Справа № 348/2435/25
Провадження № 3/348/773/25
17 листопада 2025 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши справу, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , який (06.12.2024) протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
встановила:
14.09.2025 о 10.20 годині, ОСОБА_1 повторно протягом року, керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Зазначив, що транспортним засобом не керував. Потрібно було перевірити автомобіль товариша, тому вони помінялись місцями. Коли до них підійшли працівники поліції товариш не сказав, що саме він керував транспортним засобом, оскільки він військовий і не мав правових підстав перебувати за межами розташування військової частини. Автомобіль належить цьому товаришу, придбаний шляхом передачі тех.паспорта без переоформлення.
Захисник Тихонюк Т.Б. подала клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням матеріального та процесуального права. У діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не керував транспортним засобом, протокол складений без фіксації факту керування транспортним засобом. Відеозапис не є безперервним та повним. Не роз'яснено працівниками поліції права. Керування транспортним засобом ОСОБА_1 не здійснював.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 незважаючи на невизнання вини доводиться такими доказами:
- відеозаписом, на якому зафіксовано момент руху транспортного засобу, а також те, що за кермом у момент руху транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 . Також на відеозаписі зафіксовано як працівники поліції розпочали оформляти протокол про адміністративне правпорушення. У цей час ОСОБА_1 запитав, яка відповідальність передбачена за таке порушення правил дорожнього руху і працівник поліції йому роз'яснив. Після цього ОСОБА_1 попросив не оформляти матеріали, працівники поліції відмовилися.
Незважаючи на те, що відеозапис неможливо переглянути до кінця з технічних причин, однак на переглянутому у ході судового розгляду фрагменті, чітко видно, що у момент коли до автомобіля, яким керував ОСОБА_1 підходив працівник поліції колеса автомобіля крутилися, що спростовує твердження захисника про те, що така ілюзія руху спричинена тим, що бодікамера працівника поліції не була зафіксована статично. Також це спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що він помінявся місцями з товаришем для того, щоб встановити OBD2 та провести діагностику.
Переглянутий у ході судового розгляду фрагмент є належним та допустимим доказом, запис не переривається і зі змісту зафіксованої інформації можна встановити обставини, які підлягають доказуванню.
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №880994 від 06.12.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнали винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Зазначені докази є належними, допустимими, достовірними і у своїй сукупності достатніми для встановленні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У зв'язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, до нього слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу.
Що стосується додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією статті 126 КУпАП, суд, доходить висновку, що таке у даному випадку не може бути застосоване з урахуванням такого. На ОСОБА_1 складено протокол за повторне протягом року керування трансортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Крім цього, до матеріалів справи не долучено доказів того, що ОСОБА_1 взагалі отримував посвідчення водія будь-якої категорії.
Так, статтею 24 КУпАП визначено такі види адміністративних стягнень, зокрема: позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), а також позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Таким чином, законодавець для цілей розгляду справ про адміністративні правопорушення виділив як окремий вид адміністративного стягнення - позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, до якого відносить позбавлення права керування транспортними засобами. На відміну від норм кримінального закону, де визначено покарання виключно у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, до якого відноситься позбавлення права керувати транспортними засобами. З цих міркувань суд доходить висновку, що правовий висновок ОП ВС, викладений у постанові від 04.09.2023, справа №702/301/20, підлягає застосуванню виключно при вирішенні питання про призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю у кримінальних провадженнях.
Відповідно до статті 30 КУпАП визначено, що суд може позбавити спеціального права особу, виключно якщо таке право було надано особі. У даній справі встановлено, що ОСОБА_1 не має права керувати транспортними засобами.
Стаття 317-1 КУпАП визначає порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення спеціального права, а саме визначено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія виконати постанову про накладення такого адміністративного стягнення, у порядку визначеному КУпАП, буде неможливим.
Згідно з п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами як адміністративне стягнення, коли винна особа взагалі не мала такого права.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що застосування такого додаткового адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, може бути застосоване до особи, яка повторно протягом року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, виключно у тому випадку, якщо особа, що керувала транспортним засобом, отримала посвідчення водія, але іншої категорії ніж та що надає право керувати таким транспортним засобом або при передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Враховуючи обставини вчинення адміністративних правопорушень, особу порушника, суд доходить висновку, що таке альтернативне додаткове адміністративне стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу не підлягає застосуванню до порушника.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України з порушника в дохід держави слід стягнути 605 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушень.
Суддя Матолич В.В.