Справа № 676/5102/25
Номер провадження 2/676/2797/25
(з а о ч н е)
17 листопада 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Дармограй А.Т., через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 515655-КС-001 від 09.11.2024 року в розмірі 87 880,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.11.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 515655-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надавши позичальнику грошові кошти, в розмірі 26 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, тому, станом на 22.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 87 880,00 грн., з яких: 26 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 43 680,00 грн. - сума прострочених платежів по процентам, 13 000,00 грн. - сума заборгованості по штрафам; 5 200,00 - сума прострочених платежів за комісією, в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак направила заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.274 ЦПК України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 09.11.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 515655-КС-001, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 26 000,00 грн., строком на 24 тижні, тобто до 26.04.2025 року, зі сплатою процентної ставки в день 1%, яка є фіксована, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 26 0000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується копією анкети клієнта та листом АТ «Ідеал Банк» за вх. № Л-БТ-2025/3318 від 21.08.2025 року з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 09.11.2024 року по 26.04.2025 року.
Так, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач взятих на себе зобов'язань перед позивачем належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 22.06.2025 року має заборгованість в загальному розмірі 87 880,00 грн., з яких: 26 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 43 680,00 грн. - сума прострочених платежів по процентам, 13 000,00 грн. - сума заборгованості по штрафам; 5 200,00 - сума прострочених платежів за комісією.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст.ст.610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
В силу ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Оскільки Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 515655-КС-001 від 09.11.2024 року підписані відповідачем ОСОБА_1 , шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому вони укладені з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідач станом на 22.06.2025 року заборгував ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 69 680,00 грн., з яких 26 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 43 680,00 грн. - сума прострочених платежів по процентам, та добровільно не сплачує борг, то з метою захисту прав позивача, як сторони Кредитного договору, з ОСОБА_1 на його користь необхідно стягнути вказані кошти в примусовому порядку.
Щодо стягнення комісії в розмірі 5 200,00 грн, то суд зазначає наступне.
Умови розрахунку та стягнення комісії за надання кредиту зазначені в п.2.5 кредитного договору № 515655-КС-001 від 09.11.2024 року і становить 5 200,00 грн. за надання кредиту.
Водночас, згідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст ст.11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.
Так, пунктом 2.5 кредитного договору № 515655-КС-001 від 09.11.2024 року комісія за надання фактично встановлено плату позичальника за надання кредиту та інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи викладене, слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 000,00 грн суми заборгованості по штрафам, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 року, затвердженому Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, - до 05.11.2025 року.
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача 13 000,00 грн суми заборгованості по штрафам, задоволенню не підлягає.
За змістом ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1, та ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із платіжної інструкції № 9259 від 10.07.2025 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн.
Позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено на 79,29%, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 920,72 грн.
На підставі ст.ст.16, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором про надання кредиту № 515655-КС-001 від 09.11.2024 року в розмірі 69 680,00 грн., з яких: 26 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 43 680,00 грн. - сума прострочених платежів по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 920,72 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411, м. Київ поштовий індекс 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій