Справа № 306/1421/24
Іменем України
16 жовтня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Собослоя Г.Г
суддів: Мацунича М.В., Кожух О.А.
за участі секретаря судового засідання: Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Роман Богданович, на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2025 року, постановлену в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еко-Житло" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , де треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарас Олександра Василівна та ОСОБА_3 , про визнання права користування чужою земельною ділянкою для забудови, продовження строку користування чужою земельною ділянкою для забудови та внесення відомостей до Державного реєстру
встановив:
У липні 2024 року ТОВ "Будівельна компанія "Еко-Житло" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , де треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. та ОСОБА_3 про визнання права користування чужою земельною ділянкою для забудови, продовження строку користування чужою земельною ділянкою для забудови та внесення відомостей до Державного реєстру.
Представник позивача звернулася з клопотанням, у якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та /або будь-яким іншим особам здійснювати забудову (на будь-якій стадії будівництва) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею 0,8571 га; кадастровий номер 2124084401:06:001:0276, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1525142921240) будь-яким об'єктами будівництва, заборонивши державним реєстраторам та іншим суб'єктам у сфері державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії щодо внесення записів про реєстрацію речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності будь-яким особам крім позивача.
Заява мотивована тим, що 09.04.2024 приватним нотаріусом (третьою особою) Тарас О.В. прийнято рішення про припинення права забудови земельної ділянки позивачем та внесено відомості до Держаного реєстру речових прав і того ж дня відповідачем ОСОБА_2 відчужено земельну ділянку співвідповідачу ОСОБА_1 і реєстрація права власності на згадану земельну ділянку за новим власником відбулася без зазначення права позивача забудови земельної ділянки (суперфіцію). Зазначає, що відчуження земельної ділянки не зберегло речове право позивача, оскільки на момент його відчуження таке було припинене. Вважає, що існує цілком обгрунтований ризик, що ОСОБА_1 розпочне використовувати земельну ділянку за її цільовим призначення (для будівництва обслуговування багатоквартирного житлового будинку), а тому просив вжити вищевказані заходи забезпечення позову.
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2025 року клопотання задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 та/або будь-яким іншим особам здійснювати забудову (на будь-якій стадії будівництва) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; загальна площа 0,8571 га; кадастровий номер 2124084401:06:001:0276, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1525142921240) будь-якими об'єктами будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини).
Заборонено державним реєстраторам та іншим суб'єктам у сфері державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо внесення записів про реєстрацію речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, а саме:
- реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцій) за будь-якими особами, крім позивача;
-реєстрацію права оренди земельної ділянки за будь-якими особами;
-реєстрацію інших речових прав відповідно до закону за будь-якими особами.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Р.Б., подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставних та помилкових висновків про те, що існують підстави для забезпечення позову. При цьому позивачем не доведено того, що існують підстави вважати, що відповідачем вчинятися дії щодо забудови спірної земельної ділянки, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Крім цього вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим позовним вимогам та порушують право відповідача на володіння належної їй земельної ділянки. Недотримання справедливого балансу при втручанні у право власності на належну апелянту земельну ділянку є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє - адвокат Олійник Р.Б. просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду, якою забезпечено позов.
Представник ТОВ "Будівельна компанія "Еко-Житло" Білан Л.М. в судовому засіданні, яке проведено в режимі відеоконференції, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами існує спір щодо користування земельною ділянкою.
Встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 18.09.2018 року, державним реєстратором внесено запис про право забудови земельної ділянки (суперфіцій) загальною площею 0,8571 га; кадастровий номер 2124084401:06:001:0276, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору укладеного між землевласником ОСОБА_2 та землекористувачем ТОВ "Будівельна компанія "Еко-Житло", яке, 09.04.2024 припинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. (індексний номер рішення 72495464) і того ж дня - 09.04.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу згаданої земельної ділянки, відповідно до якого остання стала її власником (т.1 а.с.29-31).
За наказом Міністерства юстиції України №2183/5 від 23.07.2024 рвизнано прийнятим з порушенням ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 09.04.2024 №72495465 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас О.В. (т.2 а.с.80).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 09.04.2024, право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 без будь-яких застережень (т. 2 а.с.108-109).
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2025 року заборонено ОСОБА_1 та/або будь-яким іншим особам здійснювати забудову (на будь-якій стадії будівництва) земельної ділянки та проводити реєстрацію права забудови та інших речових прав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Крім цього, беручи до уваги Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 у справі №756/2609/20 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник послався на те, що відсутність заборони щодо забудови спірної земельної ділянки може суттєво ускладнити виконання рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, даний вид забезпечення позову є співмірним із поданим позовом.
Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх і законних підстав щодо вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування узвали суду.
Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Олійник Роман Богданович, залишити без задоволення.
Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: