Справа № 202/9991/24
Провадження № 2/202/829/2025
17 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 202/9991/24
за позовом
Дніпровської міської ради
до
ОСОБА_1
третя особа, яка не заявила самостійних вимог щодо предмету спору
Шоста державна нотаріальна контора
про визнання спадщини відумерлою -
за участю
представника позивача - Скосарева І.Д.
представника відповідачів - адвоката Ващенка О.В.
12.08.2024 Дніпровська міська рада звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 23.05.1973 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Індустріальної районної ради від 07.03.1973 року за №151, зареєстрованого в Дніпропетровському міжміському бюро технічної інвентаризації 03.05. 1973 року в реєстровій книзі № 289 за № 64.
За життя, 17.04.2001 року, ОСОБА_2 зробив у банку на випадок своєї смерті заповідальне розпорядження на ім'я ОСОБА_1 та на ім'я ОСОБА_3 .
Заповіту на належну йому частину домоволодіння ОСОБА_2 не залишив.
У строк, визначений статтею 1270 ЦК України, ОСОБА_1 звернулася до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Також із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 та
ОСОБА_4
16.05.2005 року Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на банківський вклад.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2024 по справі № 202/13304/23, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 відмовлено.
Отже, враховуючи обставини, встановлені в ході розгляду судової справи
№ 202/13304/23, законні спадкоємці після смерті ОСОБА_2 за заповітом та за законом відсутні.
Таким чином, у Дніпровської міської ради наявні правові підстави, передбачені положеннями статті 1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 , оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після її смерті будь-хто не оформив, рішення суду про встановлення юридичних фактів відносно померлого відсутні, а відтак відповідач не є тією особою, яка має право на спадкування спірного майна.
Враховуючи викладене просили суд визнати відумерлою спадщину, що складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати її у власність територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради.
19.08.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження та відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов, а третій особі пояснень.
31.10.2024 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов у якому зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки вона є спадкоємицею четвертої черги померлого ОСОБА_2 , так як проживала з ним понад п'ять років до часу відкриття спадщини. Просила у задоволені позову відмовити.
Відповідь на відзив до суду відповідачем не подана.
30.01.2025 підготовче провадження закрите, справа призначена до розгляду по суті.
20.03.2025 судом витребувана копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача - адвокат Ващенко О.В просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Представник третьої особи, який про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у судове засіданні не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори, та повідомив, що спадкова справа знаходиться на зберіганні у Державному нотаріальному архіві Дніпропетровської області.
24.07.2025 судом витребувана копія спадкової справи з Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області.
27.08.2025 до суду надійшла копія спадкової справи.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до свідоцтва про право власності від 23 травня 1973 року, виданого виконкомом міської ради, ОСОБА_2 належала 1/2 частина домоволодіння по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 15.10.2004.
23 листопада 2004 року до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги звернулася ОСОБА_4 , яка зазначила, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю з 1967 року по день його смерті. На підставі її заяви була заведена спадкова справа №1018/2004.
З матеріалів спадкової справи судом встановлено, що також з заявою про прийняття спадщини 16 березня 2005 року звернувся ОСОБА_3 , який зазначив, що помер його брат ОСОБА_2 та все спадкове майно, що залишилося після його смерті він приймає.
04 квітня 2005 року з заявою про прийняття спадщини звернулася відповідач ОСОБА_1 , яка зазначила, що приймає спадкове майно за заповідальним розпорядженням.
16 травня 2005 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Подушко Н.А. видано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на 67 % грошового вкладу в ЗАТ КБ «ПриватБанк».
22 липня 2005 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Бабиніну О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповідальним розпорядженням на 33 % грошового вкладу в ЗАТ КБ «ПриватБанк».
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. Згідно з витягом зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася.
Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори від 17 березня 2021 року відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 . Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом мотивована відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини позивача зі спадкодавцем.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2023 року у справі №202/7493/21 ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позову до ОСОБА_4 , треті особи - Шоста Дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом у зв'язку з неналежністю відповідача. При цьому відзначено, що інших висновків щодо обставин справи суд не робить.
Вказаним рішенням суду встановлено, та не підлягає доказування, у відповідності до ч.5 ст.82 ЦПК України, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2024 по справі № 202/13304/23, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Вказаним рішенням встановлено, та, у відповідності до ч.5 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню те, що ОСОБА_1 не є спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_2 .
Таким чином, оскільки брат ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і спадкова справа після смерті його смерті не заводилася, тобто спадкоємців після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено, а ОСОБА_1 не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , то судом встановлено, що спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.
Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. (ст. 1258 ЦК України)
Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.
До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов'язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 202/5154/21 (провадження № 61-10518св22).
Крім того, розглядаючи проблему застосування цивільного та цивільного процесуального законодавства при визнанні спадщини відумерлою з точки зору процедур розгляду таких справ та способу захисту інтересу територіальної громади на спадкове майно, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15 (провадження № 14-190цс20) вказала, що інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. За таких обставин слід дійти висновку, що такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не відносяться. На користь цього висновку свідчить також розміщення норм права про можливість визнання спадщини відумерлою саме у книзі шостій ЦК України «Спадкове право».
У справі, яка розглядається, суд виходить із того, що ДМР є особою, інтерес якої полягає у реалізації положень статті 1277 ЦК України та переході спірної квартири у власність територіальної громади.
За встановлених фактичних обставин справи, тобто ураховуючи відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , належна йому на праві власності на час відкриття спадщини частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі положень статті 1277 ЦК України повинна перейти у власність територіальної громади міста Дніпра, а відтак суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою.
Визнати за територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . (тип майна: домоволодіння; реєстраційний номер: 22916884).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склала 17.11.2025
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО