Справа № 609/1059/25
1-кп/609/115/2025
17 листопада 2025 року
Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211010000419 від 21 жовтня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.м.т. Смига Дубенського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
ОСОБА_5 понад двадцять років проживає без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_2 .
16 липня 2025 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в порушення вимог ст.28 Конституції України, ст.289 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, перебуваючи за місцем свого проживання, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань своїй співмешканці ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, умисно, систематично у період часу з 16 липня 2025 року по 17 жовтня 2025 року вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Зокрема, 16.07.2025р. о 22 год. за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою та образами, вчиненням психологічного тиску, що завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до постанови Шумського районного суду Тернопільської області № 609/694/25 від 07.08.2025р. ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Також, 28.08.2025р. близько 17 год. ОСОБА_5 за місцем проживання, в житловому будинку розташованому по АДРЕСА_2 , повторно протягом року, вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , під час чого висловлювався в її адресу нецензурними словами, погрожував, принижував, залякував, що викликало у ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені дії призвели до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи - ОСОБА_4 .
Також, 06.09.2025р. о 23 год. 45 хв. за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно протягом року, вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно співмешканки ОСОБА_4 , висловлюючи в її адресу образи, погрози, залякування, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Зазначені дії призвели до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи - ОСОБА_4 .
Також 29.09.2025р. близько 20 год. 30 хв. за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 повторно протягом року, вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно співмешканки ОСОБА_4 , висловлюючи в її адресу образи, погрози, залякування, що викликало у ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 06.10.2025р. № 609/856/25 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 17.10.2025р близько 17 год. за місцем проживання, в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали в словесному висловлюванні нецензурними словами на її адресу та образами в її сторону, чим заподіяв шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
В результаті злочинної діяльності, ОСОБА_5 грубо порушено норми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема суспільні відносини, які забезпечують дотримання правил поведінки, загальновизнані норми моральності та добропристойності у сфері сімейних правовідносин та заподіяно шкоду особистим правам та інтересам потерпілої ОСОБА_4 , надані їй Конституцією України на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Вказав, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності. Просив суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення. Під час проведення судових дебатів просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді 150 годин громадських робіт .
Потерпіла ОСОБА_4 , у судовому засіданні не заперечила проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, просила обвинуваченого ОСОБА_5 суворо не карати.
Суд, встановивши, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію кримінального правопорушення, з'ясувавши їхню думку щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, при цьому встановив, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд, дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є уродженцем с.м.т. Смига Дубенського району Рівненської області, українцем, громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою - спеціальною освітою,, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, тимчасово не працює.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу винного, його вік, сімейний стан, посередню характеристику, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вищевказане покарання суд вважає необхідними та достатніми для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами.
Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд не вбачає.
В ході досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.
Речові докази - відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, КПК України суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Початок відбування покарання обчислювати з моменту початку виконання громадських робіт за визначеним місцем роботи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до п.15 ст.615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1