11.11.2025 Справа №607/19642/25 Провадження №2-а/607/737/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.
при секретарі с/з Музиці А.Б.
з участю представника позивача Матвіяса А.Б.
представника відповідача Климчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матвіяс Андрій Богданович, до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5686747 від 09.09.2025, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матвіяс А.Б. звернулася в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Тернопільській області ДПП), Департаменту патрульної поліції (далі ДПП) про скасування постанови серії ЕНА №5686747 від 09.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09.09.2025, поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону УПП батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Тракало Ю.В., щодо ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5686747 від 09.09.2025, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 09.09.2025 о 22 год. 13 хв. у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 116 керувала транспортним засобом без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п. 2.9 ґ ПДР.
Вищезазначену постанову позивач вважає протиправною, в якій не було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано усіх обставин справи з огляду на наступне.
Так, позивач стверджує, що її зупинка поліцейським була безпідставною, оскільки вимог ПДР вона не порушувала. Зокрема, підставою для зупинки та перевірки у водія ОСОБА_1 документів, зі слів поліцейського, стала наявність у нього інформації з електронної бази даних щодо відсутності страхового полісу на керований нею транспортний засіб. Однак, позивач вважає, що відсутність інформації про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у Єдиній централізованій базі даних МТСБУ, не свідчить про вчинення водієм правопорушення і не може бути підставною для зупинки транспортного засобу. Таким чином, виявити наявність чи відсутність страхового полісу можна лише після законної зупинки транспортного засобу, що в даному випадку не було зроблено.
Окрім цього, позивач стверджує, що поліцейський, який на місці зупинки транспортного засобу виніс оскаржувано постанову, безпідставно відхилив її клопотання про надання часу для залучення захисника, чим порушив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які визначені у ст.268 КУпАП.
З огляду на викладене, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Ухвалою судді від 25.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №607/19642/25. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
10.10.2025 року представником відповідача УПП в Тернопільській області ДПП подано відзив на позовну заяву згідно якого представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається із оскаржуваної постанови, 09.09.2025 близько 22 год. 13 хв. в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 116 позивач керувала автомобілем, без діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила вимоги п.2.1 ґ та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Представник відповідача зазначає, що перевірку наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Перевірка наявності чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних. А тому, представник відповідача вважає, що відсутність інформації про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у Єдиній централізованій базі даних свідчить про вчинення водієм правопорушення і може бути підставою для зупинки транспортного засобу.
Зазначає, що на виконання вимог ст. 245 КУпАП, поліцейським здійснено перевірку чинності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та було виявлено, що станом на 09.09.2025 (дата розгляду адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови) водій не мав чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Витяги з офіційного сайту МТСБУ про результати пошуку додаються до матеріалів адміністративної справи.
Відповідач стверджує, що відеозаписами з нагрудного відео реєстратора поліцейського, які долучаються до матеріалів адміністративної справи, зафіксовано не пред'явлення позивачем чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вимогу працівників поліції. Зокрема, на вимогу пред'явити страховий поліс, позивач стверджує що поліса в неї немає.
Також представник відповідача вважає безпідставними посилання позивача у адміністративному позові на порушення її права на захист, оскільки відеозаписами зафіксовано, що в салоні автомобіля перебував її захисник, що позивач сама підтвердила, зазначивши, що це її адвокат. Таким чином, позивач фактично користувалась правовою допомогою під час розгляду справи, про що свідчить спілкування її захисника із працівниками поліції. На його прохання повторно було зачитано фабулу адміністративного правопорушення, а після ознайомлення з постановою він надавав консультації позивачу щодо доцільності її підписання. У зв'язку з цим, представник відповідача вважає, що клопотання позивача про перенесення розгляду справи для отримання правової допомоги є зловживанням своїми правами та спрямоване на уникнення її від адміністративної відповідальності.
Таким чином, факт порушення позивачем ПДР був виявлений поліцейським з дотриманням вимог закону, зупинка транспортного засобу була законною, а тому позивача обгрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою суду від 14.10.2025 до участі в справі, як співвідповідача, залучено Департамент патрульної поліції.
Представник позивача - адвокат Матвіяс А.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Представник відповідачів Климчук О.І. в судовому засіданні підтримала свою позицію з підстав наведених у відзиві на позов, заперечила щодо задоволення позовної заяви та просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5686747 від 09.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що вона 09.09.2025 о 22 год. 13 хв., в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 116, керувала транспортним засобом REXTON, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржила постанову до суду та просить її скасувати.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Пунктом 2.1 ґ ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Аналогічні положення закріплені також у ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», а саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови слугувало порушення ним приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відсутність поліса цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З наявного у справі відеозапису, встановлено, що після зупинки автомобіля позивача, інспектор поліції повідомив підставу зупинки - відсутність в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей щодо наявності закріпленого за автомобілем страхового полісу цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В свою чергу, представник відповідача стверджує, відсутність інформації про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у Єдиній централізованій базі даних є законною підставою для зупинки транспортного засобу.
Пунктом 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Водночас, твердження відповідача про те, що підставою для зупинки транспортного засобу стала наявність інформації про вчинення ним порушення пункту 2.1 «ґ» ПДР - відсутність у водія чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є таким, що не ґрунтується на нормах Закону, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2.4 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР України), на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до пунктів 21.2, 21.3 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Пунктом 21.2 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, в тому числі відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі № 161/7068/16-а.
У зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що в межах цих конкретних правовідносин, за встановлених судом обставин, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР, та як наслідок, у поліцейського не виникло підстав, зокрема, вимагати у водія договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем було порушено його право на захист, суд вважає необхідним зазначити наступне.
За правилами ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Позивач зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вона виявила бажання скористатись правовою допомогою, однак її клопотання залишено без задоволення.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи, слідує, що ОСОБА_1 заявляла клопотання про перенесення розгляду справи на інший день з метою надання їй можливості скористатись допомогою фахівця у галузі права, який зможе надати кваліфіковану оцінку ситуації, що склалась, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
На обов'язок інспектора забезпечити водію можливість реалізувати своє право на отримання правової допомоги, вказано в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а, де визначено, що у разі невиконання цього обов'язку, дії інспектора є такими які порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому порушується порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (постанова Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі №524/9827/16-а).
Доводи відповідача про те, що позивач на місці зупинки фактично користувалась правничою допомогою, оскільки в транспортному засобі нібито перебував її захисник, не можуть бути взяті до уваги, оскільки належних доказів зазначеного суду не надано.
За наведеного, суд вважає, що своїми діями поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, чим порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів на спростування доводів позивача та його представника, не доведено правомірність прийнятого рішення з приводу складання постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно позовна заява підлягає задоволенню.
А тому, суд, відповідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України стягнути із Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605 грн.60 коп.
На підставі ст.ст. 9, 126, 245, 247, 251, 268, 279, 280 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72, 77, 122, 139, 149, 242, 244, 246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5686747 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП та Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місця знаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місця знаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін