Справа№592/13931/25
Провадження №2/592/3030/25
17 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом, та вимоги мотивує тим, що 20.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №2725989, згідно з умовами якого відповідач отримав 15000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (додаток №1 до кредитного договору №2725989 від 20.01.2021) повернення кредиту та сплати комісії і процентів останнім не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит на потрібну їй суму. Остання зі свого боку не виконала умов кредитного договору. 02.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №2725989 від 20.01.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 26720,35 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту -9510 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 15710,35 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 1500 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за кредитним договором №2725989 від 20.01.2021 в сумі 26720,35 грн., 2422,40 грн. судового збору та 8000 грн. витрат на правову допомогу.
Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» Усенко М.І. надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.28).
Відповідачка ОСОБА_1 надала до суду відзив на позов, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначила, вона частково визнає позовні вимоги, зокрема, визнає факт укладення між нею та первісним кредитором кредитного договору, перерахування коштів у сумі 15000 грн. від ТОВ «Мілоан», проте не погоджується із розрахунком заборгованості за кредитним договором наданим позивачем. Заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне: Відсутність підтвердження пролонгації договору. Матеріали справи не містять жодних документів складення яких передбачено п. 2.3.2 кредитного договору в рамках процедури пролонгації строку кредитування. Зокрема, позивач не надав доказів направлення будь яких електронних звернень/повідомлень із застосуванням одноразового ідентифікатора та з зазначенням дати такого звернення, не надав жодних додаткових угод які були укладені між позичальником та первісним кредитором щодо пролонгації строку кредитування, як і не надав жодних оновлених графіків платежів. Тобто, матеріали справи не містять жодного доказу того що пролонгація відповідно до п.2.3 є такою що відбулася. Відсутнє обґрунтування нарахованої комісії в розмірі 1500 грн. Дане нарахування вважає незаконним, оскільки в кредитному договорі, що був укладений з первісним кредитором, не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які первісним кредитором встановлена комісія. Таким чином, дії первісного кредитора щодо нарахування комісії в розмірі 1500 грн, є такими, що суперечать закону. Внесені нею кошти мають бути зараховані в рахунок погашення основного боргу. Вона здійснювала платежі на користь позивача, що підтверджується квитанціями з карти, на загальну суму 20956 грн., а саме: 19.02.2021 - 2700 грн.; 25.02.2021 -4546 грн.; 13.03.2021 - 1369 грн.; 17.03.2021 - 4409 грн.; 02.04.2021 - 2462 грн.; 13.04.2021 - 2712 грн.; 12.04.2021 - 1336 грн.; 26.04.2021 - 1422 грн. Вважає, що ці кошти мають бути зараховані в рахунок погашення основної суми кредиту, а не в рахунок пролонгацій чи відсотків, нарахованих незаконно. Відповідно до договору №2725989 вона повинна повернути кредит в сумі 21000 грн. враховуючи комісію та відсотки за користування, враховуючи платежі, які були зроблені, залишок по даному кредиту становить 44 грн. Також не погоджується з розміром витрат позивача на правничу допомогу, які, з огляду на масовий характер аналогічних справ, типовість позовів та очевидне завищення обсягу виконаної роботи, слід визнати економічно необґрунтованими та такими, що не підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Тому просить суд критично оцінити розмір заявлених витрат та врахувати принцип розумності, справедливості та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000 грн. (а.с.37-38).
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2725989 від 20.01.2021 відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 15000 грн., строком на 30 днів з 20.01.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.02.2021 (а.с. 5-7).
Договір № 2725989 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) L83312 (а.с.7 зворот).
Згідно п. 2.1 договору про споживчий кредит №2725989 від 20.01.2021, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до платіжного доручення №37963482 від 20.01.2021, ТОВ «Мілоан» було успішно переховано кошти на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 на суму 15000 грн. (а.с.8 зворот).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договору про споживчий кредит №2725989 від 20.01.2021.
Пунктом 1.5.1 договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 1500 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
02.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно до якого останній набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №2725989 від 20.01.2021 на загальну суму заборгованості 26720,35 грн., з яких: 9510 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 15710,35 грн.- заборгованість за відсотками; 1500 грн. - заборгованість по комісії (а.с.9 зворот - 14).
Таким чином, згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 підтверджується факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» прав вимоги заборгованості за договором №2725989 від 20.01.2021 у розмірі 26720,35 грн.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Заперечуючи проти задоволення вимог позивача про стягнення боргу, ОСОБА_1 визнала факт перерахування коштів у сумі 15000 грн. від ТОВ «Мілоан», проте не погодилася із розрахунком заборгованості за кредитним договором, яку він просив стягнути з неї на користь позивача, посилаючись на те, що позивач не мав права нараховувати відсотки понад строк кредитування.
Суд не може погодитися з цими твердженнями, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).
Судом встановлено, що за умовами електронного договору №2725989 про надання споживчого кредиту від 20.01.2021, ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 15000 грн. (пункт 1.2. Договору), строком на 30 днів.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.02.2021 (пункт 1.4. Договору).
Відповідно до пункту 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.6. Договору).
У пункті 2.2.3. Договору зазначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена пунктом 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в пункті 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного пунктом 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в пункті 1.6. Договору. Якщо визначена пунктом 1.5.2. процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно пункту 2.3.1.2. продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно пункту 1.6. Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
За пунктом 2.3.1. Договору продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче:
Строк продовження, днів максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту: 3 дн. - 3,00; 7 дн. - 5,00; 15 дн.- 10,00.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Згідно з пунктом 2.3.1.2 Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Отже період нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, тобто 30 + (3/7/15 днів (пільгової пролонгації) + 60 днів (пролонгація на стандартних умовах), відповідає умовам пункту 2.3.1. вказаного Договору.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами Договору і є достатнім та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за цим договором.
Оскільки відповідач 19.02.2021 кредит в сумі 15000 грн. не повернула, а продовжувала користуватися кредитними коштами, то ТОВ «Міолан» відповідно до умов п. 1.6 Договору, з якими погодився відповідач, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 60 днів, тобто за період з 20.02.2021 року по 19.06.2021 року.
Таким чином, ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором про споживчий кредит №2725989 від 20.01.2021, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» порушило перед судом питання про стягнення з неї заборгованості, яка станом на 24.07.2025 року становить 26720,35 грн., з яких: 9510 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 15710,35 грн. - заборгованості за відсотками, 1500 грн. - прострочена заборгованість за комісією (а.с.9 зворот).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2422,40 грн. (а.с.17), відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Адвокатом Усенком М.І., який здійснює адвокатську діяльність у адвокатському об'єднанні «Апологет» здійснювалося представництво ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (а.с.16); детального опису наданих послуг до акту №Д/233 від 24.07.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с.16 зворот); акту №Д/233 від 24.07.2025 наданих послуг правової (правничої) допомоги позивач поніс 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с.16 зворот).
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через електронну систему «Електронний суд», віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін при заочному розгляді на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-83, 137, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №2725989 від 20.01.2021 в розмірі 26720 грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга КАТРИЧ