11.11.2025 Справа №607/22222/25 Провадження №3/607/8061/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Строценя Т.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
19.10.2025 о 13:03 в м. Тернополі, вул. Соломії Крушельницької, 18, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , не була уважною, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував у нерухомому стані. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3.б, 10.9, 12.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487860 від 19.10.2025, 19.10.2025 о 13:03 в м. Тернополі, вул. Соломії Крушельницької, 18, водій транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснила наїзд на Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 , місце пригоди залишила, чим порушила п. 2.10.а ПДР.
11.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення захисника Строценя Т.О., згідно з якими ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень визнає частково, не заперечує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, вину не визнає, оскільки вона не зрозуміла, що відбулося зіткнення та не помітила зіткнення із транспортним засобом потерпілого. Звертає увагу, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП перебувала в салоні автомобіля разом зі своєю мамою - ОСОБА_2 . Водночас під час виїзду з місця стоянки транспортного засобу водій - ОСОБА_1 здійснювала рух заднім ходом. У момент маневру вона не усвідомила факту контакту (зіткнення) з іншим автомобілем, оскільки не відчула характерних ознак удару чи поштовху та не отримала жодних візуальних або звукових сигналів, які б свідчили про настання дорожньо-транспортної пригоди. Разом із водієм у салоні автомобіля перебувала її мати, яка також не помітила будь-яких ознак зіткнення чи пошкодження, що може підтвердити в судовому засіданні. У зв'язку з відсутністю обізнаності про сам факт ДТП водій - ОСОБА_1 не мала умислу залишити місце пригоди та не переслідувала мети уникнути відповідальності. Дії водія не носили характеру умисного порушення вимог пункту 2.10 Правил дорожнього руху, а стали наслідком ненавмисних та непомітних обставин, що об'єктивно не дозволили своєчасно виявити сам інцидент. Про те, що вона вчинила ДТП, їй повідомили працівники поліції. Після чого, вона разом із мамою одразу прибула на виклик поліції для складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Окремо звертає увагу, що керований водієм транспортний засіб Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_4 , був обладнаний відеореєстратором, який здійснює одночасний відеозапис простору попереду та позаду автомобіля, а також здійснювався аудіозапис з салону авто та зовнішнього звукового фону. Відповідно до наявного відеозапису (відеозапис додається до вказаних пояснень), у момент виїзду з місця стоянки та здійснення руху заднім ходом відсутні будь-які звукові чи візуальні ознаки удару, поштовху або іншого характерного сигналу, який би свідчив про настання дорожньо-транспортної пригоди. Після моменту, коли, як згодом з'ясувалося, відбулося незначне зіткнення, на відеозаписі зафіксована звичайна спокійна розмова між водієм - ОСОБА_1 та її матір'ю ОСОБА_2 , без будь-яких обговорень чи згадок щодо настання ДТП або свідомого наміру залишити місце події. Це підтверджує відсутність усвідомлення факту зіткнення та відсутність умислу ухилитися від виконання обов'язків, передбачених пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України. Крім того, з аналізу відеозапису вбачається, що водій іншого транспортного засобу, який на момент події перебував у салоні власного автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_5 , не здійснював жодних активних дій для повідомлення водієві про факт зіткнення: не подавав жестових сигналів, не виходив з автомобіля, не вигукував і не подавав звукових сигналів автомобілем. Вказане повністю спростовує твердження потерпілого про те, що він начебто намагався повідомити водія про ДТП шляхом голосових чи візуальних сигналів. Також вказує, що в матеріалах справи жодних відомостей про те, що поліцейськими УПП в Тернопільській області ДПП були проведені заходи щодо розшуку учасників ДТП та транспортних засобів, немає.
Враховуючи викладене, захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити відповідно до ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. За необхідності допитати як свідка ОСОБА_2 (мати особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) про відомі їй особисто обставини справи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Захисник Строцень Т.О. у судовому засіданні подані ним письмові пояснення підтримав з підстав, наведених у ньому.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, підтримавши подані захисником письмові пояснення.
Потерпілий ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Ознайомившись із письмовими поясненнями захисника, з'ясувавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу такого висновку:
згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3.б ПДР передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487841 від 19.10.2025; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску; схемою місця ДТП від 19.10.2025, на якій, серед іншого, зафіксовані механічні пошкодження транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 ; поясненнями ОСОБА_3 від 19.10.2025; протоколом огляду транспортного засобу від 19.10.2025, відповідно до якого оглядом встановлено пошкодження транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 ; поясненнями ОСОБА_1 від 19.10.2025; довідкою, виданою 20.10.2025 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_6 ; долученим захисником до письмових пояснень відеозаписом із відеореєстратора, що міститься на DVD-R диску, з якого вбачається, що 19.10.2025 о 13:03 водій транспортного засобу (як встановлено у судовому засіданні, на цьому відеозаписі ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 ), рухаючись заднім ходом, здійснила наїзд на транспортний засіб Volkswagen Golf, який перебував у нерухомому стані.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що відповідним і достатнім у цьому випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини та мотивом нехтування забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З аналізу вищенаведеної норми Закону встановлено, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, складають дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу. Водночас такі дії мають вчинятися свідомо з метою покинення місця ДТП.
Відповідно до вимог п. 2.10.а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як встановлено у судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 , знаючи про зіткнення із транспортним засобом потерпілого, мала намір залишити місце дорожньо-транспортної пригоди через нехтування правилами безпеки дорожнього руху чи здійснити дії на приховання факту ДТП.
Зокрема, відсутність в діях ОСОБА_1 наміру залишити місце ДТП чи вчинити дії, спрямовані на приховання факту ДТП, підтверджується:
- долученим захисником до письмових пояснень відеозаписом із відеореєстратора, що міститься на DVD-R диску, з якого вбачається, що 19.10.2025 о 13:03 водій транспортного засобу (як встановлено у судовому засіданні, на цьому відеозаписі ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 ), рухаючись заднім ходом, здійснила наїзд на транспортний засіб Volkswagen Golf, який перебував у нерухомому стані, внаслідок чого автомобіль, у якому перебував потерпілий, похитнувся. Після чого водій ОСОБА_1 залишила місце події. Однак на відео видно, що вона під час руху заднім ходом та наїзду на транспортний засіб розмовляла з жінкою, не перериваючи розмови під час вчинення ДТП, а в салоні гучно лунала музика, що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 дійсно могла не відчути момент зіткнення;
- поданими до суду 11.11.2025 письмовими поясненнями захисника ОСОБА_4 , згідно з якими у момент маневру ОСОБА_1 не усвідомила факту контакту (зіткнення) з іншим автомобілем, оскільки не відчула характерних ознак удару чи поштовху та не отримала жодних візуальних або звукових сигналів, які б свідчили про настання дорожньо-транспортної пригоди. Разом із водієм у салоні автомобіля перебувала її мати, яка також не помітила будь-яких ознак зіткнення чи пошкодження, що може підтвердити в судовому засіданні. Про те, що ОСОБА_1 вчинила ДТП, їй повідомили працівники поліції. Після чого, вона разом із мамою одразу прибула на виклик поліції для складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_1 від 19.10.2025, відповідно до яких вона запаркувалася на парковці ресторану «Оскар». Згодом, виїжджаючи зі свого паркувального місця, не побачила і не почула, що своєю машиною зачепила машину з правого боку. Оскільки вона цього не зрозуміла, то поїхала далі;
- відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, з якого, серед іншого, видно, що водій ОСОБА_1 та її мати - ОСОБА_2 , яка на час інкримінованої події була пасажиром транспортного засобу Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , категорично заперечують, що відчули будь-яке зіткнення із автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 ;
- схемою місця ДТП від 19.10.2025 та протоколом огляду транспортного засобу від 19.10.2025, у яких зафіксовані пошкодження транспортних засобів Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_2 , та Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 , які, на переконання суду, є незначними за своїм характером.
Наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак беззаперечно не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не свідчать, що ОСОБА_1 свідомо залишила місце ДТП з метою приховати факт його здійснення.
Таким чином, судом не встановлено суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Водночас суд не вбачає підстав для допиту як свідка ОСОБА_2 - матері особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Щодо відомих їй обставини справи, оскільки дослідженими вище адміністративними матеріалами підтверджується відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4, 124, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяН. П. Воробель