Справа № 350/1191/25
Номер провадження 2/350/666/2025
11 листопада 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
Позивач 14 серпня 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
Посилається на те, що 11 березня 2014 року між ним та ОСОБА_2 було укладеного договір купівлі-продажу майнового паю ПОА «Нове життя», власником якого був останній.
Вони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та уклали в простій письмові формі правочин, який було посвідчено секретарем Креховицької сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Згідно досягнутої домовленості він зобов'язався виплатити відповідачу готівкою гроші в розмірі 1 900 гривень, а останній, передати йому у власність майновий пай у виді піднавісу для техніки.
Після укладення договору він вступив у володіння цим майном та 11 серпня 2015 року рішенням виконавчого комітету Креховицької сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області № 27 цьому майну було привласнено поштову адресу.
Договір між ним та відповідачем не був оформлений нотаріально, хоча відповідач пообіцяв оформити його належним чином, але згодом виїхав за кордон, а повернувшись повідомив, що втратив свідоцтво на право на майновий пай серія ІВ-ХІ № 000407 видане Креховицькою сільською радою Рожнятявського району Івано-Франківської області 1 листопада 2001 року.
На теперішній час він позбавлений права належним чином розпоряджатися належним йому майном, оскільки це майно придбано за договором без нотаріального посвідчення, укласти нотаріально договір не можливо, так як сертифікат на майновий пай втрачено, що унеможливлює в інший спосіб захистити свої права. У зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак його представник - адвокат Бурак Б.В. подав до суду заяву, у якій позов підтримав, просив його задовольнити, справу просив розглянути в його відсутності.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позов визнав, проти позовних вимог не заперчив, справу просив розглянути в його відсутності. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого статтею 206 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за заявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує його права, а також свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до довідки голови приватної агрофірми «Нове життя» ОСОБА_3 від 1 вересня 2025 року, ОСОБА_2 , який був членом колгоспу «Нове життя» було видано майновий пай - приміщення піднавісу для техніки приватної агрофірми «Нове життя».
Як убачається із переліку документів з реформування агрофірми «Нове життя» та переліку співвласників ПОА «Нове життя» із зазначенням розміру майнової частки в основних засобах та її загальної вартості, загальна вартість майна яка передається співвласнику ОСОБА_2 становить 10 540 гривень.
Згідно договору купівлі-продажу майнового паю від 11 березня 2014 року, ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 майновий пай ПОА «Нове життя» (свідоцтво на право на майновий пай серія ІВ-ХІ № 000407 видане Креховицькою сільською радою Рожнятявського району Івано-Франківської області 1 листопада 2001 року) номінальною вартістю 5 829 гривень за 1 900 гривень.
Відповідно до накладної № 32 від 12 березня 2014 року ПОА «Нове життя» передало ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнового паю піднавіс для техніки.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Креховицької сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області № 27 від 11 серпня 2015 року приміщенню піднавісу, що належить ОСОБА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорту на виробничий будинок-навіс виготовленого 5 лютого 2025 року ПП «ОЛВІ Р» (інвентарна справа № 2873), цей паспорт видано на навіс площею 253,2 (м 2), що розташований по АДРЕСА_1 . Рік забудови - 1953 (тип фундаменту - стрічковий (бетон), тип стін зовнішні - шлакобетонні, цегла, тип покрівлі азбесто-цементі хвилясті листи.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (частини друга, четверта статті 639 Цивільного кодексу України).
Правові наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору визначені в статті 220 Цивільного кодексу України, згідно вимог якої такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (частина друга статті 220 Цивільного кодексу України).
Оскільки продавець ОСОБА_2 ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 11 березня 2014 року, відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України, суд може визнати такий договір дійсним.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено судам, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У постанові Верховного Суду України від 6 вересня 2017 року у справі № 754/2339/16-ц зроблено висновок, що «однією з умов застосування частини другої статті 220 Цивільного кодексу України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин».
Позивачем доведено існування таких обставин, а також те, що можливість посвідчити правочин нотаріально на сьогодні втрачена.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, враховуючи, що між позивачем та відповідачем 11 березня 2014 року фактично було укладено договір купівлі-продажу майнового паю - піднавіс для техніки і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавець ОСОБА_2 отримав грошові кошти за продаж майна, а покупець ОСОБА_1 повністю розрахувався за майновий пай (піднавіс для техніки) та прийняв його, але нотаріальне посвідчення договору не відбулось у зв'язку з ухиленням продавця від такого посвідчення та втратою свідоцтва на право на майновий пай серії ІВ-ХІ № 000407 виданого Креховицькою сільською радою 1 листопада 2001 року, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.
Вимоги про розподіл судових витрат позивачем не ставилось, тому витрати пов'язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача відповідно до їх фактичного понесення.
Керуючись статтями 81, 89, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 220, 657 Цивільного кодексу України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.
Визнати дійсним укладений 11 березня 2014 року між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнового паю - піднавісу для техніки (свідоцтво на право на майновий пай серії ІВ-ХІ № 000407 видане Креховицькою сільською радою 1 листопада 2001 року).
Визнати за ОСОБА_1 право власності на навіс для техніки, розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження.
Суддя Сокирко Л.М.