Справа № 204/10830/25
Провадження № 1-кс/204/2917/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
11 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
15 жовтня 2025 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати частково ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 8 вересня 2025 року в справі № 204/9391/25, якою накладено арешт на майно, яке було вилучене в ході обшуку 3 вересня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 20 серпня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 - грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, які належать ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом СБУ в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000093 від 20 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. 3 вересня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 20 серпня 2025 року проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено майно, зокрема грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, які належать ОСОБА_4 . Грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, ОСОБА_4 отримала в дар від ОСОБА_5 , на підставі розписки. Таким чином, вказані грошові кошти не мають жодного відношення до обставин ймовірно вчиненого кримінального правопорушення та осіб, які підозрюються у вчиненні кримінально караного діяння, а тому таке майно підлягає поверненню його законному власнику. Проте, ухвалою слідчого судді від 8 вересня 2025 року було накладено арешт на майно, вилучене 03.09.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США та 10 000 (десять тисяч) гривень, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном. Однак, вважає вказану ухвалу безпідставною та необґрунтованою, оскільки судом було порушено право платників податків на справедливий судовий розгляд, так як при винесенні вищевказаної ухвали ані захисник, ані представники підприємств присутні не були. Частина вилученого майна належить ОСОБА_4 , відповідно застосування конфіскації майна на належне останній майно не може бути застосовано. Наявність постанови про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні не може бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно у разі відсутності розумних підозр вважати його доказом злочину. Навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. Таким чином, ухвала про накладення арешту постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження, а висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту не ґрунтуються на вимогах закону. Тому, заявниця вимушена звернутися до суду з даним клопотанням.
У судове засідання заявник не з'явився, але від його адвоката ОСОБА_7 надійшла заява у якій він підтримав подане клопотання, просив задовольнити та розгляднути без участі заявника та захисника.
Прокурор у судове засідання не з'явився, але надав заяву у якій заперечував проти задоволення клопотання та просив розглянути без його участі.
Вивчивши клопотання, вважаю за необхідне у задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 22025040000000093 від 20 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
3 вересня 2025 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США та 10 000 (десять тисяч) гривень.
3 вересня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Відповідно до санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 8 вересня 2025 року, клопоатння слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_8 про арешт майна - задоволено, та накладено арешт на майно вилучене 03.09.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США та 10 000 (десять тисяч) гривень, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Як на підставу звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , зазначає те, що вилучені кошти в сумі 10 000 доларів США є власністю ОСОБА_4 та були отримані нею в дарунок від ОСОБА_5 , на підтвердження чого надає копію розписки. Вважає, що вони не є власністю підозрюваного, відтак арешт цих котів порушує права власника, тобто ОСОБА_4 , яка в свою чергу не є особою, яку повідомлено про підозру в даному провадженні. Вважає, що треба в подальшому застосуванні заходу забезпечення відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Проте, у судовому засіданні встановлено, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження № 22025040000000093 від 20 січня 2025 року триває, арешт майна було накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна, а заявником ні у клопотанні, ні у судовому засіданні, не доведено належність саме їй вилучених та арештованих грошових коштів.
Оскільки, у судовому засідання не встановлено підстав для скасування арешту, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 107, 170, 174 КПК України, суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1