Іменем України
12.11.2025 Справа №607/22957/25 Провадження №1-кс/607/6541/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України,
03.11.2025 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про відвід слідчого ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Заява мотивована тим, що старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025, яке постановою прокурора виділене із матеріалів кримінального провадження № 42013210070000003 від 25.02.2013.
Заявники зазначили, що після виділення матеріалів кримінального провадження у межах кримінального провадження № 62025140140000236 від 14.04.2025 подали слідчому ОСОБА_5 клопотання про проведення слідчої дії, а саме огляду документів, які знаходяться у матеріалах даного кримінального провадження. Указане клопотання задоволене слідчим та призначено проведення слідчої дії на 29.07.2025. Однак така слідча дія у визначений слідчим час проведена не була та відкладена на невизначений час. Станом на даний час зазначена слідча дія не проведена та не визначений час її проведення.
Крім цього, 09.10.2025 слідчому ОСОБА_5 подане клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, зокрема із вказівками, наданими прокурором. Указане клопотання задоволене слідчим, однак останній не надає заявникам для ознайомлення матеріали кримінального провадження.
Також в інших кримінальних провадженнях, де заявники є сторонами кримінальних проваджень та епізоди яких пов'язані із предметом даного кримінального провадження, слідчий ОСОБА_5 виніс незаконні постанови про закриття кримінального провадження та постанову про відмову у залученні заявників потерпілими. Указані постанови у подальшому були скасовані ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
На думку заявників, неодноразове тривале порушення слідчим прав потерпілих, зокрема на проведення слідчих дій, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та прийняття слідчим незаконних постанов у кримінальних провадженнях, епізоди яких пов'язані із предметом даного кримінального провадження, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого ОСОБА_5 .
За таких підстав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять задовольнити заяву про відвід старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
У судовому засіданні 12.11.2025 заявники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали заяву з викладених у ній підстав та просили заяву задовольнити. Додатково зазначили, що слідчим ОСОБА_5 проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25.02.2013, у якому за результатами проведення слідчих дій слідчий ОСОБА_5 в усному порядку повідомив заявникам про наявність підстав та доказів для повідомлення підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. У подальшому після виділення матеріалів кримінального провадження та допиту ОСОБА_6 в якості свідка слідчий ОСОБА_5 змінив свою позицію та почав уникати заявників і не проводити слідчі дії. Також зазначили, що допит потерпілих здійснювався слідчим у межах кримінального провадження № 42013210070000003 від 25.02.2013, про що слідчий вказав перед початком слідчої дії. Однак у матеріалах даного кримінального провадження наявний протокол допиту потерпілих, де вказано, що ця слідча дія здійснювалась у межах кримінального провадження № 62025140140000236 від 14.04.2025. При цьому такий допит станом на даний час не завершений, оскільки ОСОБА_4 в якості потерпілої не допитана.
У судове засідання старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з'явився.
Заслухавши пояснення заявників, дослідивши зміст заяви та матеріали кримінального провадження № 62025140140000236 від 14.04.2025, слідча суддя дійшла висновку, що у заяві слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приписами ч. 1, 2 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 вказаної статті заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Статтею 77 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для відводу слідчого, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КПК України, положеннями якої визначено порядок вирішення питання про відвід, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Таким чином питання щодо вирішення відводу слідчому, який заявлений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, вирішується слідчим суддею.
При цьому відвід має бути мотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України), а частиною 1 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Так, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025 за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що неодноразове тривале порушення слідчим прав потерпілих, зокрема на проведення слідчих дій, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та прийняття слідчим незаконних постанов у кримінальних провадженнях, епізоди яких пов'язані із предметом даного кримінального провадження, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого ОСОБА_5 .
Надаючи оцінку доводам заявників, слідча суддя зазначає таке.
З матеріалів кримінального провадження № 62025140140000236 від 14.04.2025 вбачається, що 20.06.2025 заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали клопотання про проведення слідчої дії, а саме проведення огляду документів, які знаходяться у матеріалах даного кримінального провадження № 62025140140000236 від 14.04.2025.
23.06.2025 слідчий ОСОБА_5 задовольнив дане клопотання та призначив проведення слідчої дії на 29.07.2025, що підтверджується листом № 12-41-51819вих-25 від 27.06.2025. Однак така слідча дія у визначений слідчим час проведена не була, оскільки відомості про її проведення у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Крім цього, 09.10.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, зокрема із вказівками, наданими прокурором.
Указане клопотання задоволене слідчим ОСОБА_5 , що підтверджується листом № 58031вх-25/л/12-41-84317/25 від 14.10.2025. Поряд з цим відомості про ознайомлення заявників із матеріалами кримінального провадження відсутні.
Разом з тим доводи заявників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо усного повідомлення слідчим ОСОБА_5 про наявність підстав для повідомлення підозри ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25.02.2013 та у подальшому про зміну позиції слідчого не знайшли свого підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами.
При цьому 27.06.2025 слідчий допитав ОСОБА_6 в якості свідка, що, у свою чергу, не позбавляє слідчого можливості за наявності достатніх підстав змінити процесуальний статус останнього шляхом вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру.
З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку, що указані вище обставини можуть свідчити про неналежне виконання слідчим ОСОБА_5 своїх службових обов'язків, однак не можуть ототожнюватись з обставинами, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого.
Про наявність жодних інших обставин, які б свідчили про упередженість слідчого ОСОБА_5 у поданій заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зазначили. Також такі обставини не були встановлені слідчою суддею.
При цьому за умови неналежного виконання слідчим своїх службових обов'язків заявники не позбавлені можливості вживати заходи впливу шляхом подання скарг на бездіяльність слідчого до слідчого судді чи прокурора.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності та неупередженості для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою сукупності суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи, тобто чи виявляла вона упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала ця особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності.
ЄСПЛ у справі «П'єрсак проти Бельгії» висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її наявність може бути перевірена різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі зазначеного слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду (прокурора, слідчого) слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді (прокурора, слідчого) для відсторонення його від справи. Суддя (прокурор, слідчий) вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Відтак, надаючи оцінку доводам заявників, слідча суддя не вбачає будь-яких об'єктивних підстав вважати, що слідчий ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному № 62025140140000236 від 14.04.2025 є необ'єктивним та упередженим.
За таких обставин слідча суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 9, 22, 77, 80, 81, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
У заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140140000236 від 14.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1