Справа № 202/10496/25
Провадження № 2-о/202/292/2025
Іменем України
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дребот І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Ворон Д.В.,
учасників справи:
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні померлого чоловіка,-
29 жовтня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просила суд про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 і встановити факт перебування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік ОСОБА_2 . 27 липня 2019 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . До реєстрації шлюбу та після реєстрації заявниця та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство та проживали разом. Заявниця є пенсіонером та непрацездатною особою. За життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та отримував пенсію за віком занятим на підземних роботах з 20.03.1992 року довічно, яку повністю віддавав дружині для оплати комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та інші потреби. Розмір пенсії заявниці складає 4 200,00 грн, тоді як розмір пенсії ОСОБА_2 становив приблизно 21 392,00 грн. 02 вересня 2025 року заявниця, в зв'язку з смертю чоловіка, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою і документами про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За розглядом наданих до пенсійного фонду документів 11 вересня 2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за № 912390174885 заявниці було відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з тих підстав, що нею не надано документів, що підтверджують факт спільного проживання, виданих згідно норм чинного законодавства.
Заявниця написала скаргу 22 вересня 2025 року на яку отримала 21 жовтня 2025 року відповідь? що рішення Івано-Франківського Пенсійного фонду є законним і вона має право звернутись з позовом чи заявою до суду на підтвердження факту спільного проживання з чоловіком, оскільки у неї та чоловіка були різні адреси реєстрації, що не може підтверджувати про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Оскільки заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на перехід на інший вид пенсії по втраті годувальника, вона мусить звернутись до суду з вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2025 року вказана справа надійшла до провадження судді Дребот І.Я.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку окремого провадження. Справу призначено до розгляду на 10.11.2025.
10.11.2025 заявниця в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та посилаючись на обґрунтування наведенні в заяві, просила суд її задовольнити.
10.11.2025 представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами та повідомити останнього про прийняте рішення.
10.11.2025 представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За правилами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 27 липня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який був зареєстрований Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області та складено відповідний актовий запис №392, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 27.07.2019 року.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, про що Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області 25 серпня 2025 року складено відповідний актовий запис №529, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25.08.2025 року.
Відповідно до довідки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-121» від 27.08.2025 року № 68, виданій, ОСОБА_1 1952 року народження, про те, що в кв. АДРЕСА_1 , з нею сумісно проживав без реєстрації чоловік ОСОБА_2 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно акту від 26.08.2025 рік, який підписали мешканці даного будинку АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 ; квартира АДРЕСА_4 - ОСОБА_4 ; квартира АДРЕСА_5 - ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки від 31.03.2022 № 6822-5000613097 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виданій ОСОБА_2 , фактичне місце перебування останнього було зазначено за адресою: АДРЕСА_6 . Аналогічно і було встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31.03.2022 № 6822-5000605801.
Згідно довідки, виданої ОСОБА_2 25.12.2009 року Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, останній перебував на обліку в зазначеному управлінні пенсійного фонду і отримував пенсію за віком зайнятим на підземних роботах з 20.03.1992 року довічно.
З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 серія № НОМЕР_5 вбачається, що останньому призначено пенсію за віком терміном дії: довічно.
З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 серія НОМЕР_6 вбачається, що останній призначено пенсію за віком терміном дії: довічно.
З довідки про доходи № 3004240114894024 виданій ОСОБА_1 вбачається що остання перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.10.2022 року по 31.10.2025 року складає 136 715, 36 грн.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 11.09.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у відповідності до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявницею не надано документів, що підтверджують факт спільного проживання, виданого згідно норм чинного законодавства.
Листом Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.10.2025 року зазначено, що рішенням від 11.09.2025 заявниці було відмовлено в переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки нею не було надано документи, що підтверджують факт спільного проживання , виданих згідно нормами чинного законодавства, а саме органами місцевого самоврядування. Зокрема зазначено, що відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», у разі незгоди з наданою відповіддю, заявниця має право на оскарження рішення в органах вищого рівня або у судовому порядку.
Враховуючи наведене, заявниця звернулась з позовом до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
Так, згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
' Відповідно до ч.ч.1-3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі-Порядку), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У відповідності до п.2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Приписами ч.1 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено: право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду і що померлий виконував обов'язок з утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги зі сторони померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17.
Положеннями п.п. 9 п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 із змінами та доповненнями, до заяви про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника подаються документи про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Пунктом 2.11 вищевказаного Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно довідки, виданої ОСОБА_2 25.12.2009 року Управлінням пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, останній перебував на обліку в зазначеному управлінні пенсійного фонду і отримував пенсію за віком зайнятим на підземних роботах з 20.03.1992 року довічно.
З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_2 серія № НОМЕР_5 вбачається, що останньому призначено пенсію за віком терміном дії: довічно.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в одному дворі в сусідніх будинках. Знає цю сім'ю з 2016 року.Перебувала з ними в дружніх відносинах. Оскільки пенсія ОСОБА_2 значно перевищувала розмір пенсії ОСОБА_1 всі витрати родини покривались пенсією померлого чоловіка.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є сусідкою заявниці по справі ОСОБА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Зазначила, що вона товаришує з заявницею та товаришувала з померлим ОСОБА_2 , який був чоловіком заявниці та вказала, що ОСОБА_2 повністю утримував ОСОБА_1 , оскільки вона мала дуже маленьку пенсію.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2 , постійно мешкаючи разом з ним. Допомога, яка надавалась ОСОБА_2 була для позивача постійним і основним джерелом засобів до існування. Так, розмір його пенсії в рази перевищував пенсію за віком заявниці.
Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що з метою захисту права позивача на пенсійне забезпечення позовна заява в частині заявлених вимог про встановлення факту перебування на утриманні підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження факту перебування на утриманні, його встановлення не пов'язується з вирішенням спору, оскільки ГУ ПФ України не оскаржує право ОСОБА_1 на отримання пенсії, а встановлення заявленого факту є необхідним для подальшого подання заявником документа, що засвідчував би перебування її на утриманні померлого чоловіка, і встановлення вищевказаного факту в порядку окремого провадження не суперечить нормам процесуального права, тому дана справа має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
За таких обставин підстав для залишення позовних вимог без розгляду або закриття провадження суд не вбачає.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні померлого чоловіка - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя І.Я. Дребот