Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/477/25
Провадження № 2/670/303/25
(повне)
05 листопада 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за по зовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
Короткий виклад позовних вимог.
27.06.2025 в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бейлика Михайла Беніаміновича до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра бабусі (рідна тітка батька) позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , яка на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю. Позивачка має намір успадкувати майно померлої, оскільки вона є єдиною родичкою останньої. Інших спадкоємців немає.
Батько позивачки ОСОБА_3 та сама ОСОБА_1 були в хороших відносинах з померлою, остання склала заповіт, яким все своє майно після смерті заповіла батькові позивачки ОСОБА_3 . Проте, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 10 днів раніше ОСОБА_2 , так і не успадкувавши майно.
12.12.2024 позивачка звернулася до приватного нотаріуса Макаренко Т.Г. з заявою про прийняття спадщини, однак їй повідомленням від 16.01.2025 № 14/01-16 було відмовлено в задоволенні даної заяви через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Зазначає, що позивачка вказаний строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин. Від початку повномасштабного вторгнення і дотепер ОСОБА_1 перебуває на постійному місці проживання за кордоном у Німеччині, у тому числі була там і станом на дату смерті ОСОБА_2 та у шестимісячний термін на подання заяви про прийняття спадщини. У той період позивачка була працевлаштована у Німеччині, на підтвердження чого суду надано трудовий договір та результати проходження тесту з німецької мови для професійного використання В2. 28 березня 2024 позивачка приїжджала в Україну з метою подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 . Під час перебування в Україні дізналася про смерть двоюрідної бабусі, проте не встигла подати заяву про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що 05.04.2024 повернулася до Німеччини через необхідність вийти на роботу.
У період з 18.07.2024 по 28.07.2024 позивачка знову приїхала до України з метою подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . При підготовці заяви про прийняття спадщини виникла проблема з тим, що у позивачки не було свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що є обов'язковим додатком до заяви про прийняття спадщини. У відділі Державної реєстрації актів цивільного стану у видачі даного свідоцтва відмовили у зв'язку з відсутністю доказів родинних зв'язків із померлою.
У зв'язку з вказаним, ОСОБА_1 звернулася до адвоката Бейлика М.Б. та 26.07.2024 уклала з ним договір про надання правничої допомоги. З метою отримання вказаного свідоцтва адвокат 12.08.2024 звернувся до Солобковецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю з адвокатським запитом про надання даного свідоцтва про смерть. У відповідь на вищевказаний адвокатський запит листом №194 від 05.09.2024 адвокату Бейлику М.Б. було надіслано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
У Німеччині у позивачки виникли труднощі зі зверненням до нотаріуса, там вона змогла сформувати заяву про прийняття спадщини з проставленням апостилю лише 16.10.2024. Відразу після цього вона відправила дану заяву своєму представнику в Україні ОСОБА_4 .
Представник після отримання заяви про прийняття спадщини та апостилю, 06.12.2024 здійснила нотаріально завірений переклад вказаних документів та звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак 19 грудня 2024 року відбулася масштабна хакерська атака на державні реєстри України, в тому числі і на Спадковий реєстр. Доступ до даного реєстру відновлено лише 09.01.2025. А 16.01.2025 нотаріус Макаренко Т.Г. відмовила представнику ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском строку звернення з заявою про прийняття спадщини, а також встановлення факту родинних відносин з померлою.
Разом з тим, представник ОСОБА_1 тривалий час займався збиранням доказів для встановлення родинних зв'язків між спадкодавицею ОСОБА_2 та позивачкою, адже вона є єдиною спадкоємицею та докази на підтвердження цього не збереглися. Так, адвокат звертався з численними адвокатськими запитами до Державного архіву Хмельницької області, Деражнянського районного архіву, Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Віньковецької селищної ради, Яснозірського старостинського округу Віньковецької селищної ради, архівного відділу Хмельницької РДА Хмельницької області.
Таким чином у позивачки виникла необхідність звернутися з даним позовом до суду про поновлення строку на подання заяви про прийняття спадщини.
12.08.2025 представник позивача подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, додавши позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .
Рух справи в суді та позиція сторін у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.
Ухвалою суду від 02.07.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.07.2025 о 13 год 00 хв.
Ухвалою суду від 24.07.2025 за клопотанням представника позивача витребувано в Яснозірському старостинському окрузі Віньковецької селищної ради копію заповіту, складеного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого 04.12.2007 за № 214.
Витребувані документи надійшли до суду 11.08.2025.
12.08.2025 представник позивача подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, додавши позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято заяву про зміну предмету позову та постановлено в подальшому здійснювати розгляд справи з урахуванням зміни позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.09.2025 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено судове засідання.
Представник позивача Бейлик М.Б. в судове засідання не з'явився, 05.11.2025 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача Лужняк В.О. в судове засідання не з'явився, 25.09.2025 подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує та просив проводити розгляд справи без участі представника Віньковецької селищної ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з врахуванням поданих сторонами клопотань про розгляду справи у їх відсутності, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2024 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 89 років (а.с.42а).
З листа директора Солобковецького будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю № 194 від 05.09.2024 у відповідь на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_2 до дня смерті проживала в Солобковецькому будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (а.с.42).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №79726272 від 16.01.2025 вбачається, що ОСОБА_2 04.12.2007 було складено заповіт посвідчений Яснозірською сільскою радою (а.с.37).
З копії заповіту від 04.12.2007 № 214 посвідченого виконавчим комітетом Яснозірської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області вбачається, що ОСОБА_2 усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося заповіла ОСОБА_3 (а.с.84).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.01.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 69 років (а.с.51).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79722728 від 16.01.2025 вбачається що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.38).
16.10.2024 у Німеччині позивачка сформувала заяву про прийняття спадщини з проставленням апостилю. Представник ОСОБА_4 після отримання заяви про прийняття спадщини та апостилю, 06.12.2024 здійснила нотаріально завірений переклад вказаних документів та звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (а.с.40-41).
Повідомленням приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Макаренко Т.Г. № 14/01-16 від 16.01.2025 ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку із пропущенням строків подачі заяви для прийняття спадщини та відсутності доказів родинних відносин з померлою (а.с.39).
Також судом встановлено, що від початку повномасштабного вторгнення і досі ОСОБА_1 перебуває на постійному місці проживання за кордоном у Німеччині, у тому числі і станом на дату смерті ОСОБА_2 та у шестимісячний термін на подання заяви про прийняття спадщини. На підтвердження вказаного суду надано інформацію про продовження терміну дії дозволів на проживання для біженців з України, трудовий договір, результати проходження тесту з німецької мови для професійного використання В2 (а.с.16-18), переклад даних документів на українську мову (а.с.52-54), копію паспорту для виїзду за кордон (а.с. 45-49).
На підтвердження родинних відносин позивача ОСОБА_8 з померлою ОСОБА_2 надано такі документи.
Відповідно до наданих державним архівом Хмельницької області копій з по господарських книг за 1944-1947 роки та 1947-1949 роки вбачається, що у сім'ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було двоє дітей - дочки ОСОБА_2 1934 року народження та ОСОБА_11 1937 року народження (а.с.24-26).
На підставі наведеного, вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_2 є рідними сестрами та дочками ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_13 11 квітня 1953 року уклав шлюб із ОСОБА_14 , який зареєстровано Яснозірською сільською радою Віньковецького району Хмельницької області (а.с.9)
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками вказані ОСОБА_13 та ОСОБА_15 (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_17 (а.с.50).
З огляду на наведене, судом встановлено, що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною тіткою ОСОБА_3 та відповідно двоюрідною бабусею ОСОБА_1 .
Застосоване судом законодавство. Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Щодо встановлення родинних відносин позивача з спадкодавцем суд зазначає таке.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.
Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/). Суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, по-господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
З огляду на зазначене, через відсутність документів на підтвердження родинних зв'язків, позивач змушена в судовому порядку встановити даний факт з метою в подальшому реалізувати своє права володіти, користуватися та розпоряджатися своїми правами на спадкове майно після померлої двоюрідної бабусі. Зокрема, встановлення даного факту необхідно позивачу для отримання свідоцтва про право на спадщину на майно належне померлій ОСОБА_2 . Даний факт не може бути встановлений іншим шляхом, окрім судового.
Встановлення даних обставин розглядається судом в позовному провадженні, оскільки позивачем заявлена первинна позовна вимога про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які відповідно до обставин справи є взаємопов'язаними.
З огляду на зазначене, судом під час розгляду справи та дослідження наданих представником позивача доказів встановлено родинні відносин позивача ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_2 .
Дані обставини підтверджується належними документами з яких вбачається, що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була рідною тіткою ОСОБА_3 та відповідно двоюрідною бабусею його дочки - позивача ОСОБА_1 .
Щодо правовідносин спадкування у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до чинного законодавства України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК України).
Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
У частині першій статті 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
З врахуванням наведеного, щодо визначення кола спадкоємців та належних відповідачів у даній справі суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ необхідно перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19.
Отже, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України суду з метою встановлення кола спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, необхідно, у тому числі, перевіряти наявність заведеної нотаріусом спадкової справи.
Виходячи з наведеного, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
Як встановлено судом, окрім позивача відсутні інші спадкоємці які належним чином прийняли спадщину, тому належним відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування - Віньковецька селищна рада.
Щодо поважності причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
При цьому ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Верховний суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 визначив наступне. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Наразі такий підхід є усталеним і незмінним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19, від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18, від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22 та інші).
Суд погоджується із наведеними вище правовими висновками, які не втратили своєї актуальності і застосовуються до правовідносин у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.
Принцип пропорційності тісно пов'язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
У спірних правовідносинах дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об'єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. У разі якщо таких обставин суд не встановив, то не можна допускати втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину, навіть з огляду на такий фундаментальний принцип спадкового права, як свобода заповіту, оскільки це порушить принцип правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно скористалася власними цивільними правами, та не відповідатиме принципу пропорційності втручання у право власності на спадкове майно.
У даній справі судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , на якого було складено ОСОБА_2 заповіт, однак який не прийняв спадщину за даним заповітом, оскільки помер раніше за особу заповідача.
Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 - відсутні.
Отже, суд бере до уваги, що інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини, окрім позивача, іншими особами подані не були, а відповідач Віньковецька селищна рада, позовні вимоги визнала у повному обсязі та проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Суд враховує, що позивач відноситься до спадкоємців п'ятої черги після смерті ОСОБА_2 та бажала прийняти спадщину, але на час закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини перебувала за кордоном, вчиняла дії на прийняття спадщини однак з поважних причин, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, не змогла скористатися своїм правом на прийняття спадщини у встановлений законодавством строк.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Суд бере до уваги посилання позивача, як на поважність пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, вимушене перебування позивача від початку повномасштабного вторгнення за кордоном у Німеччині, в статусі біженки через воєнні дії на території України. З врахуванням того, що під час перебування за кордоном позивачем вчинялися усі залежні від неї дії для можливості прийняття спадщини, в тому числі отримання необхідних документів з допомогою професійної правничої допомоги на підтвердження родинних зв'язків позивача зі спадкодавцем та отримання відповідного свідоцтва про смерть спадкодавця. А також здійснення надіслання належним чином завіреної за кордоном заяви про прийняття спадщини та нотаріального перекладу її на території України в період наявних проблем з державними реєстрами України.
При цьому, суд враховує, що представник позивача ОСОБА_1 , яка у зв'язку з постійним перебуванням за кордоном через військовий стан на території України, вчиняв необхідні дії для отримання відповідних доказів щодо встановлення родинних зв'язків між спадкодавицею ОСОБА_2 та позивачем, зокрема звертався з адвокатськими запитами до Державного архіву Хмельницької області, Деражнянського районного архіву, Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Віньковецької селищної ради, Яснозірського старостинського округу Віньковецької селищної ради, архівного відділу Хмельницької РДА Хмельницької області. Дані дії були вчиненні для можливості подання заяви про прийняття спадщини та відповідного подальшого звернення до суду з позовом про поновлення строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд при ухваленні рішення керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Схожі висновки виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 березня 2023 року в справі №522/21238/19.
Відтак, враховуючи обставини справи, зокрема відсутність інших спадкоємців за законом та заповітом, які б могли прийняти спадщину, визнання позову відповідачем Віньковецькою селищною радою, а також наведені позивачем причини несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини, які свідчать про наявність об'єктивних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визначення ОСОБА_8 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Вирішення питання щодо судових витрат.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги принцип диспозитивності, з врахуванням того, що представник позивача у поданій заяві від 05.11.2025 просив судові витрати, які складаються із сум сплаченого судового збору за подання даного позову до суду та заяви про збільшення позовних вимог, залишити за стороною позивача, суд вважає за можливе судові витрати у вигляді судового збору залишити за позивачем.
На підставі викладеного вище, враховуючи ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270,1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 2, 3, 4, 12, 13, 83, 263, 264, 265, 315, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Віньковецька селищна рада, ЄДРПОУ 04403315, адреса місцезнаходження: вул. Соборної України, буд. 15, селище Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.
Повне рішення суду складено 14.11.2025.
Суддя О.Є. Голуб