Справа № 686/23446/25
Провадження № 2/686/7597/25
17 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В квітні 2025 року ТОВ « Фінпром Маркет» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 06.05.2021 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1111579 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 1ATQDgJGc9, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
21.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ « Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1111579 від 06.05.2021.
31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1111579 від 06.05.2021, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 12376 грн., з яких 4000 грн. сума заборгованості за основним боргом, 8376,00 грн. заборгованість за процентами та понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
06.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1111579 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,49 % в день (знижена процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 1ATQDgJGc9, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачка шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від позивача прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 2 договору позики сторони погодили наступні умови позики :
дата надання позики : 06.05.2021,
дата повернення позики : 05.06.2021,
розмір зниженої процентної ставки : 0,49% в день,
розмір базової процентної ставки : 1,99% в день,
орієнтовна реальна річна процента ставка : 178,85%,
орієнтовна загальна вартість позики : 4588,00 грн.
Згідно платіжної інструкції від 06.05.2021 на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано 4000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 15.07.2025 № КД-000037551/ТНПП, банківською випискою за платіжною карткою НОМЕР_1 .
Пунктом 3 договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п. 10 договору позики інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору.
21.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1111579 від 06.05.2021.
31.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 1111579 від 06.05.2021.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінпром Маркет» станом на 03.09.2021 за договором позики утворилась заборгованість в сумі 12 376 грн., зокрема:
4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
8376,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (за період з 06.05.2021 по 03.09.2021).
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Аналіз розрахунку суми заборгованості за договором свідчать про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору, зокрема, починаючи з 06.06.2021 по 03.09.2021 нарахована сума відсотків становить 6576 грн.
Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Як вбачається з умов пунктів 2. договору, кредит надається строком на 30 днів з 06.05.2021, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (дата платежу): 05.06.2021.
Отже, за вказаними умовами договору позики № 1111579 від 06.05.2021 сторони погодили строк його дії до 05.06.2021, тому починаючи із зазначеної дати, позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Доводи представника позивача щодо застосування п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, яким передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування, слід відхилити з огляду на наступне.
Указані Правила не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці правила розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи договір позики.
Отже,за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила надання позики, відсутності в договорі домовленості сторін про порядок нарахування процентів після спливу строку кредитування, надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору позики.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Згідно розрахунку заборгованості позивач здійснював нарахування процентів за користування позикою в розмірі 1,99% в день, при цьому відповідачка 588 грн., які позивач зарахував в погашення процентів, отже заборгованість за процентами за погоджений сторонами строк кредитування становить 1800 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованості за договором позики № 1111579 від 06.05.2021 підлягають задоволенню частково та слід стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 5 800 грн. 00 коп., в т.ч. 4000 грн. за тілом позики, 1800,00 грн. проценти за позикою.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О. надала ордер на надання правничої (правової) допомоги виданого на підставі договору №01-11/24 від 01.11.2024 року, витяг з акту № 14-П приймання-передачі від 19.05.2025 та платіжну інструкцію від 19.05.2025 щодо оплати акту №14-П приймання наданої правничої допомоги від 19.05.2025.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».
При зверненні до суду ТзОВ «ФК «Фінпром Маркет» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (46,86%), а саме судовий збір в розмірі 1 135 грн. 14 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 640 грн. 10 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-281, 353 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 549, 628, 634, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1111579 від 06.05.2021 в розмірі 5 800 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 135 грн. 14 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 1 640 грн. 10 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 17.11.2025.
Суддя: