Дата документу 13.11.2025 Справа № 336/6672/25
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 336/6672/25 Пр. № 22-ц/807/1969/25Головуючий у 1 інстанції: Турчинський М.І. Суддя-доповідач Гончар М.С.
13 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОПОЛІС-1» про стягнення заборгованості з заробітної плати - компенсації за невикористану відпустку
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-3), в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з заробітної плати в сумі 201856,00 грн.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Турчинського М.І. (а.с.5).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2025 року (а.с.19) вищезазначену позовну заяву позивача у цій справі визнано неподаною та повернуто останньому.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с.23-26, 36-39) просив поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження.
26.09.2025 року до апеляційного суду надійшла вищезазначена справа разом з апеляційною скаргою (а.с.31). В автоматизованому порядку 26.09.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Подліянову Г.С. (а.с.32). Ухвалою апеляційного суду від 01.10.2025 року (а.с.33) апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху, які було усунуто 09.10.2025 року (а.с.35-39). В автоматизованому порядку 14.10.2025 року суддею Трофимовою Д.А. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с.42-43). Ухвалою апеляційного суду клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, строк поновлено, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 14.10.2025 року (а.с.44), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.45) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Оскільки, згідно зі ст. 353 ч. 1 п. 6 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо … повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах … 6 … частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Самовідводи відсутні, відводів у цій справі не заявлено.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи вищезазначену позовну заяву позивача у цій справі, керувався ст. 185 ч. 3 ЦПК України та виходив із такого.
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04.08.2025р. позовна заява була залишена без руху (а.с.9):«Позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі приписів ст.175 ЦПК України, виходячи з наступного. В позовній заяві позивач обрахував суму заборгованості із заробітної платні - компенсації за невикористану відпустку у період роботи з 01.01.2017р. по 31.01.2024р. В обґрунтування суми стягнення заборгованості позивач навів розрахунок боргу, яка не відповідає встановленій методиці, яка визначена Постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної платі», що не можна вважати обґрунтованим розрахунком суми боргу. Разом з тим, відповідно до приписів статті ч.2 статті 233 Кодексів законів про працю України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Відповідно до відомостей позовної заяви, позивач звільнений з роботи 10.04.2024р., позовна заява подана до суду 12.07.2025р. (відповідно до поштового штемпелю), тобто позов пред'явлений поза строками, визначеними ч.2 ст.233 КЗпПУ. Натомість позивачем при зверненні до суду не було наведено поважних причин пропуску зазначеного строку. Суд звертає увагу позивача на положення статті 234 КЗпПУ, якою регламентовано: у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. Зазначені обставини перешкоджають для відкриття провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків в частині надання обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми, зазначення поважних причин пропуску строку для звернення до суду - протягом 5 днів з дня отримання ухвали…».
Судом зокрема було вказано на невідповідність наведеного позивачем розрахунку суми, яка заявлена з відповідача до стягнення та звернуто увагу на приписи статті 233 Кодексу законів про працю України.
14 серпня 2025р. на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Никоненка О.В., в якому зазначені норми законодавства та правові позиції судових органів (ас. 16-18).
Фактично вказані недоліки позовної заяви не було усунуто, зокрема не долучено розрахунок заявленої до стягнення суми, проведений відповідно до вимог законодавства.
Позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху 19 серпня 2025 року (а.с. 21), однак заяв або клопотань від позивача на адресу суду не надходило.
За положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вимогам законності та обґрунтованості вищевказана ухвала суду першої інстанції у цій справі не відповідає.
Оскільки, суд першої інстанції не мав взагалі на стадії вирішення питання про відкриття провадження у цій справі надавати оцінку:
- обґрунтованості (необґрунтованості) наведеного у позові позивача розрахунку сум заборгованості із заробітної платні - компенсації за невикористану відпустку відповідача перед позивачем у період роботи з 01.01.2017 р. по 31.01.2024 р. (викладеному позивачем прямо в його вищезазначеному позові у цій справі - а.с. 2) та зокрема на відповідність (невідповідність) останнього методиці, яка визначена постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної платі»;
- пропуску (не пропуску) строку звернення до суду із вищезазначеним позовом позивача, передбаченого ст. 233 КЗпП України,
та, відповідно, не мав права за результатами такої оцінки на стадії вирішення питання про відкриття провадження у цій справі взагалі залишати без руху вищезазначений позов позивача у цій справі та, як наслідок у подальшому, визнавати неподаним та повертати позивачу.
Так як, позивач ОСОБА_1 , у якого у тому числі є представник - адвокат Никоненко О.О. (а.с. 14-15) у цій справі, який, відповідно, останній є фахівцем у галузі права, здійснює захист свого права в силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦПК України на свій розсуд.
А позовна заява в силу вимог ст. 175 ч. 3 ЦПК України повинна містити лише:
-п. 5:
= виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
= та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини,…копії яких додано до заяви;
-п. 8:
= перелік документів та доказів, що додаються до заяви.
Позивач не зобов'язаний надавати до свого вищезазначеного позову у цій справі взагалі будь-які докази суду (будь-який розрахунок тощо), якщо не вважає це за доцільне, оскільки зазначення та надання будь-яких доказів є правом, а не обов'язком позивача.
Проте, здійснюючи правосуддя, суд захищає права …фізичних осіб…у спосіб, визначений законом…(ст. 5 ч. 1 ЦПК України).
В силу вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
-сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4);
-роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3 - у цій справу це право позивача у подальшому вже після вирішення питання про відкриття провадження у цій справі - надати (не надати) відповідний розрахунок заборгованості заявити чи не заявити клопотання про поновлення строку на подачу вищезазначеного позову до суду, а також наслідки ненадання останніх, а саме те, що суд буде розглядати справу за наявними у цій справі матеріалами та доказами та, відповідно, може:
-за відсутності відповідного розрахунку позивача - визнати у подальшому за результатами його оцінки вже лише в порядку ст. 89 ЦПК України вищезазначений розрахунок позивача заборгованості з заробітної плати відповідача обґрунтованим чи необґрунтованим та, відповідно, задовольнити чи не задовольнити вищезазначений позов позивача у цій справі по суті;
-за відсутності відповідного клопотання позивача про поновлення строку на подачу вищезазначеного позову до суду, якщо останній дійсно пропущений, за наявності порушеного права позивача - відмовити у задоволенні позову позивача у цій справі саме через пропуск цього строку незалежно від наявності (відсутності) заяви відповідача про останнє.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання про відкриття провадження у справі) до суду першої інстанції.
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2025 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова апеляційним судом складена 13.11.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.