Херсона» відсутня.
Щодо постанови про виділення матеріалів досудового розслідування.
Також сторона захисту звернула увагу на ту обставину, що відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 21.05.2024 з матеріалів кримінального провадження №2202320000000412 виділено матеріали, які на переконання прокурора свідчать вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України ОСОБА_4 , проте вказаний документ не містить конкретного номеру, який був присвоєний новому провадженню.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обставини, вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджені наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду судом доказами.
Протоколом огляду від 09.10.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням http://hgi.org.ua/?ch=deputat_obl/deput_obl_2020/mejeryzka. За вказаним посиланням встановлено наявність сайту новин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де виявлено інформацію щодо депутата Херсонської обласної ради від політичної партії «Наш Край» ОСОБА_4 , зокрема відображено термін її повноважень як депутата, а саме: до 2025 року.
Протоколом огляду від 09.10.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням http://evocation.info/mezeheritskaya-svetlana/. За вказаним посиланням встановлено наявність ресурсу, де наявний розділ під назвою «Колаборанти». Зокрема зазначено, що ОСОБА_4 зайняла посаду «руководителя управления охраны здоровья Херсонсокого городского совета», створеного окупаційною адміністрацією м. Херсона.
Протоколом огляду від 09.10.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням http://myrotvorets.center/criminal/mezeherickaya-svetlana-vitalevna/. За вказаним посиланням встановлено наявність ресурсу, який мітить інформацію, що ОСОБА_4 пішла на співпрацю з окупаційною владою м. Херсона.
Протоколом огляду від 08.12.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вказаним посиланням встановлено наявність ресурсу, який мітить інформацію щодо можливої співпраці ОСОБА_4 з окупаційною владою м. Херсона, зокрема остання за твердженням авторів публікації очолила управління охорони здоров'я у м. Херсоні, проте доказів цього здобуто не було.
Протоколом огляду від 08.12.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням http://cavun.city/articles/269910/u-hersonskogo-upravlinnya-ohoroni-zdorovya-novij-ochilnik-igor-osaulenko/. За вказаним посиланням встановлено наявність інформації про нового очільника Управління охорони здоров'я м. Херсона, який зайняв посаду замість ОСОБА_4 , яка «перейшла на бік ворога» і співпрацювала з окупаційною адміністрацією м. Херсона.
Протоколом огляду від 08.12.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням http://grivna.ua/publikatsii/voni-zradili-ukrayinu:-nazvano-imena-kolaborantiv-yaki-pracyuyu. За вказаним посиланням встановлено наявність інформації про ОСОБА_4 , яка погодилась на пропозицію представників окупаційних органів влади та обійняла посаду так званого «начальника управления охраны здоровья г. Херсона» у новоствореному органі влади.
Протоколом огляду від 08.12.2023, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням https://grivna.ua/publikatsii/galina-lugova--pro-spivpracyu-z-okupantami-medikiv-uchiteliv-i-komunalnikiv-hersona. За вказаним посиланням встановлено наявність інформації про ОСОБА_4 , яка погодилась на пропозицію представників окупаційних органів влади та обійняла посаду так званого «начальника управления охраны здоровья г. Херсона» у новоствореному органі влади, отриману з інтерв'ю виконуючої обов'язки міського голови м. Херсона.
Протоколом огляду від 19.01.2024, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням https://most.ks.ua/news/url/kolaboranti-z-hersonskoji-oblradi-hto-z-deputativ-stav-zradnikom-i-scho-z-nimi-robiti/. За вказаним посиланням розміщено статтю стосовно представників Херсонської обласної ради депутатів, які співпрацювали з окупаційною владою на тимчасово окупованій частині Херсонської області. Так, на сайті розміщено інформацію і про ОСОБА_4 , яка погодилась на співпрацю з окупаційною владою.
Протоколом огляду від 07.02.2024, відповідно до якого оглянуто ресурс https://khogov.ru/dejatelnost-ukazy-gubernatora-2022/ob-utverzhdenii-polozhenija-o-hersonsko/. На вказаному ресурсі наявний «указ главы военно-гражданской администрации Херсонской области №39-у от 29.08.2022 об утверждении положения о Херсонской городской военно-гражданской администрации. За змістом сказаного документа ВГА являється військово-цивільною адміністрацією першого рівня і здійснює на території Херсонського міського округа Херсонської області повноваження виконавчих органів влади міського селищного та сільських рад та інші повноваження, які визначаються даним положенням.
Протоколом огляду від 08.02.2024, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс https://khogov.ru/dejatelnost-ukazy-gubernatora-2022/ob-administrativno-rialnom/, де наявний «указ главы военно-гражданской администрации Херсонской области №184-р от 08.07.2022 г. об административно-территориальном устройстве Херсонской области».
Протоколом огляду від 28.09.2023, відповідно до якого оглянуто приміщення кабінету №414 будівлі виконавчого комітету Херсонської міської ради за адресою пр. Ушакова, 37, м. Херсон.
Так під час огляду виявлено та вилучено наступні документи:
- «табель учета рабочего времени по департаменту социальной политики», який містить відомості про начальника управління охорони здоров'я « ОСОБА_13 »;
- копія відповіді за підписом «начальника управления здравоохранения ВГА Херсонской городской территориальной громады ОСОБА_7 №1 от 02.09.2022 г.» (оригінал долучено до висновку експерта);
- копія відповіді за підписом «начальника управления здравоохранения ВГА Херсонской городской территориальной громады ОСОБА_7 №1 от 02.09.2022 г.»;
- лист на ім'я «начальника управления здравоохранения ВГА Херсонской городской территориальной громады ОСОБА_7 » №1 від 22.08.2022 г.
Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка дала суду показання про те, що особисто з ОСОБА_4 не спілкувалась, проте під час окупації виникла необхідність оформити чоловіка на лікування в ХОСПІС, на що їй порадили звернутись в установу по пр. Ушакова, 37 в м. Херсоні. Спочатку вона написала запит, після чого отримала лист-відповідь, в якому було надано згоду на госпіталізацію чоловіка у відповідний медичний заклад. Вказаний документ добровільно передала слідчому.
Відповідно до висновку експерта від 10.01.2024 №СЕ-19/112-24/220-ПЧ досліджуваний підпис розташований у графі «Начальник управления здравоохранения ОСОБА_14 » у листі №1 від 02.09.2022 року на ім'я т.зв. Директора департамента социальной политики ОСОБА_15 » підписаний т.зв. «Начальником управления здравоохранения ОСОБА_14 » із шапкою у верхній частині документа «Военно-гражданская администрация Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области Херсон, проспект Ушакова, 37», виконаний ОСОБА_4 .
Вільні зразки для проведення вищезазначеної експертизи отримано на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.11.2023, про що складено протокол тимчасового доступу до документів та їх вилучення від 13.12.2023.
Протоколом огляду від 08.02.2024, відповідно до якого оглянуто приміщення кабінету №21 будівлі КНП «Херсонський перинатальний центр» за адресою вул. Гоголя, 1, м. Херсон.
Так під час огляду виявлено та вилучено наступні документи:
- «список сотрудников, оставшихся в городе по состоянию на 26.10.2022», в якому зазначено прізвище ОСОБА_8 як начальника охорони здоров'я;
- «протокол №10 совещания у главы ВГА Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области от 03.08.2022», на якому була присутньою і начальник управління охорони здоров'я ОСОБА_7 ;
- «табель учета рабочего времени сотрубников ВГА Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» за листопад місяць 2022 року на ім'я ОСОБА_8 - начальника управління охорони здоров'я;
З протоколу негласного зняття інформації з електронної інформаційної системи від 13.02.2024, складеного на виконання ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду від 15.11.2023, вбачається, що ОСОБА_4 уникала спілкування з керівництвом Херсонської міської ради з приводу офіційно займаної посади начальника Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради, тоді як в період окупації отримувала відомості щодо кількості хворих, померлих, в медичних установах м. Херсона, вирішувала питання надання гуманітарної допомоги.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_16 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала на посаді начальника управління охорони здоров'я у так званій «ВГА г. Херсона», при цьому використовувала псевдонім « ОСОБА_8 ».
Показаннями свідка ОСОБА_16 , яка дала показання про те, що ОСОБА_4 була її керівником як начальник Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради, тоді як вона займала посаду начальника планового відділу Управління. Під час окупації ОСОБА_4 наполягала, щоб вона виходила працювати до Управління охорони здоров'я вже окупаційної адміністрації, спочатку вона відмовлялась, проте не могла влаштуватись на роботу, а гроші були потрібні, тому в серпні 2022 року погодилась на пропозицію ОСОБА_4 , яка протягом тривалого часу переконувала її прийти працювати до новоствореного Управління.
Управління очолюване обвинуваченою було розташоване у приміщенні Херсонської міської ради по пр. Ушакова, 37 в м. Херсоні. ОСОБА_4 в роботі використовувала псевдонім, який починався на літеру ОСОБА_17 і всі документи за її підписом були з цим прізвищем. Вона також працювала під псевдонімом « ОСОБА_18 ». ОСОБА_4 у новоствореному органі також була її безпосереднім керівником, проте на робочому місці вони пересікались дуже рідко, тому їй достеменно не було відомо який саме обсяг повноважень мала ОСОБА_4 , хоча заробітну плату вже отримували в рублях, хоча як такої роботи не було.
При оформленні на нове робоче місце вона писала відповідну заяву і саме ОСОБА_4 привела її до відділу кадрів і повідомила, що вона новий співробітник, при цьому певний час перебувала поряд, поки вона не почала писати заяву.
За дорученням ОСОБА_4 один раз телефонувала до медичних закладів м. Херсона, щоб отримати інформацію, проте в її наданні було відмовлено, хоча вона і повідомляла, що телефонує від імені начальника Управління охорони здоров'я вже окупаційної влади. Жодної ситуації, коли ОСОБА_4 залишала їй чистий лист зі своїм підписом вона не пам'ятає, як і не пам'ятає, що біля приміщення екстреної медичної допомоги ОСОБА_4 підписувала якісь документи.
Показаннями свідка ОСОБА_19 , яка дала суду показання про те, що як до окупації м. Херсона, так і під час окупації м. Херсона займала посаду головного бухгалтера Херсонського міського психіатричного центру. Під час окупації окупаційною владою було створено Міністерство охорони здоров'я Херсонської області. Їх медичний заклад до окупації був підпорядкований Управлінню охорони здоров'я. Після створення «міністерства» їх зібрали і повідомили про зміну підпорядкування, зокрема стали підпорядковуватись саме «міністерству».
До окупації м. Херсона ОСОБА_16 займала посаду начальника відділу економічного забезпечення Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради, а тому вони співпрацювали по питаннях, які стосувались фінансування. З ОСОБА_4 по робочих питаннях не пересіклась, просто знала яку вона посаду займає. Під час окупації м. Херсона їх спілкування з ОСОБА_16 фактично припинилось, лише один раз остання їй телефонувала і задавала питання чи то про структуру їх закладу, чи то про підпорядкування. Зазначила, що жодних документів за підписом ОСОБА_4 під час окупації не отримувала, як і не мала від неї жодних вказівок, які б стосувались робочих питань.
Показаннями свідка ОСОБА_20 , яка дала суду показання про те, що до окупації м. Херсона займала посаду головного спеціаліста планово-економічного відділу Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради. На той момент керівником Управління була ОСОБА_4 .
Під час окупації свідок залишалась працювати на своїй посаді в Управлінні, продовжували надавати заявки на фінансування медичних закладів м. Херсона, привозили гуманітарну допомогу видачу якої також контролювали. Вони працювали за українським законодавством, мабуть приблизно до того моменту поки мера м. Херсона не затримали, десь до 28.06.2022.
Вказала, що працювала до 29.07.2022 і до цього часу постійно пересікалась по робочих питаннях з ОСОБА_4 , після цієї дати звільнилась, бо обвинувачена пропонувала перейти працювати до управління охорони здоров'я створеного вже окупаційною владою, проте вона відмовилась від цього. Обвинувачена зібрала всіх працівників і повідомила, що пропонують працювати на «новостворювані органи влади» в м. Херсоні.
Від ОСОБА_10 їй стало відомо, що і вона, і ОСОБА_21 погодились працювати на окупаційну владу, оскільки дозволили працювати з використанням псевдоніму. Межерицька була безпосереднім начальником ОСОБА_10 , займаючи посаду начальника Управління охорони здоров'я.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_22 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала на посаді начальника управління у так званій «ВГА г. Херсона».
Показаннями свідка ОСОБА_22 , яка дала суду показання про те, що до окупації вона займала посаду заступника директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка», тоді як ОСОБА_4 займала посаду начальника Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради. Зазначила, що під час окупації вона залишилась в місті і продовжила працювати на своїй посаді. Стало відомо, що приблизно у серпні 2022 року було створено Управління охорони здоров'я вже окупаційної влади і його очолила ОСОБА_4 і вже цьому управлінню була підпорядкована і їх лікарня. Всі завдання та вказівки з управління надходили від керівників, які працювали під вигаданими прізвищами, проте по голосах вона їх впізнавала, хоча вони і називались під час телефонних дзвінків вигаданими іменами.
24.08.2022 їй зателефонувала ОСОБА_10 і вона впізнала її за голосом, та представилась як заступник нового керівника начальника управління охорони здоров'я.
ОСОБА_10 телефонувала головному бухгалтеру їх поліклініки і вимагала надати штатний розклад в перекладі на російську мову, при цьому вона не знала, що бухгалтер перебувала на підконтрольній Україні території, а тому їй було відмовлено у цій вимозі. Після цього їй стали поступати дзвінки з російських номерів. Крім того була ситуація, коли ОСОБА_23 - мабуть тоді за посадою міністр охорони здоров'я Херсонської області або начальник відповідного Департаменту, казав, що якщо хтось з управління охорони здоров'я від Межерицької буде телефонувати і вимагати документи, то нічого їм надавати не потрібно.
Зазначила, що ОСОБА_4 до окупації м. Херсона знала в силу своїх функціональних обов'язків, а тому могла зайти до неї «напряму» по робочих питаннях. Під час окупації вона з нею не пересікалась, проте від інших колег знала, що обвинувачена погодилась на співпрацю з окупаційною владою, а також пропонувала іншим співробітникам перейти працювати вже до новоствореного управління охорони здоров'я.
Їй було відомо, що ОСОБА_4 проводила наради з представниками медичних установ м. Херсона. Документів за підписом обвинуваченої вона не отримувала
Вважає, що ОСОБА_4 зайняла посаду в органі окупаційної влади добровільно, оскільки ознаки протилежного були відсутні. У той же час вона з нею безпосередньо не спілкувалась і вказівки від неї не отримувала, проте відповідні вказівки надходили через підпорядкованих ОСОБА_4 співробітників.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.04.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_24 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала на посаді начальника управління охорони здоров'я у так званій «ВГА г. Херсона».
Свідок ОСОБА_24 дала суду показання, що займала посаду секретаря генерального директора лікарні Корабельного району м. Херсона. Залишилась на цій посаді і під час окупації м. Херсона. ОСОБА_4 зустріла один раз в районі Центру екстреної медичної допомоги, з будівлі якої обвинувачена виходила. Під час розмови ОСОБА_4 сказала, що працює в будівлі Херсонської міської ради, де у неї нове робоче місце, хоча до окупації Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради було розташоване по вул. Перекопській. Яку саме вона зайняла посаду вона не казала. Заробітна плата нараховувалась і виплачувалась вже на той момент у російських рублях.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_25 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала на посаді начальника управління охорони здоров'я у так званій «ВГА г. Херсона» та пропонувала їй посаду у вказаній організації.
Показаннями свідка ОСОБА_25 , яка надала показання про те, що знала ОСОБА_4 як начальника Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради. Вона на той момент займала посаду заступника генерального директора лікарні Корабельного району. Під час окупації вона бачила обвинувачену один раз у так званому Міністерстві охорони здоров'я Херсонської області, створеним вже окупаційною адміністрацією, де вона була змушена доповідати про стан справ у лікарні.
ОСОБА_4 також була там і сказала, що забере її працювати до себе, але куди саме вона не зрозуміла, хоча їй там сказали, що вона вже обійняла якусь посаду, проте яку саме їй не було відомо.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_26 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка до окупації м. Херсона займала посаду начальника управління охорони здоров'я м. Херсона, а під час окупації співпрацювала з представниками окупаційних органів влади м. Херсона.
Свідок ОСОБА_26 дала суду показання про те, що на той момент як ОСОБА_4 займала посаду начальника Управління охорони здоров'я Херсонської міської ради, вона займала посаду заступника директора з медсестринства лікарні ім. Тропіних. Під час окупації окупаційна влада її примусово призначала на посаду головного лікаря лікарні ім. Тропіних, а тому ОСОБА_4 телефонувала їй і повідомляла, що вона начальник управління охорони здоров'я при «ВГА г. Херсона». Ці події мали місце приблизно у липні 2022 року.
Спочатку вона повідомила, що лікарня підпорядкована управлінню охорони здоров'я, а ще через декілька днів повідомила, що все ж лікарня підпорядковується обласному департаменту охорони здоров'я. З приводу робочих питань під час окупації вони спілкувались лише телефоном.
Виконуючий обов'язки міністра охорони здоров'я Херсонської області ОСОБА_23 проводив робочі наради, на яких були присутні головні лікарі лікарень Херсонської області, хоча ОСОБА_4 на цих нарадах участі і не приймала.
Протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімком від 17.04.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_27 впізнала фото із зображенням ОСОБА_4 як особи яка більше 10 років займала посаду начальника Управління охорони здоров'я м. Херсона і яка в період окупації приходила до ОСОБА_28 для особистого спілкування.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_29 впізнав фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала з ним в одній будівлі, а саме: в Управлінні охорони здоров'я так званої «ВГА г. Херсона».
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_30 впізнав фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала з ним в одній будівлі, а саме: в Управлінні охорони здоров'я так званої «ВГА г. Херсона» на посаді начальника.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_31 впізнав фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала в новоствореному Управлінні охорони здоров'я так званої «ВГА г. Херсона».
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_32 впізнав фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала в новоствореному Управлінні охорони здоров'я так званої «ВГА г. Херсона». Він особисто з нею спілкувався, оскільки це входило до його функціональних обов'язків.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2023, за змістом якого свідок ОСОБА_33 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала у так званій «ВГА г. Херсона». Вона до неї зверталась з приводу оформлення групи інвалідності.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_34 впізнала фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка в період окупації працювала на посаді начальника управління охорони здоров'я у так званій «ВГА г. Херсона».
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_35 впізнав фото із зображення ОСОБА_4 як особи, яка займала посаду начальника управління охорони здоров'я м. Херсона.
IV. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення
Щодо матеріалів НСРД.
Відповідно до п. п. 5.9, 5.10 та 5.30 спільного наказу від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5 Генеральної прокуратури України, Міністерства Внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури. До розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи викладене суд не погоджується з твердженням сторони захисту щодо недопустимості матеріалів, отриманих в результаті проведення НСРД, оскільки за вимогами вищезазначеної інструкції стороні захисту відкриваються саме розсекречені матеріали досудового розслідування, до яких слід відносити й ухвалу на підставі якої відповідна слідча дія проводилась і постанова прокурора, якою такі матеріали були розсекречені. Надання інших матеріалів стороні захисту вищезазначена Інструкція не передбачає, відсутні відповідні вимоги і за нормами КПК України.
Таким чином досліджені судом матеріали не можуть вважатись такими, що отримані з порушеннями, які мають своїм наслідком визнання отриманих доказів недопустимими, тоді як саме ухвалене рішення прокурора, який має відповідний доступ до державної таємниці, і є достатньою констатацією того факту, що процедура розсекречення матеріалів НСРД відбулась у спосіб визначений Інструкцією.
Щодо висновку судово-почеркознавчої експертизи та «листа №1».
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч. 1 ст. 99 КПК України).
Таким чином з огляду на вищенаведене досліджений судом «лист №1 від 02.09.2022» підпадає під ознаки документа, а відповідно є самостійним джерелом доказів у даному кримінальному провадженні.
Не заслуговують на увагу твердження сторони захисту про те, що даний доказ є недопустимим внаслідок відсутності протоколу огляду останнього та оформлення його як речового доказу, оскільки проведення (непроведення) вищезазначеної слідчої дії в даному конкретному випадку не має своїм наслідком визнання документа недопустимим доказом, оскільки суд під час судового розгляду наділений повноваженнями і зобов'язаний дослідити докази незалежно від результатів його огляду під час проведення досудового розслідування, які надаються сторонами під час розгляду кримінального провадження.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що оригінал «Листа №1 від 02.09.2022» долучений до висновку експерта і на зворотній стороні містить відбиток штампу «Кіровоградський НДКЦ МВС України», тоді як особливості пакування документів, або спосіб їх надання суду, зокрема прошивання та нумерація тощо за жодних умов не є передумовами для визнання їх недопустимим.
Крім того суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Отже саме до повноважень експерта віднесено вирішення таких питань як кількість та якість досліджуваних об'єктів, а за відсутності інших підстав для визнання висновку експерта недопустимим, наведена обставина на увагу не заслуговує.
Щодо огляду приміщень.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237 КПК України).
Як неодноразово у своїй практиці вказував Верховний Суд службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням. Якщо обшук проводиться у службовому кабінеті слідчого, який був наданий для виконання його службових обов'язків, а слідча дія головним чином зводилася до огляду самого засудженого, його одягу і вмісту його кишень, а також інших предметів, розташованих у кабінеті за допомогою технічних пристроїв і була спрямована на виявлення речовини, нанесеної на купюри, що були передані засудженому перед цим, то такий огляд жодним чином не стосується будь-яких елементів кабінету, де могли зберігатися особисті речі чи документи засудженого, у разі чого могло б виникнути питання про порушення прав засудженого з погляду «розумного очікування конфіденційності», а тому проведення слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст. 235 КПК (справа №752/12651/16 від 30.01.2024; №941/1790/20 від 12.08.2025; №648/1543/15-к від 17.01.2023; №521/18533/15-к; №161/5306/16-к від 18.07.2024).
Таким чином з огляду на ту обставину, що оглянуті приміщення не є володінням фізичної особи, зокрема і ОСОБА_4 , слідчий отримав до нього безперешкодний доступ, тому підстави вважати досліджені докази недопустимими з наведених підстав передумов немає.
Оскільки додатками до протоколів можуть бути в тому числі і документи (ч. 2 ст. 105 КПК України). Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків (ч. 3 ст. 105 КПК України), тобто основною метою упакування яких є належне їх збереження. Оскільки ж долучені до відповідних протоколів документи не втратили свій зовнішній вигляд і жодних перешкод у їх дослідженні не виникло, відсутні підстави визнавати їх такими, що не відповідають вище заявленим вимогам.
Додатками до протоколів є як документи, так і диски.
Процесуальний закон не містить певних застережень щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація, а тому долучення лазерного DVD-диску, а не карту пам'яті, на який здійснювався запис під час фіксації огляду місця події, не є підставою визнання протоколу огляду недопустимим доказом. Записані на оптичний диск електронні файли з інформацією є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого під час проведення процесуальної дії. Матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (постанова ВС від 10.04.2024 справа №320/2919/20).
Враховуючи викладене неспроможною є позиція сторони захисту в наведеній частині.
Відповідно до ч. 5 ст. 99 КПК України для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.
З огляду на встановлені обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, а також умов за яких воно було вчинено (в умовах окупації м. Херсона) і яке було вчинено з використанням умов воєнного стану, доведену подальшу так звану евакуацію незаконно створених окупаційною владою органів влади на території м. Херсона, суд вважає за можливе надати оцінку виявленим та вилученим документам як таким, що мають статус дублікату оригіналу.
Щодо огляду Інтернет-ресурсів.
Протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами (постанова ВС від 21.07.2025 №201/11849/23).
Хоча суд у певній мірі і погоджується з твердженням сторони захисту щодо відсутності беззаперечного підтвердження існування обставин, інкримінованих ОСОБА_4 протиправних дій, проте останні у сукупності з рештою досліджених судом доказів є такими, що є допустимими доказами, які доводять факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину.
Щодо показів свідків.
Порядок та умови пред'явлення особи для впізнання впізнання ст. 228 КПК України, тоді як належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України), а доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України).
Оскільки судом не було встановлено жодних визначених діючим КПК України підстав, які б свідчили про допущені порушення під час проведення відповідних слідчих дій, які мали б своїм наслідком неналежність або недопустимість - підстав для виключення їх з обсягу доказів не вбачається.
З приводу безпосередніх показань свідків, отриманих судом, необхідно зауважити, що оцінка останнім надається в розрізі решти досліджених судом доказів і відповідно відсутні підстави ставити під сумнів їх достовірність та належність.
Також суд акцентує увагу на тій обставині, що свідок надала показання про те, що обвинувачена працювала під псевдонімом, який починався на літеру «Т», яке і всі документи за її підписом мали посилання на вказане прізвище.
Щодо співпраці.
Оцінюючи дії ОСОБА_4 через призму Женевської конвенції суд вважає, що положення останньої гарантують право на медичний захист цивільного населення і стосується гарантування надання медичної допомоги персоналом лікарень, тоді як обвинувачена як до окупації, так і під час окупації не виконувала жодних функцій пов'язаних з наданням безпосередньої медичної допомоги пацієнтам. Хоча на обвинувачену і розповсюджуються гарантії, передбачені ст. 54 Конвенції (окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях або вживати стосовно них будь-яких заходів примусу, якщо вони утримуватимуться від виконання своїх обов'язків з міркувань совісті. Ця заборона не становить перешкоди для виконання абз. 2 ст. 51. Вона не впливає на право окупаційної держави звільняти посадових осіб з посад, які вони обіймають), проте останні не виключає можливість кримінальної відповідальності за національним законодавством у разі встановлення в діях особи ознак того чи іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з колаборційною діяльністю.
Надане сторонню захисту на дослідження «распоряжение №136 від 09.08.2022» на переконання суду не свідчить про те, що ОСОБА_4 діяла під захистом Женевської конвенції.
Щодо протоколу про виділення матеріалів.
Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 21.05.2024 з матеріалів кримінального провадження останні цифри №….412 від 04.09.2023 виділено матеріали щодо ОСОБА_4 згідно реєстру матеріалів виділених з кримінального провадження.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідування, номер кримінального провадження 22024230000000225 містить відомості про реєстрації кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .
Той факт, що постанова прокурора не містить посилання на конкретний номер кримінального провадження (за її твердженням зазначення символу «№» є помилковим), за умови належної реєстрації кримінального провадження, підтвердженням чого є в першу чергу вищезазначений номер, не ставить під сумнів прийняте процесуальне рішення, як і не має своїм наслідком визнання доказів у даному кримінальному провадженні недопустимим.
Щодо доказів сторони обвинувачення.
Стороною захисту на спростування доводів сторони обвинувачення було надано рапорт на ім'я керівника Херсонської окружної прокуратури, в якому повідомлено про причетність ряду осіб до співпраці зі створеною окупаційною владою «ВГА м. Херсона», серед яких ані прізвища ОСОБА_4 , ані прізвища з використанням якого остання за твердженням органу досудового розслідування працювала. Відсутні відповідні відомості і у повідомленні інформації про співробітників «ВГА г. Херсона», які пропрацювали більше трьох місяців на ім'я тимчасово виконуючого обов'язки губернатора Херсонської області ОСОБА_9 не містить інформації про ОСОБА_4 або ОСОБА_36 і «список сотрудников военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонсокого района Херсонской области на получение зароботной платы за ноябрь 2022 года».
Оцінюючи досліджений обсяг документів суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
У той же час суду не було надано жодних процесуальних передумов, на підставі яких сторона захисту здобула відповідні документи. Твердження про отримання їх за наслідками ознайомлення з матеріалами іншого кримінального провадження не відповідає порядку та умовам отримання доказів, визначених вищезазначеною нормою, а тому на переконання суду відповідні докази є такими, що здобуті з порушенням ст. 93 КПК України і в основу вироку на спростування обставин вчиненого ОСОБА_4 злочину покладено не може бути.
Крім того суд зауважує, що зміст досліджених документів не може бути розцінений як такий, що ставить під сумнів досліджені докази в рамках даного кримінального провадження і з тієї підстави, що останні не містять відомостей щодо жодного працівника так званої «ВГА г. Херсона», пов'язаного з медичним обслуговуванням.
У той же час суд протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.04.2024, складений на виконання ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.04.2024, з вилученою копією протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.09.2022, до уваги не приймає, оскільки зазначені документи жодних обставин інкримінованих ОСОБА_4 протиправних дій не доводять, як і не спростовують.
З приводу доведеності виконання ОСОБА_4 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій суд вважає за необхідне зазначити, що свідки беззаперечно стверджували, що всі вказівки від імені саме обвинуваченої надходили на виконання вимог вже окупаційної адміністрації, показання ж обвинуваченої в цій частині судом розцінюються лише як обраний спосіб захисту.
Крім того суд звертає увагу і на зміст показань ОСОБА_4 , наданих під час судового розгляду, за змістом яких остання зазначала, що приблизно п'ять разів мала зустріч з представниками окупаційної влади, приймала участь в організованих ними нарадах, мотивуючи це лише наданням допомоги в розумінні структури та діяльності медичної системи м. Херсона, що за своїм змістом на переконання суду і є свідченням співпраці з окупаційною владою та виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій навіть за відсутності документально підтверджених посадових обов'язків.
Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачена діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - рф, про що свідчать і показання обвинуваченої.
За наслідками судового розгляду, суд приходить до висновку, що досліджені докази є належними, допустимим і достатніми, зокрема такими, що повністю доводять обсяг інкримінованих обвинуваченій протиправних дій, ставити їх під сумнів жодних підстав немає. Дослідженого обсягу доказів на переконання суду цілком достатньо для оцінки дій обвинуваченої, які органом досудового розслідування були кваліфіковані вірно, що також знайшло своє підтвердження і в суді.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Під час судового розгляду ОСОБА_4 не чинила перешкоди для встановлення дійсних обставин, вчиненого нею кримінального правопорушення, хоча свою вину визнала на її переконання частково, проте відповідна оцінка власних дій більше свідчила не про визнання вини, а про бажання уникнути відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину. Таким чином суд приходить до висновку, що обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченої встановлено не було, тоді як обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
VI. Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв'язки, зокрема постійне та зареєстроване місце проживання, була офіційно працевлаштована. А тому враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання в межах санкцій інкримінованого їй злочину без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки органом досудового розслідування не було інкриміновано та доведено, що вказаний злочин було вчинено з корисливих мотивів, з призначнням додаткового покрання у виді позбавлення права зайняття посад. Підстав для признчення покарання у максимальних межах, визначених санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України судом не вбачається, враховуючи особу обвинуваченої. Наведені вид та розмір покарання слугуватиме виправленню обвинуваченої та недопущенню вчинення нею нових злочинів.
Оцінюючи необхідність призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд враховує наступне.
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 07.10.2025 справа №953/694/23 зазначив, що Верховний Суд України у постанові від 04.04.2011 зазначив, що при призначенні покарання слід виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й із тих норм Загальної частини КК, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов'язані з призначенням покарання, здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені ч. 2 ст. 59 КК.
Такого правозастосування дотримується і Суд, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у разі відсутності у винного корисливого мотиву для вчинення злочину застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна є неправильним, навіть за умови, що воно передбачено санкцією статті як обов'язкове, а також, що підставою для застосування додаткового, передбаченого санкцією ч. 5 статті 111-1 КК України покарання у виді конфіскації майна, є корисливий мотив. (постанови від 04.03.2020 у справі №464/6797/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/88168806; від 07.11.2018 у справі №418/689/16-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/77720745; від 16.11.2021 у справі №149/2140/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584576; від 10.07.2024 у справі №202/1375/23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/120370707)
VII. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою збереження речових доказів та можливої конфіскації майна, яка у свою чергу застосуванню не підлягає, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 170-174, 373, 374 КПК України, суд, -
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з наданням публічних послуг на строк 12 (дванадцять) років.
2. Запобіжний захід у виді «тримання під вартою», застосований щодо ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
3. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
4. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 05.03.2024 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
5. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6 058 гривень 24 копійок.
6. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2024 (справа №490/11265/23, номер провадження 1-кс/490/1158/2024), а саме: на квартиру АДРЕСА_2 .
7. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2024 (справа №490/11265/23, номер провадження 1-кс/490/1154/2024), а саме: на * автомобіль «TOYOTA RAV-4 HYBRID», 2018 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , номер двигуна: НОМЕР_4 ; * 1/2 частини причепа (КРД) 2016 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , № шасі: НОМЕР_6 .
8. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.03.2024 (справа №490/11265/23, номер провадження 1-кс/490/1000/2024), а саме: на * квартиру АДРЕСА_3 ; * квартиру АДРЕСА_4 .
9. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.03.2024 (справа №490/11265/23, номер провадження 1-кс/490/999/2024), а саме: на * мобільний телефон «Iphone 11», серійний номер НОМЕР_7 ; * паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 ; * ксерокопію документу №01-26/378 від 03.11.2022 під назвою «Справка у 2-х примірниках на 2 аркушах; * сім-картка з написом « НОМЕР_9 »; * флеш-носій інформації «ЕМЕТЕС»; *флеш-носій інформації чорного кольору без позначок; * флеш-носій інформації «BERLIN-CHEMIE MENARIN»; * флеш-носій інформації у металевому корпусі з написом «В16820».
10. Речові докази:
- мобільний телефон «Iphone 11», серійний номер НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 ; ксерокопію документу №01-26/378 від 03.11.2022 під назвою «Справка» у 2-х примірниках на 2 аркушах; сім-картка з написом « НОМЕР_9 »; флеш-носій інформації «ЕМЕТЕС»; флеш-носій інформації чорного кольору без позначок; флеш-носій інформації «BERLIN-CHEMIE MENARIN»; флеш-носій інформації у металевому корпусі з написом «В 16820» - повернути законному власнику, а саме: ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченій та захиснику право подати клопотання про помилування.
Роз'яснити обвинуваченій право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_37