Справа № 450/4095/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 33/811/1659/25 Доповідач: Галапац І. І.
13 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Подоляка Богдана Романовича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Подоляка Б.Р.,
представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Назаркевича С.М.
цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Згідно постанови судді 01 липня 2025 року о 18 год. 30 хв. на 547 км. + 80 м. автодороги «Київ-Чоп» в с. Солонка, Львівського р-ну, Львівської обл., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «БМВ» номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце події, неповідомивши при цьому орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10 а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Подоляк Б.Р. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, передчасною у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що суддя місцевого суду, розглядаючи справу за відсутності ОСОБА_1 , який був позбавлений можливості подати докази на спростування пред'явленого йому звинувачення, поза увагою залишив ту обставину, що станом на 18 вересня 2025 року постанова №450/4095/25 була оскаржена в апеляційному порядку та не набрала законної сили. Стверджує, що ОСОБА_1 не покидав місце ДТП і наявні у справі матеріали не містять доказів зворотнього. Вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення є надміру суворим і таким, що не відповідає тяжкості адміністративного правопорушення та особі порушника. Звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції не було встановлено обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , не враховано факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за період 01 липня 2025 року чи вчинення ним адміністративного правопорушення умисно; шкоди життю та здоров'ю учасникам ДТП, яка настала 01 липня 2025 року, завдано не було; при цьому, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки БМВ застрахована в установленому законом порядку, а відтак, матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП, буде відшкодована потерпілій стороні страховиком.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року, мотивуючи тим, що останній день строку подання апеляційної скарги припадає на 28 вересня 2025 року, який є вихідним днем, а апеляційна скарга подана в понеділок 29 вересня 2025 року, тобто наступного дня після робочого дня; скасувати оскаржувану постанову провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат Подоляк Б.Р, змінив свої апеляційні вимоги та просив змінити постанову суду першої інстанції в частині призначення покарання та накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу.
Поряд з цим, правопорушник ОСОБА_1 подав заяву, згідно якої свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП визнав, щиро розкаявся, просив накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, оскільки право керування транспортними засобами є для нього єдиним джерелом доходу, а також автомобіль йому потрібен для перевезення непрацездатного батька, який фактично не може самостійно пересуватися.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Подоляка Б.Р., який підтримав апеляційну скаргу, однак змінив вимоги та просив постанову суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання, думку представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Назаркевича С.М., який не заперечив щодо зміни постанови місцевого суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Апеляційний суд не вирішує питання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що адвокат Подоляк Б.Р. такого строку не пропустив.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При цьому положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 440173 від 01 вересня 2025 року; копіями схеми місця ДТП від 07 липня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 01 липня 2025 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 440164 від 01 вересня 2025 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року, яким суддя районного суду дав належну оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд не в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, за наявності в санкції ст. 122-4 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд в своїй постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією вказаної статті.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги адвоката Подоляка Б.Р. щодо необгрунтованого застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування строком на 1 рік за наявних у справі обставин заслуговують на увагу.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що правопорушник ОСОБА_1 вину свою визнає, щиро розкаюється, транспортний засіб для нього являється єдиним джерелом доходу та потрібен для перевезення непрацездатного батька, який не може самостійно пересуватися, а також відсутність обтяжуючих обставини.
Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову судді районного суду слід змінити, обравши ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП у межах санкції даної статті, а саме у вигляді штрафу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Подоляка Б.Р. - задоволити, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП змінити в частині призначення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави.
У решті постанову залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.