04.11.2025 Справа №607/20963/25 Провадження №3/607/7672/2025
м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471796 від 02 жовтня 2025 року зазначено, що « ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року о 22 год. 10 хв. в м.Тернопіль, по вул.Коновальця, 18, керував транспортним засобом марки CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора алкотестера Драгер ARLM-0278 (повірка дійсна до 17 червня 2026 року) відмовився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кметик В.С. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обгрунтовуючи клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року приблизно о 22 год. 10 хв. приїхав у якості пасажира в автомобілі марки Шевроле Епіка до під'їзду будинку по АДРЕСА_2 , до місця свого проживання. За кермом автомобіля перебував товариш ОСОБА_1 . Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_1 деякий час перебував біля автомобіля марки Шевроле Епіка та курив сигарету. Приблизно за 10 хвилин до нього підійшли військовослужбовці Національної гвардії, які патрулювали вулицю. Між ними та ОСОБА_1 виникла словесна суперечка, після чого працівники Національної гвардії викликали працівників поліції. Через деякий час на місце події прибули працівники поліції, які почали запитувати у військовослужбовців Національної гвардії про те, хто саме керував транспортним засобом. Один з військовослужбовців відмовився надавати пояснення. Після цього працівник поліції зателефонував до іншого поліцейського. В ході телефонної розмови працівник поліції ОСОБА_2 повідомив своєму співрозмовнику про те, що немає відеофіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Шевроле Епіка, а також немає пояснень очевидців. Після цього співрозмовник « ОСОБА_3 » повідомив ОСОБА_2 , щоб він взяв пояснення у працівників Національної гвардії, у яких вони мають вказати, що нібито бачили як у двір будинку заїхав автомобіль, з-за керма якого вийшов ОСОБА_1 . Вказана розмова зафіксована на нагрудну камеру працівника поліції. На переконання адвоката Кметика В.С., вказана обставина свідчить про наявність в матеріалах справи недостовірної інформації стосовно факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Шевроле Епіка. На підставі рапортів працівників Національної гвардії інспектор поліції безпідставно виніс стосовно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП та склав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, долучені до справи рапорти не можуть вважатись доказами, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Шевроле Епіка, оскільки військовослужбовці Національної гвардії під час патрулювання діяли як службові особи, тому вони не можуть вважатись свідками адміністративного правопорушення. Крім цього, не може слугувати однозначним доказом рапорт працівника поліції ОСОБА_4 , оскільки він складений зацікавленою особою. Зазначає, що на долучених до матеріалів справи відеозаписах відсутній факт руху транспортного засобу.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, приймаючи до уваги заперечення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та заслухавши його пояснення, суд дійшов наступних висновків.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи долучено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471796 від 02 жовтня 2025 року;
- відеозаписи, що міститься на оптичних носіях інформації - дисках DVD-R під назвою: part_00001_export-7uhap; part_00002_export-7uhap; part_00000_export-7uhap;
- копію протоколу АЗ №140177 про адміністративне затримання за ст.ст.262, 261 КУпАП від 02 жовтня 2025 року;
- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51 QM 0742 103 25, чинне до 17 червня 2026 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 жовтня 2025 року;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5852785 від 03 жовтня 2025 року;
- рапорт патрульного - старшого солдата ОСОБА_5 від 02 жовтня 2025 року;
- рапорт майстра Національної гвардії України Олійника М. від 02 жовтня 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області Новошицького П.Д. від 02 жовтня 2025 року.
Аналіз норм, які регулюють порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння, дає підстави стверджувати, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідна сукупність наступних фактів (з призми обставин справи, яка розглядається судом):
1) особа повинна керувати транспортним засобом; 2) у водія виявленні ознаки алкогольного сп'яніння; 3) поліцейський повинен запропонувати водієві на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зафіксувавши це відеозаписом чи у присутності 2 свідків; 4) отримати відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, знову ж таки зафіксувавши це відеозаписом, або отримати таку відмову у присутності 2 свідків; 5) поліцейський повинен запропонувати водієві пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, зафіксувавши це відеозаписом чи висунувши вимогу у присутності 2 свідків; 6) отримати відмову водія від проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, знову ж таки зафіксувавши це відеозаписом, або отримати таку відмову у присутності 2 свідків.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10ПДР України).
Відповідно до роз'яснень викладених у п.27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 вищевказаної постанови, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Рух це процес переміщення, зміна положення тіла відносно інших тіл у просторі.
Отже, під керуванням транспортним засобом треба розуміти виконання функцій водія, тобто вчинення дій, що призвело до зміни положення транспортного засобу відносно початкового. Суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у цьому випадку є водій транспортного засобу.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що будь-які докази підтверджуючі той факт, що ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року о 22 год. 10 хв. в м.Тернопіль, по вул.Коновальця, 18, керував транспортним засобом марки Шевроле Епіка, номерний знак НОМЕР_1 , в матеріалах справи відсутні.
З дослідженого судом відеозапису під назвою part_00000_export-7uhap (диск №1) вбачається, що вказаний відеозапис починається о 22:23:11 год. В цей момент працівник поліції підходить до автомобіля CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_1 , який стоїть припаркований біля будинку по вул.Коновальця, 18, м.Тернопіль. Двигун вказаного автомобіля не запущений. Біля вказаного автомобіля стоїть працівник Національної гвардії України який в ході спілкування з працівником поліції повідомив, що автомобіль Шевроле сірого кольору на великій швидкості заїхав у двір будинку та поїхав в сторону парковки. Прийшовши у двір будинку до місця де вказаний автомобіль зупинився він побачив, що з автомобіля вийшов ОСОБА_1 , який перебував в автомобілі один. На 00:02:14 хв. відеозапису ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він транспортним засобом не керував, за кермом транспортного засобу марки Шевроле Епіка перебував його товариш, який вийшов з автомобіля та пішов в невідомому напрямку. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На 00:13:48 хв. відеозапису ОСОБА_1 відповідає працівнику поліції, що буде проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у присутності адвоката. При цьому слід зазначити, що на долучених до справи відеозаписах part_00001_export-7uhap; part_00002_export-7uhap; part_00000_export-7uhap, не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки . CHEVROLET EPICA, номерний знак НОМЕР_1 .
У звязку з наведеним, вищевказані відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції не можуть бути покладені в основу судового рішення на доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім цього, до матеріалів справи долучено рапорти працівників Національної гвардії України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 02 жовтня 2025 року. Так, у рапорті ОСОБА_5 від 02 жовтня 2025 року вказано, що 02 жовтня 2025 року о 22 год. 00 хв. він перебував в дворі будинку по АДРЕСА_2 . Приблизно о 22 год. 05 хв. в двір будинку на великій швидкості заїхав автомобіль сірого кольору та зупинився на деякий час. Після цього вказаний автомобіль продовжив рух та заїхав вглиб двору. В ході обстеження 4 та 5 під'їзду було виявлено вищевказаний автомобіль марки Шевроле, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого припаркувався на місці для стоянки транспортних засобів. Підійшовши до вказаного автомобіля він побачив, що водійського місця автомобіля Шевроле вийшов ОСОБА_1 , у якого були ознаки алкогольного сп'яніння. У зв'язку з наведеним на місце події було викликано працівників поліції. Аналогічна інформація зазначена у рапорті майстра НГВН ОСОБА_7 від 02 жовтня 2025 року.
Вищевказані рапорти суд оцінює критично, оскільки працівники Національної гвардії України - ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не були безпосередніми очевидцями факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки CHEVROLET EPICA, оскільки у рапортах зазначено, що вони підійшли до вказаного автомобіля тоді, коли він перебував в нерухомому стані на парковці. Крім того, у вказаних рапортах не міститься інформації про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області Новошицького П.Д. від 02 жовтня 2025 року не може вважатись достатнім доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки поліцейський є зацікавленою особою, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (Постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року, справа № 524/4668/17). Із вказаних підстав суд не бере до уваги складені працівником поліції акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 жовтня 2025 року. При цьому суд зауважує, що з досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що вищевказаний акт та направлення на місці події - м.Тернопіль, вул.Коновальця, 18, не складались, направлення ОСОБА_1 не було вручено.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, при цьому нормами КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, тому суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Самі по собі протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5852785 від 03 жовтня 2025 року, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не можуть бути визнані достатніми доказами у даній справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
В своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року Європейський суд з прав людини неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КпАП необхідно закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 255, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій