Справа № 349/1081/25
Провадження № 2/349/534/25
іменем України
17 листопада 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» ( далі - ТОВ «Фінпром Маркет» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 червня 2021 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ( далі - ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») в електронній формі договір позики №75827798, згідно якого він отримав у позику 7 000,00 грн, на строк 64 дні, зі сплатою відсотків в розмірі 1,60 % в день.
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ « Фінансова компанія управління активами » укладено договір факторингу №2112, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало ТОВ « Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором позики № 75827798, боржником в якому виступає відповідач по справі ОСОБА_1
31 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором позики № 75827798, боржником в якому виступає відповідач по справі ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників додоговору факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року заборгованість відповідача за договором позики № 75827798 від 30 червня 2021 року становить 14 265,48 грн, з яких: 5 796,20 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 469,28 грн - заборгованість за відсотками.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за договором позики, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «ПриватБанк» документів, що становлять банківську таємницю.
09 вересня 2025 року на виконання ухвали суду з АТ «ПриватБанк» надійшли витребувані документи.
В судове засідання представник позивача - адвокат Ткаченко Ю.О. не з'явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила в позовній заяві.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1678918 від 19 серпня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув повторно, судові повістки про його виклик у судове засідання повернуто до суду з відмітками " за закінченням терміну зберігання " та " адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
30 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №75827798 ( далі - Договір ) ( а.с. 36 ).
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 53kskYNfew. (а.с. 36).
Відповідно до п. 1. Договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
Згідно з умовами п. 2.1. - 2.3. Договору, розмір позики - 7 000,00 грн, позику надано на строк - 64 дні, з 30 червня 2021 року по 01 вересня 2021 року, процентна ставка ( базова ) - 1,6 % (фіксована ) .
Відповідно до п.4 Договору проценти нараховуються за залишком позики згідно Графіка платежів за кожен день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення.
Відповідно до п.12 Договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно виписки по картковому рахунку, наданої суду АТ КБ «ПриватБанк» 09 вересня 2025 року на виконання ухвали судді про витребування доказів, 30 червня 2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 були зараховані кошти в розмірі 7 000,00 грн. Власником вказаного карткового рахунку є ОСОБА_1 , про що зазначено в довідці АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.118-119).
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ « Фінансова компанія управління активами » був укладений договір факторингу №2112, відповідно до п. 1.1. якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (а.с. 54-58).
На підставі Акта прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало, а фактор ТОВ « Фінансова компанія управління активами » прийняло реєстр заборгованостей від 21 грудня 2021 року в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу (а.с.62 зворот).
Відповідно до Реєстру прав вимог №4 до Договору факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики становить 14 265,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 796,20 грн та заборгованість за відсотками - 8 469,28 грн (а.с. 65).
31 березня 2023 року між ТОВ « Фінансова компанія управління активами » та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу №310323-ФМ , відповідно до п. 1.1. якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (а.с. 68-72).
На підставі Акта прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року ТОВ « Фінансова компанія управління активами » передало, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняло реєстр заборгованостей від 31 березня 2023 року в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу (а.с. 75 зворот).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 210323-ФМ від 31 березня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики становить 14 265,48 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 796,20 грн та заборгованість за відсотками - 8 469,28 грн (а.с. 79).
Відповідно до розрахунку заборгованості проведеного ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики станом на 22 грудня 2021 року складала 14 265,48 грн, з яких: 5 796,20 грн - заборгованість за основною сумою боргу , 8 469,28 грн - заборгованість за відсотками. Заборгованість за відсотками розрахована за відсотковою ставкою 1,60% (а.с.7-8 ).
Розмір заборгованості ОСОБА_1 за період з 20 грудня 2021 року по 15 серпня 2025 року не змінився, про що свідчить розрахунок заборгованості, проведений позивачем (а.с. 9-10).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням 30 червня 2021 року договору позики за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, перерахування кредитних коштів відповідачу в розмірі 7 000,00 грн та наявності з його сторони невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками за договором позики, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Відповідно до умов договору, позика надана на строк - 64 дні (п. 2.2. Договору), а денна процентна ставка ( фіксована ) - 1,6 % ( п.2.3. Договору ).
Проценти нараховуються за залишком позики згідно Графіка платежів за кожен день користування позикою, включаючи дати отримання та повернення ( п.4 Договору).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за вказаним договором, відсотки за користування коштами можуть бути нараховані лише у межах строку позики, тобто з 30 червня 2021 року по 01 вересня 2021 року (64 дні).
Як вбачається із проведеного первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» розрахунку ( а.с. 7-8) в період з 30 червня 2021 року тіло позики 7 000,00 грн. 19 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатив 1 203,80 грн., у зв'язку з чим залишок позики становив 5 796,20 грн. Також 19 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатив 77,04 грн відсотків за користування кредитними коштами.
Отже розмір заборгованості відповідача зі сплати відсотків за період з 30 червня 2021 року по 18 липня 2021 року, тобто за 19 днів складає 2 128,00 грн ( 7 000,00 грн х 1,6 % /100% х 19 днів). З 19 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, тобто за 45 днів складає 4 173,26 грн ( 5 796,20 грн х 1,6 % /100% х 45 днів).
Таким чином загальний розмір заборгованості за відсотками за договором позики № 75827798 від 30 червня 2021 року складає 6 224,22 грн (2 128,00 грн + 4 173,26 грн - 77,04 грн.)
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за договором позики № 75827798 від 30 червня 2021 року у розмірі 12 020,42 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 796,20 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 6 224,22 грн .
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №579938260.1 від 08 серпня 2025 року (а.с. 96).
Позовні вимоги позивача задоволено на 84,26 % ( 12 020,42 грн х 100% / 14 265,48 грн).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 041,11 грн судового збору ( 2 422,40 грн х 84,26 % / 100 %).
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, витяг з акту № 14-П від 19 травня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. складає 3 500,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню2 949,10 грн судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, які розраховано в такий спосіб: 3 500,00 грн х 84,26 % / 100 %.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265,280-284 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75827798 від 30 червня 2021 року в розмірі 12 020,42 грн, з яких: 5 798,20 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6 224,22 грн - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати в розмірі 4 990,21 грн, які складаються із 2 041,11 грн судового збору та 2 949,10 грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204 м. Ірпінь Київська область, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила