Справа № 711/8900/25
Провадження № 2/352/1324/25
17 листопада 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Олійника М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженнябез виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100508871 від 15.12.2023 року у розмірі 34 289,50 грн. та сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування позову, посилаються на те, що 15.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100508871 та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 100 грн.
31.03.2025 р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №31032025, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 100508871 від 15.12.2023. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.
Відповідно до договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 34 289,50 грн., із яких: 10 100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками становить 23 179,50 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1010 грн.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 жовтня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 25.10.2025 року. Правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом встановлено, що 15.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100508871, відповідно до вимог якого ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит в сумі 10 100 грн., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк 15 днів до 30.12.2023. Вказане підтверджується копією анкети-заяви на кредит від 15.12.2023 (а.с.10).
ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти ОСОБА_1 на його картковий рахунок в сумі 10 100 грн, що підтверджується платіжним дорученням №78618685 від 15.12.2025 (а.с.30).
31 березня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс», було укладено договір факторингу №31032025, згідно якого до ТОВ «Діджи фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Вказане підтверджується копією договору від 31.03.2025 (а.с. 18-22).
Відповідач, використавши кошти, свої зобов'язання за договором не виконував, та кошти не повернув, внаслідок чого, згідно договору відступлення сума боргу перед новим кредитором за договором №100508871 становить 34 289,50 грн.
Відповідно до ч. 1,2 першої, ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом - то ТОВ «Діджи фінанс» вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства щодо позовної давності.
Таким чином, у зв'язку з порушенням прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10100 грн.
Щодо стягнення процентів з відповідача суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Ч.1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами договору №100508871 від 15.12.2023 встановлено строк його дії 15 днів.
Кредитним договором передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,50 % від суми кредиту за добу (а.с. 10).
Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за кредитним договором буде дорівнювати 2272,50 грн (10100 х 1,50% х 15).
Стосовно позовних вимог про стягнення комісії.
Суд звертає увагу, що за умовами кредитного договору №100508871 від 15.12.2023, передбачено комісію за надання Кредиту - 1010 грн.
Зазначеним договором передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Аналізуючи умови кредитного договору № 4228299 від 15.10.2021, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії в сумі 1010 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 945,41 грн судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 х 39,03%).
Також, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025 року, укладений між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Міньковською А.В., додатковою угодою №100508871 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, детальний опис робіт, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги на суму 5 000 грн.
Вказані докази, на думку суду підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1951,50 грн (5000 х 39,03 %).
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100508871 від 15.12.2023 в розмірі 13382 (тринадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн 41 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1951 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одну) грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Максим ОЛІЙНИК