Справа №676/5247/24
Номер провадження 2/676/357/25
18 березня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.,
з участю секретаря Михайловської І.А.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про зняття арешту,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій област про зняття арешту з майна.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.01.1997 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, який був співвласником зазаначеної квартири. Позивач як дружина та спадкоємець першої черги за законом звернулась із заявою про прийняття спадщини, але було повідомлено, що квартира арештована, арешт зареєстрований Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою 20.06.2007 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів на нерухоме майно на підставі ухвали Кам'нець-Подільського міськрайонного суду від 04.10.1996 р. Також згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зазначено власником майна є ОСОБА_2 , таке прізвище взагалі невідоме. Вироком Кам'янець-Поділського міськрайонного суду від 18.06.1996 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 140 КК України з конфіскацією майна, належного їм на праві власності. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Накладення арешту на квартиру вважає необгрунтованим і таким що порушує її право на володіння та розпорядження майном.
Просить зняти арешт, який накладено на квартиру, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 5172316, зареєстрований 20.06.2007 Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження ухвала б/н від 04.10.1996 р.
Рух справи.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.01.2025 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутності, позов просить задовольнити.
ПредставникГоловного управління ДПС у Хмельницькій області в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, подала відзив на позов. Заперечила проти задоволення позову, мотивує тим, що в позовній заяві жодним чином не зазначено, який саме безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами має Головне управління ДПС у Хмельницькій області, та, які саме, на думку позивача, права, свободи чи інтереси позивача порушило Головне управління ДПС у Хмельницькій області, і тому є відповідачем у цивільній справі. Позивач просить суд скасувати обтяження у вигляді арешту майна, при цьому, Головне управління ДПС у Хмельницькій області не наділене відповідними повноваженнями, і тому є неналежним відповідачем у цій справі. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи в повному обсязі, суд встановив наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 січня 1997 року. Право власності зареєстровано Кам'янець-Подільським МБТІ за №25-8516 від 23.01.1997 р.
Згідно довідки КП «УК «Господар» № 93 від 02.02.2021 р. за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 06.01.2021 р.
З метою оформлення спадщини, яка складається з частки в зазначеній квартирі, позивачка звернулась до Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори.
Державний нотаріус Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори роз'яснила листом № 494/01-16 від 29.04.2024 р., що на квартиру АДРЕСА_1 , накладений арешт на підставі ухвали Кам'нець-Подільського міськрайонного суду від 04.10.1996 р.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження - арешт (архівнийзапис), реєстраційний номер обтяження 5172316; обтяження зареєстровано 20.06.2007 р. за № 5172316 реєстратором: Перша Кам'янець-Подільська державна нотаріальна контора; підстава обтяження ухвала Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 04.10.1996 р. Власник: ОСОБА_2 .
ОСОБА_5 - син позивачки, ОСОБА_9 .
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18 червня 1996 р. ОСОБА_5 було засуджено за ст. 140 ч. 2 КК України до 2-х років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку в частині основної міри покарання відстрочено на один рік. Зобов'язано ОСОБА_5 не змінювати без згоди органу внутрішніх справ місце проживання; періодично з'являтись в орган внутрішніх справ для реєстрації.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 07.04.2001 р.
Норми права, застосовані судом.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Мотиви суду.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17 (провадження № 61-35013св18) також вказано, що «позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України».
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 476/112/19.
В ході судового розгляду справи Головним управління ДПС у Хмельницькій області не надано належних та достатніх доказів для висновку, що вони не є належним відповідачем у справі.
Пунктом 42 постанови Великої палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19 зазначено, що спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Відповідно до частин першої, другої, третьої та четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 10 січня 1997 року. Право власності зареєстровано Кам'янець-Подільським МБТІ за №25-8516 від 23.01.1997 р.
Тобто право власності на зазначену квартиру було оформлено після ухвалення рішень Кам'янець-Подільським міськрайонним судом (ухвала від 04.10.1996 р.) і ОСОБА_5 не був її власником ні на час постанолення вироку суду, ні на час її приватизації 10.01.1997 р.
З урахуванням наведенного, накладений арешт на квратиру АДРЕСА_1 , порушує право позивачки на оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6 , у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
Керуючись ст. 4, 12, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 321, 328, 1216-1220, 1261, 1296, 1297 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт, який накладено на квартиру, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 5172316, зареєстрований 20.06.2007 Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження ухвала б/н від 04.10.1996 р.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Державної Податкової Служби в Хмельницькій області, ЄДРПОУ 44070171, юридична адреса: вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 березня 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.