Справа № 683/2797/25
2/683/1605/2025
17 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.
з участю секретаря Васічевої О.В.
розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/2797/25, номер провадження 2/683/1605/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
У вересні 2025 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») Ткаченко Ю.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 8959859 від 21.04.2025 року у розмірі 26 641 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 6 800 грн; заборгованості за відсотками - 5 120 грн; заборгованості за комісією - 1 173 грн; заборгованості за пенею/неустойкою - 13 548 грн, а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21.04.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8959859, відповідно до умов якого відповідачу надано фінансовий кредит в розмірі 6 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію в порядку та на умовах, визначених цим договором. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.
26 червня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №26/06/25, згідно з яким ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зокрема і за кредитним договором № 8959859 від 21.04.2025 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 26 641 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу - 6 800 грн; заборгованості за відсотками - 5 120 грн; заборгованості за комісією - 1 173 грн; заборгованості за пенею/неустойкою - 13 548 грн, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29.09.2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29.09.2025 року, не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (043056) укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8959859, відповідно до якого ОСОБА_1 надається кредит у розмірі 6 800 грн на строк 361 днів (з 21.04.2025 року по 16.04.2026 року), а ОСОБА_1 зобов'язується повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі згідно з погодженим графіком платежів, процентна ставка (фіксована) складає 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 173 грн). У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування кредитом) нараховується неустойка в розмірі 340 грн за кожен день понадстрокового користування.
Відповідно до п.2.1 договору, кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.
Пунктом 10.1.2 договору, ОСОБА_1 підтвердила, що вона до моменту підписання договору вивчила умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та 21.04.2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 6 800 грн на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції від 21.04.2025 року. Крім того, отримання коштів у розмірі 6 800 грн, підтверджується випискою руху коштів по картці відповідача, витребуваною ухвалою суду від 29.09.2025 року у АТ «Універсал Банк».
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов'язок кредитодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за договором здійснюється кредитодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника (п.10.1.10 договору).
26 червня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №26/06/25, згідно з яким ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зокрема і за кредитним договором № 8959859 від 21.04.2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією прав вимог №26/06/25-01 від 26.06.2025 року.
Зазначені обставини підтверджуються: копією платіжної інструкції від 21.04.2025 року; копією договору кредитної лінії (Надійний) № 8959859 від 21.04.2025 року; копією довідки про ідентифікацію; копією договору факторингу №25/06/25 від 26.06.2025 року; копією реєстру прав вимоги №26/06/25-01 від 26.06.2025 року.
Встановлено, що ТОВ «Фінпром Маркет» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного договору факторингу№25/06/25 від 26.06.2025 року.
Зважаючи на відсутність заперечень відповідача, суд вважає доведеним розмір заборгованості за основною сумою боргу - 6 800 грн, заборгованості за відсотками - 5 120 грн та заборгованості за комісією - 1 173 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені/неустойки у розмірі 13 548 грн, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки нарахування позивачем неустойки в сумі 13 548 грн здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.
При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13 093 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн; заборгованість за відсотками - 5 120 грн; заборгованість за комісією - 1 173 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позовна заява ТОВ «Фінпром Маркет» подана через «Електронний суд». Тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, в сумі 2 422,40 грн.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 26 641 грн, а задоволено на суму 13 093 грн, тобто на 49,14% (13 093 х 100 : 26 641).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1 190,36 грн, пропорційно до задоволеної частини вимог (2 422,40 грн х 49,14%), судового збору.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, витяг з акту №1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, згідно якого сума витрат на професійну правничу допомогу становить 4 500 грн, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги що є Додатком №1 до Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, а також платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579938899.1 від 05.09.2025 року.
З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, враховуючи наведене та на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача відшкодування витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2 211,30 грн (4 500 х 49,14%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 8959859 від 21.04.2025 року в розмірі 13 093 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн; заборгованість за відсотками - 5 120 грн; заборгованість за комісією - 1 173 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1 190,36 грн судового збору та 2 211,30 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місце знаходження: вул. Садова, 31/33, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: