Справа № 674/1718/25
Провадження № 2/674/1056/25
17 листопада 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 29700,00 грн.,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 29700,00 грн., а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 17 січня 2025 року між сторонами укладено кредитний договір (оферти) №17.01.2025-100002269, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачці кредит в сумі 10000,00 грн. строком на 147 днів, процентна ставка фіксована 1% за один день користування кредитом протягом первинного періоду. Також, за умовами договору позичальник сплачує комісію за надання кредиту 7 % від суми кредиту 700,00 грн., за обслуговування кредитної заргованості у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом згідно графіку та неустойку 150,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного зобов'язання.
Спосіб перерахування коштів кредиту - на банківський рахунок позичальника. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши кошти, однак відповідачка порушила умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 29700,00 грн..
Наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Окрім того, частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Судом встановлено, що 17 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17.01.2025-100002269 в електронному вигляді, шляхом підписання відповідачкою заявки, оферти, акцепту одноразовим електронним ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 10000,00 грн.; строк на який надається кредит 147 днів; процентна ставка фіксована у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 7 % від суми кредиту - 700,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим. Згідно п.17 договору передбачена неустойка 150,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного зобов'язання.
На виконання умов договору від 17.01.2025 року відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 10000,00 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок за допомогою системи iPay.ua електронного переказу, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та випискою за договором.
Як вбачається із листа АТ «Універсал Банк» №БТ/У-10918 від 16.10.2025 на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_1 .
Отже, уклавши з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачка порушила свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Разом з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог за кредитним договором 17.01.2025-100002269 в розмірі 24700,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2100,00 грн. - комісія.
З приводу стягнення з відповідачки на користь позивача за кредитним договором №17.01.2025-100002269- суми заборгованості за неустойкою - 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевказане, даний позов слід задоволити частково, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача - 50000,00 грн. неустойки за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд також враховує, що відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, не подала доказів на погашення заборгованості за кредитним договором, що є її процесуальним обов'язком. Отже сума заборгованості нею не заперечується.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 83,16% (24700 х 100 : 29700), судовий збір слід стягнути в розмірі 2014 грн. 46 коп. (2422,40 х 83,16: 100).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м.Київ вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 заборгованість за кредитним договором №17.01.2025-100002269 від 17.01.2025 року в розмірі 24700 (двадцять чотири тисячі сімсот) гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2014 (дві тисячі чотирнадцять ) гривень 46 (сорок шість) копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Ю. Е. Шафікова