Справа № 297/2423/21
13.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/693/25 за апеляційною скаргоюОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 .
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , та просив визнати бездіяльність останнього протиправною та зобов'язати належним чином, у відповідності до вимог ст. 220 КПК України, розглянути його клопотання та прийняти мотивоване рішення про його задоволення або відмову із врученням копії постанови.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що з огляду на викладені фактичні обставини справи, оцінивши предмет поданої ОСОБА_5 скарги, та прийшов до висновку, що заявником подано скаргу, предмет якої не входить в перелік підстав для оскарження, що визначений ст. 303 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки обмежує його право на оскарження бездіяльності слідчого, передбачене законом. Зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Посилається, що у його випадку, клопотання було подане відповідно до ст.220 КПК України, але в установлений строк не розглянуте, рішення не прийнято та копію постанови він не отримав, тобто має місце бездіяльність, яка прямо підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Просить суд, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження за його скаргою на бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 та розглянути її по суті.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності скаржника ОСОБА_5 та представника прокуратури, неявка яких, із огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: орган прокуратури та скаржник належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин неявки та заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день від прокурора та скаржника не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення відхиляються з таких підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ці вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею дотримано.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою на дії саме слідчого, дізнавача чи прокурора і не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, що передбачає правила розгляду клопотань на стадії досудового розслідування.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із скаргою, у якій просив зокрема, визнати бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 протиправною та зобов'язати останнього належним чином, у відповідності до вимог ст. 220 КПК України, розглянути його клопотання та прийняти мотивоване рішення про його задоволення або відмову із врученням копії постанови.
Зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_5 із відповіді поліції від 01.09.2025 було відомо, що 20.08.2025 в рамках кримінального провадження №12021078060000066 був допитаний в якості свідка гр-н ОСОБА_7 .
Згідно повідомлення начальника СД Берегівського РВ ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_6 №115627 від 01.09.2025, яке наявне у матеріалах провадження, слідує, що 20.08.2025 в рамках кримінального провадження №12021078060000066 був допитаний в якості свідка гр-н ОСОБА_7 .
З огляду на зазначене, апеляційний вважає, що начальником СД Берегівського РВ ГУНП у Закарпатській області клопотання заявника про проведення слідчих (розшукових) дій фактично було задоволено та надано ОСОБА_5 відповідь.
Відтак, оцінюючи обґрунтованість поданої скарги та беручи до уваги, що ОСОБА_5 не було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що вимоги даної скарги не є предметом судового розгляду у відповідності до положень ст. 303 КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , оскільки така відповідно до ст. 303 КПК України, оскарженню не підлягає.
Тобто ч. 4 ст. 304 КПК України регулює дії слідчого судді щодо вирішення ним процесуального питання про те, чи повинен він взагалі здійснювати судовий розгляд за доводами конкретної скарги по суті і на цій стадії КПК не наділяє слідчого суддю правом з'ясовувати обґрунтованість доводів особи, яка звернулася зі скаргою, щодо необхідності її задоволення, оскільки вказаною статтею закріплено імперативне правило, у відповідності до якого, в разі отримання скарги на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню на відповідній стадії, суддя повинен постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Тому, висновок слідчого судді про те, що заявником подано скаргу, в частині якої предмет не входить у перелік підстав для оскарження, що визначений ст. 303 КПК України, ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах провадження.
Наведене кореспондується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, відображеної у постанові від 26 березня 2019 року у справі №807/1456/17, згідно якої наведений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпаним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, слідчий суддя встановивши, що вимоги скарги ОСОБА_5 не входять до переліку, рішень, дій чи бездіяльності, визначених в ст. 303 КПК України, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою.
Враховуючи наведене, не підлягають задоволенню доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі та прохання про скасування оскаржуваної ухвали,відкриття провадження за його скаргою на бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 та розгляд її по суті, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України, скаржник має право звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які були б безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Отже, рішення слідчого судді є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги сторони захисту, є такими, що не підлягають задоволенню.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність начальника СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді