Справа № 682/3044/25
Провадження № 2-а/682/57/2025
17 листопада 2025 року м.Славута
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позов не відповідає у повній мірі вимогам ст.160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Так, позивачеві слід зазначити у позові, окрім повного найменування відповідача відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2025 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом цього позову є вимога немайнового характеру.
Разом з тим у Постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 сформовано правовий висновок про те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В порушення ч.3 ст.161 КАС України, позивачем до позовної заяви не долучено докази про сплату судового збору з посиланням на звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", оскільки позивач є учасником бойових дій.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати збору, зокрема, звільняються:
1) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (п. 12);
2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (п. 13).
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону № 3551-XII. (Постанова КАС ВС №600/1927/23 від 12.12.2023 року).
Предметом спору в цій справі є правомірність дій особи, які містять ознаки адміністративного правопорушення та наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. По суті, це спір про наявність у діях особи складу адміністративного проступку та законність накладення відповідного стягнення. Тобто цей спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов'язку чи виконання службових обов'язків.
Правовий висновок щодо застосування вказаної норми виключно в контексті статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викладений у постанові ВП ВС від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, є конкретним та однозначним - таким, що позбавляє можливості застосувати п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справі, що розглядається.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Головуючий суддя Н.В.Матвєєва