Справа №203/8309/25
Провадження №1-кс/0203/5016/2025
14 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю:
-прокурора ОСОБА_3 ;
-підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну вищу освіту, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, навідника 4 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 (військове звання - старший солдат), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №62025170040003173,
1. 14 листопада 2025 року слідча за погодженням з прокурором звернулася до суду із цим клопотанням, у якому зазначила, що ОСОБА_4 01.02.2025, близько 0845, самовільно залишив місце служби - військову частину НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив час на власний розсуд.
2. У клопотанні слідча просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.
3. Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу слідча мотивувала наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення.
4. У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі.
5. Підозрюваний у суді проти задоволення клопотання слідчої заперечував.
6. Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
7. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 21.02.2025 відкрите кримінальне провадження №62025170040003173, а 14.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
8. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
9. Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
10. За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, я якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
11. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
12. У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
13. У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
14. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
15. З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (можливість переховування від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
16. При цьому суд вважає за можливе визначити підозрюваному заставу, достатню для забезпечення виконання процесуальних обов'язків - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 12 січня 2026 року включно, в умовах державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених законом, у сумі 90 840,00 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі його неявки за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається на користь держави.
У решті клопотання залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Повну ухвалу проголошено 17 листопада 2025 року, о 1210.
Слідчий суддя ОСОБА_1